Постанова

від 04.02.2015 по справі 5015/2153/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 5015/2153/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Дунаєвської Н.Г.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Елекс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2014 року у справі № 5015/2153/12 Господарського суду Львівської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, до Приватного підприємства "Елекс", Львівська область, про стягнення кредитної заборгованості в сумі 653 506,93 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників сторін:

позивача - Кульбій-Кухар Ю.В. (дов. № 13-774/14д від 23.12.14);

відповідача - Салада Т.М. (дов. № 2 від 12.01.15),

в с т а н о в и в:

У травні 2012 року позивач ПАТ "Мегабанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПП "Елекс" про стягнення кредитної заборгованості в сумі 653 506,93 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказував, що 01.08.08 між ПАТ "Мегабанк" (кредитором) та ПП "Елекс" (позичальником) був укладений кредитний договір № 24-13/2008-МК-USD, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 150 000 доларів США, а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15 % річних в строк до 01.08.13 згідно встановленого в договорі графіка платежів.

Зазначав, що 01.08.08, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 24-13/2008-МК-USD, між ним (іпотекодержавтелем) та ПП "Елекс" (іпотекодавцем) був укладений іпотечний договір № 24-13/2008-МК-USD-З-2, згідно якого іпотекодавець передав йому в іпотеку нежитлову будівлю учбового тренажеру, позначену в технічному паспорті під літерою А-2, площею 539,4 кв.м., що знаходиться під № 4а по вул. Матійціва в м. Стрий Львівської області та за домовленістю сторін її вартість становить 874 758 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині дотримання графіка повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог № 80-01-1722 від 23.07.12, просив стягнути з відповідача 74 082,47 доларів США, що еквівалентно 592 104,14 грн. заборгованості по кредиту, 1 840,33 доларів США, що еквівалентно 14 708,83 грн. процентів за користування кредитом та 46 693,96 грн. неустойки, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 24-13/2008-МК-USD-З-2 від 01.08.08. Також позивач просив передати предмет іпотеки в управління ПАТ "Мегабанк".

Спір розглядався судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18 вересня 2014 року (суддя Ділай У.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2014 року (колегія суддів у складі: Зварич О.В. - головуючого, Хабіб М.І., Юрченко Я.О.), позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ПП "Елекс" на користь ПАТ "Мегабанк" 74 082,47 доларів США заборгованості за кредитом та 31 764,60 грн. штрафу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 24-13/2008-МК-USD-З-2 від 01.08.08.

Реалізацію зазначеного предмета іпотеки постановлено здійснити із застосуванням процедури продажу, встановленої нормами ст. 38 Закону України "Про іпотеку" шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ "Мегабанк" будь-якій визначеній ним особі (покупцеві) за ціною, що підлягає визначенню суб'єктом оціночної діяльності (який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), із наданням ПАТ "Мегабанк" усіх прав продавця, необхідних для реалізації об'єкту нерухомості (предмету іпотеки).

Передано ПАТ "Мегабанк" об'єкт нерухомості (предмет іпотеки), на час його реалізації, в управління із спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на задоволення грошових вимог (для погашення кредитної заборгованості ПП "Елекс", що підлягає стягненню на підставі даного рішення суду).

Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 14 929, 36 грн. штрафу.

Припинено провадження у справі в частині стягнення 1 840,33 доларів США заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за період з 10.11.11 по 23.05.12 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішення мотивовані посиланнями на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині дотримання графіка повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу та штрафу шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, передане позивачу в іпотеку відповідачем.

Судові акти в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 14 929, 36 грн. штрафу обґрунтоване пропуском позивачем встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності за період стягнення з лютого 2009 року по квітень 2011 року включно, про застосування якого заявлено відповідачем.

Рішення в частині передачі предмета іпотеки в управління банку, обґрунтовані посиланнями на ст. 34 Закону України "Про іпотеку" та п. 6.5 іпотечного договору, якими передбачено можливість, після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, передачі в управління предмета іпотеки іпотекодержателю на період до його реалізації.

У касаційній скарзі ПП "Елекс", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 319, 627 та ст.ст. 34, 39 Закону України "Про іпотеку", просить скасувати постановлені у справі судові акти в частині задоволення вимог про передачу в управління банку предмета іпотеки та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні означених вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.08.08 між ПАТ "Мегабанк" (кредитором) та ПП "Елекс" (позичальником) був укладений кредитний договір № 24-13/2008-МК-USD, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 150 000 доларів США, а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15 % річних в строк до 01.08.13 згідно встановленого в договорі графіка платежів.

Пунктами 1.2, 1.4 кредитного договору встановлено обов'язок позичальника здійснювати повернення кредиту щомісячними ануїтетними платежами, розмір яких визначено графіком платежів, остаточна редакція якого викладена у додатковій угоді до кредитного договору № 9 від 15.08.11.

01.08.08, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 24-13/2008-МК-USD, між ПАТ "Мегабанк" (іпотекодержавтелем) та ПП "Елекс" (іпотекодавцем) був укладений іпотечний договір № 24-13/2008-МК-USD-З-2, згідно якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю учбового тренажеру, позначену в технічному паспорті під літерою А-2, площею 539,4 кв.м., що знаходиться під № 4а по вул. Матійціва в м. Стрий Львівської області та за домовленістю сторін її вартість становить 874 758 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що позивачем належним чином виконано свої договірні зобов'язання щодо перерахування відповідачу суми кредитних коштів, проте останнім в порушення зазначених норм матеріального права та встановленого кредитним договором графіка повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, несвоєчасно здійснюється погашення кредиту та процентів за користування кредитом, в зв'язку з чим у позивача на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України виникло право вимоги дострокового повернення позичальником кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

На час звернення позивача до суду з даним позовом у відповідача була наявною заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 74 082,47 доларів США (еквівалент 592 104,15 грн.) основного боргу та в сумі 1 840,33 доларів США (еквівалент 14 712,91 грн.) за нарахованими та несплаченими процентами за період з 10.11.11 по 23.05.12.

