номер провадження справи 11/34/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
18.11.2015 Справа № 908/5517/14
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий - суддя Гончаренко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області, та матеріали справи
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс і Ко» (вул. Зелена, буд. 33, смт. Московське, м. Шахтарськ, Донецька область, 86200; тел.: (062) 554-24-87; код ЄДРПОУ 31762410),
за участю: Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області (вул. Машинобудівників, буд. 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код ЄДРПОУ 35035990)
відомості про представників сторін та учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. №28 від 01.01.2015;
від відповідача: не з'явився;
від ВДВС: не з'явився;
про: стягнення 26655,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство «Придніпровська залізниця» із скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області, а саме просить визнати незаконними дії в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області, скасувати постанову про відмову в відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015 та зобов'язати відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу господарського суду Запорізької області №908/5517/14 від 03.07.2015 про стягнення на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» з товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс і Ко» заборгованості у розмірі 28527,00грн.
Ухвалою від 21.09.2015 прийнято скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області до розгляду та призначено дату судового засідання.
Скарга вмотивована порушеннями з боку Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області прав стягувача, що полягають зокрема у тому, що державний виконавець, при винесенні постанови про відмову в відкритті виконавчого провадження обмежився тільки тим, що адреса боржника знаходиться на тимчасово неконтрольованій Україною території. Але боржник відповідно до ЄДРПОУ не перебуває в процесі припинення, відповідно до «Єдиної електронної картотеки клієнтів залізниці» має діючий договір з Донецькою залізницею на перевезення вантажів, займається перевезенням вантажів по залізницях України, має рахунки в банківських установах через які веде розрахунки за перевезення вантажів та інше. Крім того, відповідно до паспорту клієнта має кошти на рахунку в Техпд Донецької залізниці, яка без передплати відправку вагонів клієнтам не проводить.
В своїх запереченнях Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області повідомив суд про те, що на даний час відкриття державним виконавцем із дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» не може бути вчинена, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Просить у задоволенні скарги відмовити повністю за відсутністю на те законних підстав та скаргу розглядати без участі представника відділу державної виконавчої служби.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:
Рішенням господарського суду Запорізької області 27.04.2015 по справі №908/5517/14 позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» задоволені - з товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс і Ко» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» 26655грн. 00коп. штрафних санкцій, 1827грн. 00коп. судового збору, 35грн. 00коп. витрат, пов'язаних із явкою представника в судове засідання.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.06.2015 апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» на рішення суду від 27.04.2015 повернуто заявнику.
03.07.2015 на виконання рішення виданий наказ.
Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулося до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Запорізької області від 03.07.2015 у справі №908/5517/14.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 01.09.2015 відмовлено в відкритті виконавчого провадження та повернено наказ господарського суду Запорізької області №908/5517/14 від 03.07.2015.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин , що виключають здійснення виконавчого провадження.
У постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015 ВДВС посилається на два Закони України, а саме: «Про боротьбу з тероризмом» та «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Однак, положення вказаних законів не передбачають, що знаходження боржника на території проведення АТО є обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби.
Розпорядження Кабінету Міністрів України 07.11.2014 № 1085-р, з подальшими змінами, не є законом , який передбачає наявність обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Фактично, вказаним розпорядженням визначено конкретні населені пункти на території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Відповідно до пунктів 1-3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Крім цього, вирішуючи справу «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004 дійшов наступного висновку: «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 р.). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
З огляду на викладене вбачається, що виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження, тому відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження в даному випадку позбавляє стягувача можливості реалізувати своє право на судовий захист.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, з чим погодився і Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11.03.2011 № 2-рп/2011.
Суд не приймає до уваги твердження державного виконавця про те, що відкриття виконавчого провадження неможливе, внаслідок неможливості надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки зазначена обставина може ускладнити виконання рішення суду, але не унеможливлює його виконання.
Відповідно ч.ч. 1 та 3 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Як вбачається з пояснень Державного підприємства «Придніпровська залізниця», товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс і КО» відповідно до «Єдиної електронної картотеки клієнтів залізниць» має діючий договір на перевезення вантажів з Донецькою залізницею, має рахунки в банківських установах через які веде розрахунки за перевезення вантажів та інше. Крім того, відповідно до паспорту клієнта має кошти на рахунку в Техпд Донецької залізниці, яка без передплати відправку вагонів клієнтам не проводить.
Судом встановлено, що Відділом державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області не проводилось ніяких дій щодо з'ясування місцезнаходження постійно діючого органу відповідача або його майна, а отже виконавчою службою не були використані в повній мірі права, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», що призвело до прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка порушує права стягувача.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі ст. 121-2 Господарського процесуального України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9, визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відділом державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області не надано суду належних та допустимих доказів того, що реєстрація боржника на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є тією обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження.
З огляду на викладене, відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 03.07.2015 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» - є безпідставною.
Таким чином, заявлені вимоги щодо визнання незаконними дії в.о начальника Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області, які полягали у винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015 та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015, підлягають задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Враховуючи, що строк пред'явлення наказу господарського суду Запорізької області від 03.07.2015 у справі № 908/5517/14 до виконання не закінчився та виконавчий документ відповідає вимогам передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», пред'явлений до відповідного органу державної виконавчої служби, а також той факт, що державним виконавцем неправомірно було відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаного наказу суду, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу заявника щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу господарського суду Запорізької області №908/5517/14 від 03.07.2015 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс і КО» на користь державного підприємства «Придніпровська залізниця» заборгованості у розмірі 28527,00 грн.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
У Х В А Л И В :
Скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на дії Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області задовольнити.
Визнати незаконними дії в.о начальника Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_2, які полягали у винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015.
Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 01.09.2015.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області (бул. Машинобудівників, буд. 32, м. Краматорськ, Донецька область, 84313, код. ЄДРПОУ 35035990) відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області №908/5517/14 від 03.07.2015 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс і Ко» (вул. Зелена, буд. 33, смт. Московське, м. Шахтарськ, Донецька область, 86200; код ЄДРПОУ 31762410) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень» (пр. Карла Маркса, буд. 108, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49600, код ЄДРПОУ 01073828) 26655 (двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. штрафних санкцій, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, 35 (тридцять п'ять) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних із явкою представника в судове засідання.
Копію ухвали направити сторонам у справі та Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32).
Суддя С.А. Гончаренко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2015 |
Оприлюднено | 30.11.2015 |
Номер документу | 53733151 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Гончаренко С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні