Рішення

від 04.02.2015 по справі 908/5296/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 18/140/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2015 Справа № 908/5296/14

за позовом Краснолиманського міжрайонного прокурора (84406, Донецька область, місто Красний лиман, вул. Кірова, 9; тел. (06261) 2-61-98) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Краснолиманської міської ради Донецької області (84406, Донецька область, м. Красний лиман, вул. Фрунзе, 46, тел. (06261) 4-16-82, факс 4-23-40)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Автовокзали Донбасу" (83086, місто Донецьк, пл. Комунарів, 4, тел. (062) 389-60-56)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний фонд прямих інвестицій" (83030, Донецька область, м. Донецьк, вул. Майська, 86, код 38310326)

про припинення з 14.08.2013 року договору оренди землі № 43/07 від 25.05.2007 р.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Попович А.О., службове посвідчення № 013454 від 03.12.2012 року;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 27.11.2014 року надійшов позов Краснолиманського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Краснолиманської міської ради Донецької області до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Автовокзали Донбасу" про розірвання договору оренди землі № 43/07, що укладений 25 травня 2007 року позивачем і відповідачем та зареєстрований 11.06.2007 року Краснолиманським районним відділом Донецької РФ Центру ДЗК за № 040715500042, а також повернення земельної ділянки площею 0,7212 га, розташованої у м. Красний Лиман Донецької області по вул. Свободи, 1 (кадастровий номер 1413300000:01:013:0007).

Ухвалою від 28.11.2014 р. порушено провадження у справі № 908/5296/14, присвоєно справі номер провадження 18/140/14, судове засідання призначене на 17.12.2014 р. Строк вирішення спору продовжувався, розгляд справи відкладався на 29.01.2015 р. та на 04.02.2015 року. Ухвалою від 29.12.2014 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Регіональний фонд прямих інвестицій". Розгляд справи здійснювався за наявними в ній матеріалами, без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та закінчений 04.02.2015 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Позов вмотивований наступним: відповідач 10.09.2013 р. звернувся до позивача із заявою про розірвання договору оренди землі № 43/07 у зв'язку із відчуженням капітальних будівель, які розташовані на спірній орендованій земельній ділянці, оскільки відповідач продав ТОВ "Регіональний фонд прямих інвестицій" нежитлову будівлю - автобусну станцію за адресою: м. Красний Лиман Донецької області по вул. Свободи, 1, що розташована на земельній ділянці площею 0,7212 га кадастровий номер 1413300000:01:013:0007, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом 14.08.2013 р. Позивачем прийнято рішення № 6/29-2832 від 30.01.2014 р. "Про розірвання ТОВ "Автовокзали Донбасу" договору оренди землі від 25.05.2007 р. № 43/07" та запропоновано відповідачу укласти із позивачем угоду про розірвання спірного договору. Письмові звернення позивача до відповідача про розірвання спірного договору залишені без реагування, Додаткова угода про розірвання спірного договору відповідачем не підписана. Право користування спірною земельною ділянкою ТОВ "Автовокзали Донбасу" припинено рішенням № 6/29-2832 від 30.01.2014 р. Первісні позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 120, 122, 124, 141 Земельного кодексу України та ст.ст. 24, 25, 31, 32 Закону України "Про оренду землі".

До суду 03.02.2015 р. від прокуратури надійшла заява № 81-30вих-15 від 12.01.2015 р. про зміну предмету позову, відповідно до якої прокурор в інтересах позивача просить суд визнати припиненим з 14.08.2013 р. договір оренди землі № 43/07, що укладений 25 травня 2007 року позивачем і відповідачем та зареєстрований 11.06.2007 року Краснолиманським районним відділом Донецької РФ Центру ДЗК за № 040715500042, щодо земельної ділянки площею 0,7212 га, розташованої у м. Красний Лиман Донецької області по вул. Свободи, 1 (кадастровий номер 1413300000:01:013:0007). В судовому засіданні 04.02.2015 р. заява прокурора про зміну предмету позову прийнята до розгляду. Таким чином судом розглядаються позовні вимоги про визнання припиненим з 14.08.2013 р. договору оренди землі № 43/07, що укладений 25.05.2007 р.