Крім цього, за порушення відповідачем кредитних зобов'язань позивачем на підставі п. 7.1.1 кредитного договору нараховано відповідачу штраф за кожен випадок порушення виконання грошового зобов'язання зі сплати щомісячних ануїтетних платежів у розмірі: 5 % від суми ануїтетного платежу при простроченні сплати до п'яти днів; 10 % від суми ануїтетного платежу при простроченні сплати понад 5 днів. Згідно розрахунку позовних вимог сума штрафу складає 46 693, 96 грн.

При цьому, судами встановлено, що після порушення провадження у справі відповідач частково погасив борг, сплативши позивачу 74 282,87 грн., зокрема, шляхом перерахування 73 158,73 грн. (для купівлі валюти долара США в сумі 9 152,85 доларів США і перерахування купленої валюти для сплати ануїтентних платежів згідно кредитного договору № 24-13/2008-МК-USD), що підтверджується випискою з особового рахунку від 14.01.13, заявою на купівлю валюти № 1 від 14.01.13 та платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 14.01.13 (т. 2 а.с. 124-126), а також шляхом перерахування 1 124,14 грн. (для купівлі валюти долара США в сумі 140,64 доларів США і перерахування купленої валюти для сплати ануїтентних платежів згідно кредитного договору № 24-13/2008-МК-USD), що підтверджується випискою з особового рахунку від 15.01.13, заявою на купівлю валюти № 2 від 15.01.13 та платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 15.01.13 (т. 2 а.с. 127-129).

Приписами ст. 534 ЦК України встановлено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Порядок погашення вимог позивача встановлений п. 5.4 кредитного договору, згідно якого у разі надходження від відповідача грошових коштів на виконання грошових зобов'язань за договором, погашення заборгованості здійснюється у наступній черговості: за наявності поточної заборгованості: проценти за користування кредитом; сума основного боргу за кредитом. За наявності простроченої заборгованості: прострочена заборгованість за процентами; прострочена заборгованість за кредитом; нараховані проценти за користування кредитом; сума основного боргу за кредитом; штраф згідно з умовами договору.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом та умови п. 5.4 договору, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про правомірність зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення простроченої заборгованості по процентах, що стало наслідком припинення провадження у справі в означеній частині вимог на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, та обґрунтовано задовольнили вимоги про стягнення основної заборгованості за кредитом в сумі 74 082,47 доларів США.

Крім того, судами попередніх інстанцій з врахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення 46 693, 96 грн. штрафу, нарахованого за період з лютого 2009 року по квітень 2012 року, правильно застосовано положення п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України та частково задоволено вимоги про стягнення штрафу в сумі 31 764, 60 грн.

Водночас судами встановлено, що 01.08.08, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 24-13/2008-МК-USD, між ПАТ "Мегабанк" (іпотекодержавтелем) та ПП "Елекс" (іпотекодавцем) був укладений іпотечний договір № 24-13/2008-МК-USD-З-2, згідно якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю учбового тренажеру, позначену в технічному паспорті під літерою А-2, площею 539,4 кв.м., що знаходиться під № 4а по вул. Матійціва в м. Стрий Львівської області та за домовленістю сторін її вартість становить 874 758 грн.

Пунктом 5.1 іпотечного договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату комісійної винагороди, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (п. 1.3 іпотечного договору).

Іпотекодержатель має право при зверненні стягнення на предмет іпотеки: отримати на праві власності предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання; від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством (п. 5.2 іпотечного договору).

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 38 Закону України "Про іпотеку" рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідним застереженням в іпотечному договорі) може бути передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій правильно задоволено вимоги позивача про стягнення 74 082,47 доларів США заборгованості за кредитом та 31 764,60 грн. штрафу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 24-13/2008-МК-USD-З-2 від 01.08.08.

Скаржником в означеній частині рушення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції не оскаржуються.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ПП "Елекс" не погоджується із прийнятими у справі судовими рішеннями лише в частині передачі предмета іпотеки на час його реалізації в управління ПАТ "Мегабанк", із спрямуванням отриманих доходів (в результаті управління об'єктом) на задоволення грошових вимог (для погашення кредитної заборгованості ПП "Елекс", що підлягає стягненню на підставі даного рішення суду).

Положеннями ст. 34 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Пунктом 6.5 іпотечного договору сторони погодили, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання предмета іпотеки згідно з його цільовим призначенням, предмет іпотеки може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період його реалізації.

За таких обставин, судові рішення в частині передачі предмета іпотеки в управління банку відповідають положенням ст. 34 Закону України "Про іпотеку" та п. 6.5 іпотечного договору, якими передбачено можливість, після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, передачі в управління предмета іпотеки іпотекодержателю на період до його реалізації.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги на неправомірність висновків судів попередніх інстанцій в частині передачі предмета іпотеки в управління банку, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вище викладеним.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Елекс" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2014 року у справі № 5015/2153/12 залишити без змін.

Головуючий суддя: І.А. Плюшко

Судді: Н.Г. Дунаєвська

С.С. Самусенко