Постанова

від 03.02.2015 по справі 910/19166/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р. справа№ 910/19166/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Харченко С.В.;

відповідача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2014 р.

у справі № 910/19166/14 (суддя - Прокопенко Л.В.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс"

про стягнення 112000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 56000,00 грн штрафу та 56000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного на відповідача згідно рішення Антимонопольного комітету України № 258-р від 27.03.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.09.2014 р. порушено провадження у справі № 910/19166/14.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.11.2014 р. у справі № 910/19166/14 позовні вимоги Антимонопольного комітету України задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що судом першої інстанції було неправомірно відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" про відкладення розгляду справи та не забезпечено можливості надати заперечення на позов, а також спростувати обставини, викладені у ньому, чим порушено принципи рівності перед судом та змагальності сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2014 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/19166/14, а розгляд справи призначено на 22.01.2015 р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду першої інстанції у справі № 910/19166/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

На адресу Київського апеляційного господарського суду 21.01.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю єдиного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" бути присутнім у судовому засіданні 22.01.2015 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 03.02.2015 р. у зв`язку з неявкою представників відповідача.

На адресу Київського апеляційного господарського суду 03.02.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В ньому зазначено, що у зв`язку з розірванням договору про надання юридичних послуг, укладеним з адвокатом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" не зможе забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання 03.02.2014 р., оскільки будь-яких інших договорів про надання юридичних послуг до цього часу не укладалося, а директор товариства не має освіти чи спеціальних знань у галузі права і не може самостійно представляти інтереси скаржника в суді.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до п 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З аналізу вказаних норм вбачається, що саме лише посилання сторони на неможливість представника юридичної особи бути присутнім у судовому засіданні через відсутність будь-яких договірних відносин зі спеціалістами у галузі права не є перешкодою для розгляду справи по суті у конкретному судовому засіданні, оскільки учасники судового процесу не позбавлені права укладати договори про надання адвокатських чи юридичних послуг з необмеженим колом осіб, а також забезпечити присутність в засіданні безпосередньо керівника юридичної особи чи іншої посадової особи підприємства. Тим більше, відповідачу було надано час для здійснення вищевказаних дій, оскільки розгляд справи вже відкладався згідно ухвали від 22.01.2015 р.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких доказів неможливості або утруднення забезпечення явки уповноваженого представника відповідача у судове засідання 03.02.2015 р., а також те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" належним чином повідомлялося про час, дату та місце проведення судових засідань 22.01.2015 р. та 03.02.2015 р., що підтверджується зворотним повідомленням по вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апелянта стосовно відкладення судового засідання та відхиляє його. Окрім того, неявка в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Антимонопольним комітетом України розглянуто справу № 126-26.13/111-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс", за результатами розгляду якої прийнято рішення № 258-р від 27.03.2013 р., відповідно до якого визнано, що відповідач, не подавши комітету інформацію на вимогу державного уповноваженого № 126-29/03-9284 від 13.10.2011 р. у встановлений ним строк, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". За вказане вище порушення на відповідача було накладено штраф у розмірі 56000,00 грн.

08.04.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" отримало вказане рішення комітету про накладення штрафу разом із супровідним листом Антимонопольного комітету України № 126-26.13/12-3254 від 01.04.2013 р., що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.04.2013 р. (а. с. 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Згідно наданих в матеріали справи копій процесуальних документів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" оскаржувало рішення Антимонопольного комітету України № 258-р від 27.03.2013 р. до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою від 05.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10580/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним вищезазначеного рішення. Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.08.2013 р. у вказаній справі в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В подальшому, відповідач оскаржив вказане рішення до судів апеляційної та касаційної інстанцій. Зокрема, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" прийнято до провадження, а постановою від 02.10.2013 р. у справі № 910/10580/13 рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2013 р. залишено без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.11.2013 р. касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження, а постановою від 04.12.2013 р. постанову суду апеляційної інстанції у справі № 910/10580/13 залишено без змін.

Частиною 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Беручи до уваги ту обставину, що відповідач отримав рішення Антимонопольного комітету України 08.04.2013 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" повинно було сплатити штраф у строк до 10.06.2013 р. включно, з урахуванням вихідних днів, тобто у двомісячний термін.

Проте, як до моменту подання позову у даній справі, так і в процесі розгляду справи у суді першої інстанції, відповідач не сплатив позивачу штраф у розмірі 56000,00 грн.

Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Частиною 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

З урахуванням вказаних норм закону, позивач просив стягнути з відповідача суму несплаченого штрафу у розмірі 56000,00 грн та пеню за прострочення сплати штрафу у розмірі 56000,00 грн, нараховану за періоди з 07.08.2013 р. по 15.09.2013 р., з 03.10.2013 р. по 17.11.2013 р. та з 05.12.2013 р. по 08.09.2014 р.

Як роз`яснив пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові № 15 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", а саме в пункті 20.2, тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної чи касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу у даній справі зупинялося з 05.06.2013 р. по 06.08.2013 р. (період розгляду справи про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України в суді першої інстанції), з 16.09.2013 р. по 02.10.2013 р. (період оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку) та з 18.11.2013 р. по 04.12.2013 р. (період оскарження в касаційному порядку).

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пені, її сума значно перевищувала розмір штрафу, а тому, у відповідності до вимог абз. 1 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивачем заявлено до стягнення лише 56000,00 грн, тобто у розмірі, який не перевищує розмір штрафу.

Таким чином, на день звернення Антимонопольного комітету України до суду з позовними вимогами відповідачем не здійснено оплати штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного відповідно до рішення № 258-р від 27.03.2013 р.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 56000,00 грн штрафу та 56000,00 грн пені за прострочення сплати вказаного штрафу.

Доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції було неправомірно відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" про відкладення розгляду справи та не забезпечено можливості надати заперечення на позов, а також спростувати обставини, викладені у ньому, чим порушено принципи рівності перед судом та змагальності сторін, колегією суддів до уваги не беруться та відхиляються з огляду на наступне.

Приписами ст. 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Окрім того, згідно вимог ст. 69 вказаного Кодексу спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження від 12.09.2014 р. відповідач отримав 03.10.2014 р., що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 4). У судове засідання, призначене на 14.10.2014 р., представники відповідача не з`явилися та не повідомили суд про причини своєї неявки, чим порушили приписи ст. 22 ГПК Украни, де вказано, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Однак, Товариству з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" було забезпечено можливість надати свої вимоги та заперечення на позов, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 14.11.2014 р., тобто на один місяць, в межах передбаченого строку розгляду спору.

12.11.2014 р. до суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через неможливість уповноваженої особи Цімоха В.М. бути присутнім у судовому засіданні 14.11.2014 р. Проте, враховуючи ту обставину, що двохмісячний строк розгляду спору в суді першої інстанції сплив, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" не було надано клопотання про продовження строку такого розгляду, Господарський суд м. Києва правомірно відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду спору з огляду на уникнення порушення процесуальних строків, передбачених ст. 69 ГПК України.

Таким чином, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог було правильно застосовано норми законодавства та достовірно досліджено наявні обставини справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Антимонопольним комітетом України належними та допустимими доказами доведено факт наявності зобов`язання відповідача зі сплати штрафу та пені за порушення вимог конкурентного законодавства, що в свою чергу останнім не спростовано.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2014 р.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Промоушн Сервіс" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2014 р. у справі № 910/19166/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/19166/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран