Рішення

від 29.01.2015 по справі 911/4873/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2015 р. Справа № 911/4873/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус»

до Яготинської міської ради Київської області

про визнання незаконним рішення та його скасування

Представники:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Кудрявський О.М.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про визнання рішення Яготинської міської ради від 28.08.2014 № 2783-50-VI «Про припинення договору оренди землі від 17.06.2002, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Яготинської міської ради за № 14 від 03.07.2002, укладеного між Яготинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крокус» незаконним та скасування його.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що приймаючи оспорюване рішення відповідач порушив переважне право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2014 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 08.12.2014.

08.12.2014 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 03-25/872 від 05.12.2014 (вх. № 27473/14 від 08.12.2014), у якому останній заперечує проти задоволення позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.2014, за клопотанням представника відповідача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/4873/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 12.01.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника позивача та невиконанням ним вимог суду.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 0112-1/15 від 12.01.2015 (вх. № 255/15 від 12.01.2015) про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою його повноважного представника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2015 розгляд справи відкладено на 22.01.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін, невиконанням позивачем вимог суду та необхідністю витребування додаткових доказів.

21.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист б/н б/д (вх. № 1270/15 від 21.01.2015), до якого додано документи по справі.

У судовому засіданні 22.01.2015 судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 29.01.2015.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н б/д (вх. № 1927/15 від 28.01.2015) про перенесення засідання по справі, яке повинно відбутися 29.01.2015, на інший термін у зв'язку з терміновим відрядженням його представника за межі Києва.

Розглянувши у судовому засіданні 29.01.2015 вищевказане клопотання відповідача, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки воно є необґрунтованим, так як викладені у ньому обставини не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Присутній у судовому засіданні 29.01.2015 представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання 29.01.2015 не з'явився.

Враховуючи, що неявка позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 29.01.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

17.06.2002 між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач згідно рішення № 21-01-XXIV від 23.04.2002 передає, а позивач приймає у строкове, платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку, яка знаходиться в адміністративних межах Яготинської міської ради Київської області.

Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 242,89 га (в тому числі ріллі - 112,19 га, сіножаті - 13,91 га, пасовища - 10,14 га, під господарськими будівлями і дворами - 78,94 га, шляхами - 4,40 га, ліси та лісовкриті площі - 23,20 га, землі комерційного призначення - 0,11 га) за рахунок земель ДППЗ «Яготинський» (абз. 2 п. 1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору земельна ділянка передається в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що передбачено статутом позивача.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що договір укладається по 17.06.2012. По закінченні терміну договору позивач має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше ніж за два місяці до його закінчення.

Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором законодавством встановлені інші правила, крім випадків визначених ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а також випадків, визначених законами України, якщо вони підвищують рівень захисту позивача, відповідача, третіх осіб (абз. 3 п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3 договору права та обов'язки сторони набувають у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», даного договору та іншого чинного законодавства.

Відповідно до п. 4 договору зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін, договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання.

Підставною припинення договору є, зокрема, закінчення його строку дії (абз. 2 п. 4 договору).

В разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються в судовому порядку (абз. 5 п. 4 договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації згідно з діючим законодавством.

Даний договір посвідчено 17.06.2002 приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області Овчаренко І.Ж., зареєстровано в реєстрі правочинів за № 3665 та зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Яготинської міської ради Яготинського району Київської області за № 14 від 03.07.2002.

23.07.2003 між сторонами укладено угоду про зміну умов договору оренди земельної ділянки, укладеного 17.06.2002 за реєстровим номером 3665, якою сторони домовились внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 в частині сплати орендної плати, інші умови вказаного договору залишилися незмінними та обов'язковими для сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 14.03.2012 звернувся до відповідача з листом вих. № 11 від 13.03.2012 про продовження на 49 років договору оренди земельної ділянки площею 242,89 га (в тому числі ріллі - 112,19 га, сіножаті - 13,91 га, пасовища - 10,14 га, під господарськими будівлями і дворами - 78,94 га, шляхами - 4,40 га, ліси та лісовкриті площі - 23,20 га, землі комерційного призначення - 0,11 га), зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Яготинської міської ради Київської області за № 14 від 03.07.2002 із змінами та доповненнями.

10.05.2012 Яготинською міською радою Київської області було прийнято рішення № 989-22-VI «Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 03.07.2002 № 14 та внесення змін до нього», яким відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 № 749 «Про затвердження тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці», розглянувши клопотання ТОВ «Крокус», Яготинська міська рада вирішила: продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки від 03.07.2002 № 14 на 1 рік; встановити річну орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Крокус» провести реєстрацію земельної ділянки, визначеної в договорі оренди від 03.07.2002 № 14, в порядку, встановленому законодавством; зареєструвати зміни до договору оренди землі відповідно до чинного законодавства. Термін дії вказаного рішення встановлено 6 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 25.04.2013 звернувся до позивача з листом № 03-25/286 про повернення земельної ділянки у зв'язку з невиконанням останнім рішення Яготинської міської ради від 10.05.2012 № 989-22-VI та закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002.

В свою чергу позивач, у відповідь на вищезазначений лист відповідача, повідомив останнього листом вих. № 05-1/13 від 08.05.2013, що він замовив виготовлення технічної документації, щоб провести реєстрацію земельної ділянки, визначеної в договорі оренди від 03.07.2002 № 14, в порядку встановленому законодавством, проте вона ще не виготовлена, та просив продовжити на 49 років договір оренди земельної ділянки площею 242,89 га (в тому числі ріллі - 112,19 га, сіножаті - 13,91 га, пасовища - 10,14 га, під господарськими будівлями і дворами - 78,94 га, шляхами - 4,40 га, ліси та лісовкриті площі - 23,20 га, землі комерційного призначення - 0,11 га), зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Яготинської міської ради Київської області за № 14 від 03.07.2002 із змінами та доповненнями.

