Постанова

від 10.07.2018 по справі 822/3378/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року

Київ

справа №822/3378/14

адміністративне провадження №К/9901/17168/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Запчастини про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2016 року у справі № 822/3378/14 (провадження № К/800/8429/15) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Запчастини" до Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області, Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, третя особа - Хмельницький завод "Полімер", про визнання протиправними, скасування державної реєстрації та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Запчастини" (надалі - Товариство, позивач, заявник) звернулось до суду з позовом до Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області, Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, в якому просило:

визнати незаконною (протиправною) та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 22 червня 2012 року, сформованої на підставі технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у м. Хмельницькому по вул. Пілотській, 77/3, виготовленої приватним підприємством "ЮрЗемЦентр" та зареєстрованої в Державному земельному кадастрі, а саме земельної ділянки площею 1,2031 га, кадастровий номер №6810100000:05:004:0056, що знаходиться у м. Хмельницькому по вул. Пілотській,77/3;

визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію від 18 грудня 2013 року права постійного користування земельною ділянкою Хмельницькому заводу "Полімер" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 1,2031 га, кадастровий номер №6810100000:05:004:0056 у м. Хмельницькому по вул. Пілотській,77/3.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про протиправність оскаржуваних рішень та державної реєстрації, оскільки вони прийняті з порушенням положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Земельного кодексу України; порушують його права та інтереси.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2016 року (провадження № К/800/8429/15) судові рішення попередніх інстанцій залишені без змін.

Позивач подав до Верховного Суду України заяву про перегляд вищезазначеної ухвали суду касаційної інстанції, керуючись пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України; в редакції до 15 грудня 2017 року, що діяла на момент подання заяви) у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме - статті 198 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Як на приклад неоднакового правозастосування Товариство послалось, зокрема, на постанови Вищого господарського суду України від 27 листопада 2012 року у справі № 39/5005, від 22 липня 2010 року у справі № 30/66 та на ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 листопада 2014 року (провадження № К/800/49232/14), від 9 квітня 2014 року (К/9991/55012/12), від 10 грудня 2014 року (провадження № К/800/400/14), у яких суди по-іншому і, на переконання заявника, правильно застосували одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.

У своїй заяві Товариство просило рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Третя особа, Хмельницький завод Полімер , подала заперечення на заяву позивача, в якій просила в задоволенні заяви позивача відмовити.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з огляду на наступне.

Статтею 235 КАС України встановлено, що Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На думку позивача, підставою для звернення до суду із заявою стало неоднакове застосування судами статті 198 ЗК України.

Спірні правовідносини виникли 18 грудня 2013 року - момент прийняття спірного рішення щодо державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою.

Статтею 198 ЗК України, на момент виникнення спірних правовідносин, встановлювалось поняття кадастрової зйомки та стадії, які вона включає.

Так, в ухвалі від 22 листопада 2017 року, про перегляд якої подана дана заява, Вищий адміністративний суд України прийшов до висновку щодо правомірності внесення до Державного земельного кадастру спірної земельної ділянки та проведення державної реєстрації права постійного користування Хмельницького заводу "Полімер" на дану земельну ділянку на підставі чинного Державного акту на право постійного користування землею від 17 березня 1998 року II ХМ №000571 та інших документів у відповідності до вимог нормативно-правових актів, дійсних на момент здійснення реєстрації. Колегія суддів Верховного суду зазначає, що при ухваленні даного рішення суд касаційної інстанції статтю 198 ЗК України не застосовував.

Таким чином, оскільки в судовому рішенні касаційної інстанції, про перегляд якого звернулось Товариство, відсутнє правозастосування зазначеної у заяві норми матеріального права, відсутні підстави для надання оцінки щодо неоднакового застосування судом даної норми.

Окрім того, однією з головних умов для здійснення перегляду судового рішення відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС України є подібність правовідносин у судових рішеннях, в яких застосовується певна норма матеріального права.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмету правового регулювання, умов застосування правових норм та однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У свою чергу, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2016 року, про перегляд якої подано заяву, та від 9 квітня 2014 року (провадження № К/9991/55012/12), від 10 грудня 2014 року (провадження № К/800/400/14), які надані заявником для порівняння, правовідносини не є подібними. Предметом позову у справі, яка переглядається є, зокрема, визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою. У справах, рішення яких надано для порівняння, предметом позовних вимог є визнання незаконним, скасування рішення сільської ради про затвердження технічної документації щодо виділення у власність земельної ділянки та рішення міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Також необхідно вказати, що різний предмет спору і в постановах Вищого господарського суду України, які надані заявником, оскільки в цих рішеннях оскаржується право передачі земельних ділянок.

Отже, відносини у більшості рішень, які надані заявником для порівняння, не є подібними до відносин, що виникли у справі, що розглядається.

Частиною першою статті 244 КАС України встановлено, що Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.

Враховуючи, що обставини, зазначені заявником у заяві, не підтвердились, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 15 грудня 2017 року), суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Запчастини відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М.М. Гімон

А.Ю. Бучик

Л.Л. Мороз