Постанова

від 05.02.2015 по справі 915/1071/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р.Справа № 915/1071/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Гладишевої Т.Я.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням в.о. голови суду № 15 від 13.01.2015 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 22.09.2014 року)

від відповідача:

- ОСОБА_2 - керівник (паспорт серії ЕО 082703 від 13.02.1996 року)

- ОСОБА_3 - співвласник (паспорт серії ЕР 034302 від 25.05.2002 року)

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБМВ-К"

на рішення господарського суду Миколаївської області від " 23" вересня 2014 року, повний текст якого складено та підписано " 26" вересня 2014 року

по справі № 915/1071/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБМВ-К"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 акціонере товариство "Росток"

про звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Херсонське шосе, буд. 115/4, м. Миколаїв та передане в іпотеку за іпотечним договором від 07.09.2007 року для задоволення вимог позивача за кредитним договором № 05-466/07 від 07.09.2007 року у розмірі 1 972 374,52 грн., з яких: 944 515,56 грн. - борг за кредитом, 804 140,56 грн. - проценти, 6 000,00 грн. - адміністративна комісія, 217 718,40 грн. - пеня шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за ціною, встановленою суб'єктом оціночної діяльності під час проведення виконавчого провадження

В С Т А Н О В И В :

09.07.2014 року Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБМВ-К" (далі по тексту - відповідач) про звернення стягнення на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Херсонське шосе, буд. 115/4, м. Миколаїв, та складається з: адміністративна будівля загальною площею 322,7 кв.м., літера «Б-2»; навіс, літ. «В-1»; загорожа, № « 2-4»; покриття, № « 1», що належить ТОВ "МБМВ-К" та передано в іпотеку за іпотечним договором від 07.09.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом, для задоволення вимог ПАТ «ПУМБ» за кредитним договором № 05- 466/07 від 07.09.2007 року у розмірі 1 972 374,52 грн., з яких: 944 515,56 грн. - заборгованість за кредитом; 804 140,56 грн. - заборгованість зі сплати відсотків, 6 000,00 грн. - заборгованість зі сплати адміністративної комісії; 217 718,40 - заборгованість за нарахованою пеню, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за ціною, встановленою суб'єктом оціночної діяльності під час проведення виконавчого провадження.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням третьою особою своїх зобов'язань перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором № 05-466/07 від 07.09.2007 року. Так, в забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ "МБМВ-К" був укладений іпотечний договір, відповідно до якого відповідачем було передано в іпотеку позивачу нерухоме майно, яке відповідно до умом п.5.1, 6.1 договору іпотеки та ЗУ «Про іпотеку» може бути реалізовано для задоволення вимог за основним зобов'язанням.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.09.2014 року по справі № 915/1071/14 позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: вул. Херсонське шосе, буд. 115/4, м. Миколаїв, що складається з адміністративної будівлі, загальною площею 322,7 кв.м., літера за планом земельної ділянки "Б-2", навісу, літера за планом земельної ділянки "В-1", загорожі № за планом земельної ділянки " 2-4", покриття № за планом земельної ділянки " 1", що належить товариству з обмеженою відповідальністю "МБМВ-К" та передано в іпотеку за іпотечним договором від 07.09.07 р. (реєстровий № 4344), який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" за кредитним договором № 05-466/07 від 07.09.07 року у розмірі 1 972 374,52 грн. (один мільйон дев'ятсот сімдесят дві тисячі триста сімдесят чотири грн. 52 коп.), з яких: 944 515,56 грн. (дев'ятсот сорок чотири тисячі п'ятсот п'ятнадцять грн. 56 коп.) - борг за кредитом, 804 140,56 грн. (вісімсот чотири тисячі сто сорок грн. 56 коп.) - відсотки, 6 000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.) - адміністративна комісія, 217 718,40 грн. (двісті сімнадцять тисяч сімсот вісімнадцять грн. 40 коп.) - пеня, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за ціною, встановленою суб'єктом оціночної діяльності під час проведення виконавчого провадження. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

07.10.2014 року на виконання зазначеного рішення, господарським судом Миколаївської області видано відповідні накази (а.с.99-100).