28.08.2014 Яготинською міською радою Київської області прийнято рішення № 2783-50-VI «Про припинення договору оренди землі від 17.06.2002, укладеного між Яготинською міською радою та ТОВ «Крокус», зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Яготинської міської ради за № 14 від 03.07.2002, в зв'язку з закінченням його строку дії», яким вирішено договір оренди землі від 17.06.2002, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Яготинської міської ради за № 14 від 03.07.2002, укладений між Яготинською міською радою та ТОВ «Крокус», вважати припиненим з моменту закінчення строку, на який його було укладено.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач, приймаючи вищезазначене рішення, порушив переважне право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки, звернувся з даним позовом до суду про визнання рішення Яготинської міської ради від 28.08.2014 № 2783-50-VI «Про припинення договору оренди землі від 17.06.2002, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Яготинської міської ради за № 14 від 03.07.2002, укладеного між Яготинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крокус» незаконним та скасування його.

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджує, що позивачем не було вчинено дій спрямованих на укладення додаткової угоди про продовження договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 та відповідно не здійснено заходи спрямовані на проведення державної реєстрації земельних ділянок і прав на них, у зв'язку з чим договір оренди земельної ділянки від 17.06.2002 припинився з закінченням строку його дії, а оспорюваним рішенням не порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки воно не спрямоване на встановлення, зміну чи припинення відносин між сторонами.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Згідно з ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування встановлює Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стаття 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської рад здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтями 123 та 124 Земельного кодексу України визначено умови надання земельних ділянок у користування.

Зі змісту ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є строк дії договору оренди (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Пунктом 2.2 договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 передбачено, що договір укладається по 17.06.2012.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Разом з тим, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке право орендарю надає ст. 33 Закону України «Про оренду землі», якою також визначено порядок поновлення договору оренди землі.

Положеннями п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (набрав чинності з 12.03.2011) до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України «Про оренду землі» не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на час закінчення договору, з урахуванням змін, внесених 17.02.2011) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється .

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором . У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що по закінченні терміну договору позивач має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше ніж за два місяці до його закінчення .

Судом встановлено, що позивач у встановлений договором та Законом України «Про оренду землі» строк звернувся до відповідача з листом вих. № 11 від 13.03.2012 про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 на 49 років . Вказаний лист відповідач отримав 14.03.2012, про що свідчить штам, який міститься у правому нижньому куті листа, та не заперечується відповідачем.

Разом з тим, позивачем до суду також надано аналогічний лист вих. № 11 від 13.03.2012, у якому крім прохання про продовження договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 на 49 років , зазначено про додаток: додаткова угода. Вказаний лист, за твердженням позивача, було направлено відповідачу поштою, що підтверджується описом відправлення простих листів ТОВ «Крокус» від 14.03.2012, проте відповідач отримання листа із додатковою угодою заперечує.

Розглянувши клопотання позивача про продовження строку дії договору, відповідачем було прийнято рішення № 989-22-VI від 10.05.2012 про продовження терміну дії договору на 1 рік та зобов'язано позивача зареєструвати зміни до договору оренди землі відповідно до чинного законодавства.

В подальшому, відповідач звернувся до позивача з листом № 03-25/286 від 25.04.2013 про повернення земельної ділянки.

Позивач у відповідь на вищезазначений лист відповідача знову звернувся до останнього з проханням (лист вих. № 05-1/13 від 08.05.2013) про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 на 49 років .

Суд звертає увагу, що ст. 33 Закону України «Про оренду землі» визначено порядок поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Проте, як вбачається з наданих позивачем листів вих. № 11 від 13.03.2012 та вих. № 05-1/13 від 08.05.2013, останній звертався до відповідача з проханням продовжити договір оренди земельної ділянки від 17.06.2002 на 49 років, в той час як він був укладений сторонами на 10 років, що унеможливлює в даному випадку застосування приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення договору, у зв'язку з волевиявленням позивача щодо зміни істотних умов цього договору, зокрема, строку дії договору оренди.

Крім того, позивачем в порушення вимог статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України не надано суду доказів належного виконання ним своїх обов'язків за договором оренди земельної ділянки від 17.06.2002, а також не надано належних та допустимих доказів звернення до відповідача з проектом додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17.06.2002 та самої додаткової угоди, у зв'язку з чим неможливо встановити її зміст.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що сторони не достягли згоди щодо істотних умов договору, суд вважає, що переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) припинилося.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ч. 1 п. 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, зважаючи на те, що договір оренди земельної ділянки від 17.06.2002 припинився у зв'язку із закінчення строку, на який його було укладено, то і відповідно припинилося право позивача на користування земельною ділянкою, а тому оспорюване рішення органу місцевого самоврядування не спрямоване на встановлення, зміну чи припинення відносин між сторонами та не порушує права і охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус» - позивача у справі, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання незаконним та скасування його.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання рішення Яготинської міської ради від 28.08.2014 № 2783-50-VI «Про припинення договору оренди землі від 17.06.2002, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Яготинської міської ради за № 14 від 03.07.2002, укладеного між Яготинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крокус» незаконним та скасування його є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 32-34, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 09.02.2015.

Суддя Т.В. Лутак