Представник прокуратури підтримав змінені позовні вимоги з підстав, що зазначені в заяві № 81-30вих-15 від 12.01.2015 р. Зазначав наступне: нерухоме майно, що розташовано на орендованій земельній ділянці 14.08.2013 р. відповідачем продано третій особі. Враховуючи положення статті 120 Земельного кодексу України, позивач звертався до відповідача з вимогами про оформлення розірвання договору оренди землі, внаслідок переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до нового набувача. Письмові звернення позивача залишені без реагування відповідачем. Додаткова угода про розірвання спірного договору відповідачем не підписана. Право користування спірною земельною ділянкою ТОВ "Автовокзали Донбасу" припинено рішенням № 6/29-2832 від 30.01.2014 р. Оскільки відповідач не вжив жодних дій щодо врегулювання спірного питання, яке полягає в припинені правовідносин з орендарем, внаслідок переходу права власності на об'єкт нерухомості, прокурор в інтересах позивача звернувся за захистом порушених прав та законних інтересів держави до суду. Просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судові засідання за викликом не з'являвся, однак надавав прокуратурі засобами електронного зв'язку частину витребуваних документальних доказів, що надавалися суду в судових засіданнях; також Краснолиманська міська рада направляла телеграму 29.01.2015 р. про підтримання позову, розгляд справи без їх участі та за наявними документами.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з'являвся; про час та місце розгляду справи (про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, про відкладання розгляду спору) відповідач сповіщався належним чином, на офіційному сайті господарського суду Запорізької області.

Представник третьої особи в судові засідання за викликом не з'являвся, однак директор ТОВ «РФПІ» направляв телеграму 28.01.2015 р. про відкладення розгляду справи з метою підготовки заперечень на позов.

Заслухавши представника прокуратури, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Краснолиманської міської ради Донецької області № 5/6-252 від 01.11.2006 р. та № 5/10-440 від 14.03.2007 р., товариство з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (орендар, відповідач у справі) та Краснолиманська міська рада Донецької області (орендодавець, позивач у справі) 25.05.2007 р. уклали договір оренди землі № 43/07, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає, в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для обслуговування автостанції, яка знаходиться у місті Красний Лиман по вулиці Свободи, 1, кадастровий номер 1413300000:01:013:0007, загальною площею 0,7212 га (надалі - договір).

Пунктом 8 договору встановлений строк дії договору - сорок дев'ять років.

Договір зареєстрований 11.06.2007 року Краснолиманським районним відділом Донецької РФ Центру ДЗК за № 040715500042.

Пунктом 37 договору сторони визначили підстави припинення дії договору, зокрема, в інших випадках, передбачених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональний фонд прямих інвестицій» (покупець, третя особа у справі) 14 серпня 2013 року уклали договір купівлі-продажу за умовами якого продавець продав покупцю нежитлову будівлю - автобусну станцію, що розташована за адресою: Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Свободи, 1, на земельній ділянці площею 0,7212 га, кадастровий номер 1413300000:01:013:0007 (надалі - нерухоме майно), та складається з: автобусної станції літ. А-1, загальною площею 456,0 кв.м.; вбиральні літ. Б. Договір посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Бойко, Т.В., про що зроблено запис в реєстрі за номером 1683. Також у відповідності до приписів діючого законодавства договір купівлі-продажу зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2013 р.

Заслухавши представника прокуратури, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання припиненим з 14.08.2013 р. договору оренди землі підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав є припинення правовідношення (господарських правовідносин). Вимога про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим за своєю суттю є вимогою про припинення господарських правовідносин за цим договором, а тому такий спір є підвідомчим господарському суду.

Частинами 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Положеннями ст. 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Статтею 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Відповідно п. е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Вище наведені норми законодавства вказують на те, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна переходять ті права на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування. Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості одночасно є підставою для переходу відповідного права на землю.

Відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з укладанням, зміною, розірванням, припиненням учасниками земельних відносин договорів оренди земельних ділянок, загальні положення глави 20 ГК України застосовуються, якщо відповідні відносини не врегульовано спеціальними нормами ЗК України, Закону України «Про оренду землі».