Такий висновок суду мотивований тим, що позивач скористався своїм правом, відповідно до приписів ч.6 ст.3 , ст.7 ЗУ «Про іпотеку» та доведено неналежне виконання третьою особою взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим відповідно п.5.1.5 Договору іпотеки, Банк має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на майно.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "МБМВ-К" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, місцевим господарським судом не було встановлено, що 29.03.2012 року старшим державним виконавцем було складено Акт про реалізацію предмета іпотеки, який затверджений начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області. У зв'язку з чим скаржник зазначає, що предмет іпотеки (нерухоме майно) за іпотечним договором від 07.09.2007 року вже реалізований, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтовані.

В судовому засіданні 05.02.2015 року скаржником на виконання вимог ухвали суду від 14.01.2015 року надано оригінал квитанції № ПН1582 від 02.02.2015 року на суму 19 723,74 грн., що підтверджує сплату судового збору в апеляційному провадженні за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МБМВ-К".

05.02.2015 року через канцелярію суду від апелянта надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме копія постанови Державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві та копія платіжного доручення № 789 від 25.07.2012 року.

Від представника позивача 05.02.2015 року через канцелярію суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких представник ТОВ «МБМВ-К» зазначив, що вимоги відповідача є безпідставними не ґрунтуються на нормах законодавства і тому у задоволенні апеляційної скарги має бути відмовлено.

ЗАТ «Росток» в судове засідання не з'явився, без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Так, ЗАТ «Росток» не знаходиться за своєю юридичною адресою: вул. Заводська, 2, м. Баштанка, Миколаївська область, Баштанський р-н, 56100 що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі поданій апеляційній скарзі), а тому і ухвала про призначення розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції була повернута до суду без вручення адресату у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ЗАТ «Росток».

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заперечення на неї та додаткові документи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 07.09.2007 року між ЗАТ «Перший український міжнародний банк» (правонаступник якого є ПАТ "Перший Український міжнародний банк", Банк) ЗАТ «Росток» (позичальник) був укладений кредитний договір № 05-466/07 (а.с. 14-18), відповідно до умов якого Банк зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі 1 000 000,00 грн., а позичальник - прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за нього та повернути позивачу в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором. Кредит надається позичальнику у вигляді поновлюваної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, що дорівнює 1 000 000,00 грн. на поповнення обігових коштів.

Згідно п. 14.5 кредитного договору, він набрав чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього договору в повному обсязі.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору позичальник був зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 05.09.2008 року.

Статтею 7 Договору сторони передбачили Плату за кредит. Так, відповідно до п.п.7.1, 7.2 за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату, а саме: відсотки за користування кредитом, які нараховуються позивачем за ставкою у розмірі 16,9% річних. У випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав умов, встановлених п.п.10.3.6.1, 10.3.6.2 договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання умов, відсотки користування кредитом збільшуються на 2% річних за кожен випадок невиконання чи неналежного виконання, і будуть нараховуватися Банком за такою підвищеною ставкою до тієї дати, коли зазначені умови будуть виконані належним чином.

Період нарахування відсотків складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування відсотків є перший банківський день після 24 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата видачі кредиту та/або перший банківський день після 24 числа (з його урахуванням) (п.7.2.4).

Нараховані відсотки повинні сплачуватись позичальником щомісячно не пізніше одного банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця (п.7.2.6).

Згідно п. 7.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити Банку адміністративну комісію у розмірі 6 000,00 грн. не пізніше 5 банківських днів з моменту першого списання коштів з позичкового рахунку.

