Рішення

від 28.01.2015 по справі 910/26919/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015Справа №910/26919/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримсплав» та Приватного підприємства «Сервет»

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 23 476 835,35 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Суденко Р.В., за довіреністю

від відповідача - 1: не з'явився

від відповідача - 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримсплав» (далі - відповідач - 1) та Приватного підприємства «Сервет» (далі - відповідач - 2) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 20 105 998,19 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/26919/14, розгляд справи призначено на 14.01.2015 р.

13.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення по справі та заява про уточнення суми позовних вимог.

14.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 1 було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 14.01.2015 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.12.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/26919/14 позивач виконав частково.

У судове засідання 14.01.2015 р. представник відповідача -1 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.12.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/26919/14 відповідач - 1 не виконав.

У судове засідання 14.01.2015 р. представник відповідача -2 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.12.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/26919/14 відповідач - 2 не виконав.

Розглянувши у судовому засіданні 14.01.2015 р. клопотання представника відповідача - 1 про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.

Враховуючи те, що представники відповідачів у судове засідання 14.01.2015 р. не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням відповідачами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 04.12.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/26919/14, розгляд справи було відкладено на 28.01.2015 р.

13.01.2015 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано письмові пояснення по справі та заява про уточнення суми позовних вимог (в гривневому еквіваленті).

14.01.2015 р. представник відповідача - 1 через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

28.01.2015 р. представником відповідача - 2 через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання із запереченнями проти задоволення позову.

У судове засідання 28.01.2015 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів 1 та 2 у судове засідання 28.01.2015 р. не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні 28.01.2015 р. заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд дійшов до висновку про те, що дана заява є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Проаналізувавши заяву позивача, суд встановив, що вказана заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому прижається судом до розгляду, як заява про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримсплав» (далі - відповідач - 1, позичальник) було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 28С-10 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 20 000 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії) на умовах, встановлених цим Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (п. 2.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 21.12.2012 р., відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії.

Проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 19 процентів річних.

Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році (п. 3.2. Кредитного договору).

В подальшому, між сторонами було укладено низку Договорів про внесення змін до Кредитного договору, якими сторони, зокрема, змінили проценту ставку, яка підлягає сплаті за користування кредитом, визначили графік зменшення ліміту кредитної лінії.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитними договором, 30.12.2010 р. між позивачем та Приватним підприємством «Сервет» (далі - відповідач - 2, поручитель) було укладено Договір поруки № 28С-10/П-1 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором по сплаті банку:

- заборгованості по наданому кредиту в розмірі 20 000 000,00 грн.;

- процентів, нарахованих за користування кредитом (у тому числі, у разі прострочення виконання зобов'язання по повернення кредиту, процентів за неправомірне користування кредитом);

- неустойки (штрафу, пені);

- збитків, завданих кредиторові

зобов'язаний виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і несплачених позичальником сум кредитору.

Відповідно до п. 2.2. Договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов'язань, що випливають із Кредитного договору, поручитель відповідає перед банком як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку позичальника вбачається, що позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу - 1 кредит у належному розмірі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку позичальника є первинними документами, а відповідно, і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

З наданих позивачем банківських виписок вбачається, що у позичальника обліковується перед банком заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 1 438 241,04 доларів США та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 45 692,10 доларів США.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - 1 не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача - 1 перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, відповідно до Кредитного договору, а тому суд дійшов висновку, що у позичальника існує заборгованість по поверненню кредитних коштів у вищезазначеному розмірі.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь пеню в розмірі 77 352,53 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 5.3 Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Умовами Договору поруки, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, передбачено солідарну відповідальність поручителя по сплаті пені за неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення з відповідачів розміру пені, суд дійшов до висновку про те, що позивачем було її розраховано вірно.

29.09.2014 р., у зв'язку із залишенням без відповіді звернення позивача до відповідача - 1 з вимогою про дострокову сплату (погашення) заборгованості за Кредитним договором, як була отримана відповідачем - 1 27.08.2014 р., позивачем було направлено на адресу відповідача - 2 вимогу про виконання зобов'язань за Кредитним договором та Договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем - 2 також було залишено зазначену вимогу без виконання, що спонукало позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Кредитним договором, з урахуванням пені, в загальному розмірі 23 476 835,35 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримсплав» (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, будинок 20-В, квартира 2; ідентифікаційний код: 30476013) та Приватного підприємства «Сервет» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, будинок 5-А; ідентифікаційний код: 33166154) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, будинок 12; ідентифікаційний код: 00039002) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 19 411 939 (дев'ятнадцять мільйонів чотириста одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 31 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 616 706 (шістсот шістнадцять тисяч сімсот шість) грн. 27 коп., пеню в розмірі 77 352 (сімдесят сім тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 61 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 02.02.2015 р.

Суддя О.В. Нечай