Ухвала

від 04.02.2015 по справі 822/3378/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3378/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

04 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю секретаря судового засідання: Погребняк О.Ю.

представника позивача - Цюпик О.В.,

представника третьої особи - Павлунішен С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Запчастини" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Запчастини" до Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області, Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, третя особа Хмельницький завод "Полімер" про визнання протиправними, скасування державної реєстрації та рішення ,

В С Т А Н О В И В :

11.08.2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Запчастини" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області, Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, третя особа Хмельницький завод "Полімер" про визнання протиправними, скасування державної реєстрації та рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, представник третьої особи, в свою чергу заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі розпорядження Хмельницької міської ради від 24.12.1993 року №2867 хмельницькому заводу "Полімер" видано Державний акт на право постійного користування землею II-ХМ №000571 від 17.03.1998 року площею 2,88 га по вул. Пілотській, 77/3 у м. Хмельницькому.

На протязі 2000 - 2011 років Хмельницькою міською радою, із земель Хмельницького заводу „Полімер", загальна площа яких становила 2,88 га, наділялися землі певним суб'єктам - юридичним та фізичним особам по факту придбання ними нерухомого майна.

Загальна площа таких вилучень землі становить 1,2758 га. З урахуванням фактичних вилучень у натурі, залишок земельної ділянки становить 1,6042 га, що у свою чергу в повному обсязі знайшло відображення в Державному акті на право постійного користування землею ІІ-ХМ №000571 від 17.03.1998 року.

Управлінням Держкомзему у м. Хмельницькому Хмельницької області внесені відповідні зміни до Державного акту на право постійного користування №737 від 17.03.1998 року.

Правомірність користування Хмельницьким заводом "Полімер" земельною ділянкою в розмірах згідно з Державним актом на право постійного користування землею в повному обсязі підтверджується Департаментом архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради у листі від 25.07.2013 року за № 1547/01-11.

На підставі Державного акту на право постійного користування землею від 17.03.1998 року ІІ-ХМ №000571, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за №737ХМ та за наслідками опрацювання поданих Хмельницьким заводом „Полімер" матеріалів на повноту та відповідність вимогам чинного законодавства, було правомірно прийнято рішення про державну реєстрацію права за Хмельницьким заводом „Полімер" у Державному реєстрі речових прав щодо права постійного користування земельними ділянками площею, у тому числі. - інд. №9185417 від 18.12.2013 року, 1,2031 га, к.н. 6810100000:05:004:0056.

На думку позивача вище вказане рішення про державну реєстрацію права постійного користування спірною земельною ділянкою є протиправним та порушує його законні права та охоронювані інтереси, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Земельного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про Державний земельний кадастр", прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пунктом 1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року N 1952-IV (надалі - Закон 1952-IV) передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

В силу ч. 1 ст.5 Закону N 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно із ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із ст.16 Закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Відповідно до ч.4-5 ст.24 Закону для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до ч.6 ст.24 Закону підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

В силу ч.4. ст. 24 Закону N 1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Згідно з матеріалами справи, на протязі 2000 - 2011 років Хмельницькою міською радою, із земель Хмельницького заводу "Полімер", загальна площа яких становила 2,88 га. наділялися землі певним суб'єктам - юридичним та фізичним особам по факту придбання ними нерухомого майна.

Загальна площа таких вилучень землі становить 1,2758 га. З урахуванням фактичних вилучень у натурі, залишок земельної ділянки у позивача становить 1,6042 га.

Державна реєстрація в Державному земельному кадастрі земельних ділянок площею, у 1,2031 га. проводилась на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 17.03.1998 року ІІ ХМ №000571 та інших документів у відповідності до вимог нормативно-правових актів, чинних на момент здійснення реєстрації.

При цьому, при реєстрації земельних ділянок в обов'язковому порядку перевірці підлягали питання щодо відсутності перетинів та розривів між суміжними земельними ділянками суміжних кварталів, тотожність даних балансу земель, відсутності перетинів та розривів меж угідь земельних ділянок, відповідності атрибутивних даних земельних угідь чинній нормативній базі класифікаторів та кодифікаторів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, аналізуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що державний реєстратор діяв на підставі та в межах закону.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що у Хмельницького заводу "Полімер" відсутнє погодження межі з ТОВ "Агро-Запчастини", що свідчить про наявність порушення з боку відповідача при реєстрації земельної ділянки, з огляду на наступне.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав, проте, підстава у зв'язку з відсутністю погодження межі в даному переліку відсутня.

При цьому, апелянтом ані в позовній заяві, ані під час апеляційного розгляду, не було наведено суду реальні порушення його права з боку державного реєстратора та Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області, щодо останнього, апелянтом взагалі не висунуто вимог щодо відновлення порушеного, на його думку, права, що говорить про вибірковий аналіз положень законодавства та відсутність підстав для задоволення заявлених вимог, про що було зроблено вірний висновок судом першої інстанції.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, які обгрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Запчастини" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.