Отримання ЗАТ „Росток" кредитних коштів підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, у період з 10.09.2007 -12.09.2007 у загальній сумі 1 000 000,00 грн. (а.с.23-25).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 07.09.2007 року між ЗАТ «Перший український міжнародний банк» (правонаступник якого є ПАТ "Перший Український міжнародний банк", Іпотекодержатель) та ТОВ «МБМВ-К» (Іпотекодавець) був укладений Іпотечний договір відповідно до п.1.1 якого, Іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання, передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку на умовах, визначених у Договорі нерухоме майно (а.с.19-21).

Іпотекою за Договором забезпечується виконання зобов'язань ЗАТ „Росток" перед Іпотекодержателем, що випливає з укладеного між ними Кредитного договору № 05-466/07 від 07.09.2007 року (п.1.2).

Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме нежитловий об'єкт, загальною площею 322,7 кв.м., що за адресою: вул. Херсонське шосе, буд. 115/4, м. Миколаїв, що складається з адміністративної будівлі, загальною площею 322,7 кв.м., літера за планом земельної ділянки "Б-2", навісу, літера за планом земельної ділянки "В-1", загорожі № за планом земельної ділянки " 2-4", покриття № за планом земельної ділянки "1", яке зареєстроване Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.10.05 р. за реєстраційним № 11962945, про що зроблено запис в книзі: 20 за реєстровим № 2336 (п.п. 2.1, 2.11, 2.1.2)

Відповідно до п. 2.1.4 іпотечного договору зазначене вище нерухоме майно, що є предметом іпотеки за цим договором, розташоване на земельній ділянці загальною площею 748 кв.м., яка надана відповідачу в оренду, відповідно до договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 25.06.07 р., зареєстрованого в реєстрі за № 2216 в Миколаївській регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 16.07.07 року за № 040700100387.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання основного зобов'язання.

Іпотечний договір від 07.09.07 р. засвідчений належним чином нотаріусом за № 4344, зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 07.09.07 р. (а.с.22).

Згідно п. 2.3 іпотечного договору оціночна вартість предмету іпотеки, за домовленістю сторін на момент укладання цього договору, становить 1 755 583,30 грн., при цьому сторони погодили, що при зверненні стягнення та реалізації предмета іпотеки відповідач не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю.

В підтвердження права власності ТОВ "МБМВ-К" на спірне нерухоме майно - предмет іпотеки позивачем надано до суду ОСОБА_2 про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до якого зазначено, що об'єктом обтяження є нежитловий об'єкт за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, будинок 115/4 (а.с.22).

14.11.2008 року позивач направив на адресу ТОВ "МБМВ-К" вимогу відповідно до якої зазначив, що боржник (ЗАТ «Росток») не сплачує заборгованість по кредитному договору у розмірі 1 046 577,54 грн., з яких заборгованість за основною сумою кредиту складає 1 000 000,00 грн., заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом - 46 557,54 грн. У зв'язку з чим Банк попередив, що у зв'язку з невиконанням боржником вимог та не усунення порушень кредитного договору протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, він буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання відповідно до ст.6 Договору іпотеки та ст.ст.37-38 ЗУ «Про іпотеку» (а.с.26).

Зазначена вимога була направлена на адресу відповідача, що підтверджується цінним листом з описом вкладення (а.с.27).

Однак вимога Банку про усунення порушень так і не була виконана ТОВ «МБМВ-К», та була повернута на адресу позивача у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.28).

У зв'язку із залишенням ТОВ "МБМВ-К" вимоги банку без задоволення та невиконання ЗАТ «Росток» умов кредитного договору, ПАТ "Перший Український міжнародний банк" звернувся до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПАТ "Перший Український міжнародний банк" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ "МБМВ-К" , викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як було встановлено, підставою звернення Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до суду є звернення стягнення на нерухоме майно, а саме предмету іпотеки, власником якого є ТОВ "МБМВ-К", у зв'язку з неналежним виконанням ЗАТ „Росток" умов Кредитного договору № 05-466/07 від 07.09.2007 року.