З аналізу приписів Земельного кодексу України вбачається, що на даний час серед підстав припинення права користування земельною ділянкою можливо виділити такі, як добровільна відмова від права користування, примусове припинення прав на земельну ділянку у випадках, встановлених цим Кодексом, та припинення прав на користування земельною ділянкою внаслідок настання певного юридичного факту .

У зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та розташованим на ній об'єктом нерухомого майна здійснює новий власник нерухомості, а користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою, покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку.

Таким чином, спірний договір оренди припинився з підстав, передбачених ст. 31 Закону України "Про оренду землі", даний договір не підлягає достроковому розірванню за згодою сторін чи за рішенням суду, а є припиненим в силу відповідної вказівки закону (імперативної норми).

При цьому, правовідносини набувача нерухомого майна (ТОВ «Регіональний фонд прямих інвестицій») та власника земельної ділянки (Краснолиманської міської ради Донецької області), щодо користування земельною ділянкою, мають бути вирішеними у встановленому законом порядку та ніяким чином не впливають на юридичний факт, що є підставою припинення права користування відповідача земельною ділянкою.

Щодо визначення моменту припинення права користування земельною ділянкою кадастровий номер 1413300000:01:013:0007 у ТОВ «Автовокзали Донбасу» суд зазначає наступне:

Як зазначалося вище матеріали справи містять договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке розташовано на орендованій відповідачем земельній ділянці, укладений відповідачем та третьою особою. Зазначений договір у відповідності до норм чинного законодавства засвідчено нотаріусом та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 14.08.2013 р.

У зв'язку із внесенням змін до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України Законом України № 1702-VІ від 05.11.2009 р., ТОВ «Регіональний фонд прямих інвестицій», як набувач (власник) нерухомого майна, має право на оформлення за собою землекористування, з моменту реєстрації права власності.

З огляду на викладене суд зазначає, що на даний час відповідач не є власником об'єкта нерухомості, який розташований на земельній ділянці за адресою: Донецька область, місто Красний Лиман, вулиця Свободи, 1, площею 0,7212 га, кадастровий номер 1413300000:01:013:0007 та не може використовувати спірну земельну ділянку за визначеним договором призначенням (для обслуговування автостанції).

Крім того, суду надано рішення Краснолиманської міської ради Донецької області від 30.04.2014 р. № 6/32-3007 «Про надання ТОВ «Регіональний фонд прямих інвестицій» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування нежитлової будівлі - автобусної станції по вул. Свободи, 1, м. Красний Лиман», яким ТОВ «Регіональний фонд прямих інвестицій» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5600 га для обслуговування нежитлової будівлі - автобусної станції з подальшою передачею в оренду; рекомендовано протягом шести місяців замовити для розробки вказаний проект, затвердити його і укласти договір оренди землі.

Системний аналіз наведених норм та обставини справи свідчать про те, що заявлені прокурором вимоги про визнання припиненим з 14 серпня 2013 року договору оренди землі № 43/07, що укладений 25 травня 2007 року позивачем і відповідачем та зареєстрований 11.06.2007 року Краснолиманським районним відділом Донецької РФ Центру ДЗК за № 040715500042, щодо земельної ділянки площею 0,7212 га, кадастровий номер 1413300000:01:013:0007, розташованої у м. Красний Лиман Донецької області по вул. Свободи, 1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів, які б спростовували позицію позивача, суду не надав.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати припиненим з 14 серпня 2013 року договір оренди землі № 43/07, що укладений 25 травня 2007 року Краснолиманською міською радою Донецької області (код ЄДРПОУ 24165042) і товариством з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (код ЄДРПОУ 32222297) та зареєстрований 11.06.2007 року Краснолиманським районним відділом Донецької РФ Центру ДЗК за № 040715500042, щодо земельної ділянки площею 0,7212 га, кадастровий номер 1413300000:01:013:0007, розташованої у м. Красний Лиман Донецької області по вул. Свободи, 1.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автовокзали Донбасу» (83086, місто Донецьк, пл. Комунарів, 4, код ЄДРПОУ 32222297) в доход державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у місті Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, Код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В.Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 06 лютого 2015 р.