Банк свої зобов'язання за вказаним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику кредит в сумі 1 000 000,00 грн. Однак, боржник свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів.

Пунктами 5.1, 6.1 наведеного Договору іпотеки передбачено, що за рахунок предмету іпотеки Банк має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, а також відшкодувати в повному обсязі всі свої витрати, пов'язані з реалізацією прав, що випливають з договорів застави.

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанцій, нерухомим майном, що складає предмет іпотеки, забезпечено основне зобов'язання позичальників за кредитними договорами, а також сплата процентів за користування кредитом та комісій, сплата можливої неустойки (пені, штрафу), що передбачені умовами кредитних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За приписами ст. 1 Закону України „Про іпотеку" від 05.06.2003 року № 898 - ІV (зі змінами та доповненнями) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим законом.

Відповідно до ст.11 ЗУ «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Приписами ст.ст. 589, 590 ЦК України, ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу", ч. 1 ст. 12 та ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що заставодержатель (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Як було зазначено вище, позивач звертався до ТОВ "МБМВ-К" з вимогою про усунення порушення боржником кредитного договору, повернення всієї суми кредиту та попереджено, що у зв'язку з невиконанням вимоги він буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання.

Відповідно до ст.35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

У зв'язку з чим ПАТ "Перший Український міжнародний банк" за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із способів, у тому числі й шляхом звернення стягнення на нерухоме майно відповідно іпотечного договору, шляхом забезпечення виконання умов Кредитного договору, в порядку встановленого п.п.6.1, 6.2 Іпотечного договору та приписів ст.33 ЗУ «Про іпотеку».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник зазначає, що відповідно до Акту про реалізацію предмета іпотеки від 29.03.2012 року, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області, предмет іпотеки за іпотечним Договором від 07.09.2007 року вже реалізований, а тому звернення стягнення на нього є неможливим.

Так, зі вказаного Акту про реалізацію предмета іпотеки вбачається, що переможцем прилюдних торгів, згідно протоколу № 11/37/12/і-37-1 від 26.03.2012 року, що є предметом іпотеки та належить ТОВ "МБМВ-К", визнано ТОВ "МБМВ-К", яким запропонована найменша ціна порівняно з іншими учасниками торгів, а саме 64 000,00 грн.

Вказані посилання скаржника суперечать вимогам частин 2, 4 п. 4.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 24.11.2014, № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" де зазначено, що з урахуванням положення частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до частини другої статті 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

У зв'язку з чим, рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.02.2013 року по справі № 5016/641/2012 (3/51), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" задоволені частково, визнано недійсними прилюдні торги від 24.02.2012 року, з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме нежитлового об'єкту, що належить ТОВ "МБМВ-К" за адресою: Херсонське шосе, буд. 115/4, м. Миколаїв та зазначено, що протокол проведення прилюдних торгів не відображає дійсного ходу торгів, складений з порушенням чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, посилання скаржника в апеляційній скарзі щодо реалізації предмета іпотеки є хибними, оскільки прилюдні торги за рішенням суду визнані недійсними.

Таким чином, оскільки право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням (ЗАТ «Росток») умов кредитного договору щодо повернення коштів, що було підтверджено в процесі розгляду скарги, Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" відповідно до вимог ч.5 ст.3, ч.1 ст.35 ЗУ «Про іпотеку», положеннями п.п.5.1, 3.1 Договору іпотеки цілком правомірно звернуло стягнення, для забезпечення вимог основного зобов'язання, на нерухоме майно, що і відповідає правової позиції Вищого господарського суду України , яка викладена у постанові пленуму № 1 від 24.11.2014 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів».

Товариство з обмеженою відповідальністю "МБМВ-К" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 23.09.2014 року по справі № 915/1071/14 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ "МБМВ-К" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Рішення господарського суду Миколаївської області від „23" вересня 2014 року по справі № 915/1071/14 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБМВ-К" залишити без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „09" лютого 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Т.Я.Гладишева