Рішення

від 27.01.2015 по справі 910/23014/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015Справа №910/23014/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТИК ФИШ" про стягнення 595 244,90 грн. Головуючий суддя Стасюк С.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від позивача Михайлицька А.Ю. (дов. б/н від 10.01.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27 січня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТИК ФИШ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 595 244,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014 року порушено провадження у справі № 910/23014/14 та призначено справу до розгляду на 02.12.2014 року.

01.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

02.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.10.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 02.12.2014 року представник позивача не заперечив проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 року розгляд справи було відкладено на 18.12.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача, поданим клопотанням про відкладення розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

17.12.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про продовження строків розгляду спору та відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.12.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 18.12.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до статті 4 6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суд, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Суд дослідивши матеріали справи, враховуючи категорію спору та те, що спір між сторонами відноситься до складного і для вирішення якого виникла необхідність введення до складу суду додатково ще двох суддів, вирішив здійснювати розгляд справи № 910/23014/14 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року суддя Стасюк С.В. вирішив розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням від 18.12.2014 року заступник Голови Господарського суду міста Києва розпорядився розглянути справу № 910/23014/14 колегіально у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Босий В.П., суддя Котков О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року колегія суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В., суддя Босий В.П., суддя Котков О.В. прийняла справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.01.2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2015 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 27.01.2015 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/23014/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємців.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТИК ФИШ" (постачальник) було укладено договір поставки № ЕК 01/02/04-2013СН (надалі по тексту - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця: рибу свіжезаморожену (кілька) в строк з 15.04.2013 року по 31.12.2104 року в кількості не менш 1 500 тонн за ціною 2 600 гривень/тонна у тому числі ПДВ (надалі по тексту - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Загальна сума Договору складається з суми всіх специфікацій, що додаються до нього і є його невід'ємними частинами, та орієнтовно становить 3 700 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 625 000,00 грн. (пункт 1.3. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до специфікації (специфікацій) та поданих покупцем і погоджених постачальником замовлень на поставку партії (партій) товару.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору ціна за одиницю товару та загальна вартість товару визначена в національній валюті України, зазначена сторонами в специфікації (специфікаціях) та включає в себе податок на додану вартість. Конкретні умови та строки оплати покупцем товару вказуються сторонами в специфікації (специфікаціях). Вартість тари та пакування товару включені до ціни за одиницю товару.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.03.2013 року. Строк даного Договору встановлюється сторонами з 01.03.2013 року по 01.03.2014 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань та не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пункти 9.1., 9.2. Договору).

15.04.2013 року між сторонами було підписано специфікацію № 1, якою погодили поставку товару, а саме, кільки свіжезамороженої у кількості 116 тон, загальною вартістю 301 600,00 грн. у період з 22.04.2013 року по 22.05.2013 року.

Відповідно до пункту 2.1. Специфікації № 1 товар поставляється постачальником покупцю на умовах EXW: м. Севастополь.

Пунктом 4.1. Специфікації № 1 сторони погодили, що покупець сплачує постачальнику грошові кошти за товар шляхом перерахування грошей в розмірі 150 000,00 грн. до 17.04.2013 року, 151 600,00 грн. до 24.04.2013 року.

25.04.2013 року між сторонами було підписано специфікацію № 2, якою погодили поставку товару, а саме, кільки свіжезамороженої у кількості 153,8 тон, загальною вартістю 400 000,00 грн. у період з 25.04.2013 року по 30.06.2013 року.

Відповідно до пункту 2.1. Специфікації № 2 товар поставляється постачальником покупцю на умовах EXW: м. Севастополь.

Пунктом 4.1. Специфікації № 1 сторони погодили, що покупець сплачує постачальнику попередню оплату коштів за товар шляхом перерахування грошей в розмірі 400 000,00 грн.

16.08.2013 року між сторонами було підписано специфікацію № 3, якою погодили поставку товару, а саме, кільки свіжезамороженої у кількості 38,5 тон, загальною вартістю 100 000,00 грн. у період з 16.08.2013 року по 30.09.2013 року.

Відповідно до пункту 2.1. Специфікації № 3 товар поставляється постачальником покупцю на умовах EXW: м. Севастополь.

Пунктом 4.1. Специфікації № 3 сторони погодили, що покупець сплачує постачальнику попередню оплату коштів за товар шляхом перерахування грошей в розмірі 100 000,00 грн.

На виконання умов Договору позивач здійснив передоплату товару, що є предметом Договору на суму 745 010,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 1227 від 17.04.2013 року на суму 150 000,00 грн.;

- № 1299 від 24.04.2013 року на суму 150 000,00 грн.;

- № 17 від 29.04.2013 року на суму 113 000,00 грн.;

- № 1365 від 29.04.2013 року на суму 232 010,00 грн.;

- № 342 від 16.08.2013 року на суму 20 700,00 грн.;

- № 2412 від 16.08.2013 року на суму 79 300,00 грн.

За твердженням позивача, відповідач здійснив поставку товару лише на суму 454857,60 грн.. що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 28 від 22.04.2103 року на суму 244 530,00 грн.

- № 37 від 15.07.2013 року на суму 51 994,80 грн..;

- № 39 від 05.08.2013 року на суму 52 330,20 грн.;

- № 40 від 19.08.2013 року на суму 50 707,80 грн.;

- № 42 від 02.09.2013 року на суму 55 294,80 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що в порушення умов чинного законодавства та умов Договору, станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач не повернув грошові кошти у розмірі 290 152,40 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" .

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 290 152,40 грн. суму основного боргу, 290 152,40 грн. штрафу, 2 933,32 три проценти річних та 12 006,78 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач не скористувався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № ЕК 01/02/04-2013СН від 02.04.2013 року, за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача: рибу свіжезаморожену (кілька) в строк з 15.04.2013 року по 31.12.2104 року в кількості не менш 1 500 тонн за ціною 2 600 гривень/тонна у тому числі ПДВ, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положенням статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач здійснив передоплату товару, що є предметом Договору та Специфікацій до нього на суму 745 010,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1227 від 17.04.2013 року на суму 150 000,00 грн.; № 1299 від 24.04.2013 року на суму 150 000,00 грн.; № 17 від 29.04.2013 року на суму 113 000,00 грн.; № 1365 від 29.04.2013 року на суму 232 010,00 грн.; № 342 від 16.08.2013 року на суму 20 700,00 грн.; № 2412 від 16.08.2013 року на суму 79 300,00 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме, видаткових накладних, та не спростовано відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТИК ФИШ" в порушення умов Договору та чинного законодавства передав у власність позивача товар лише на суму 454 857,60 грн.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати кількості товару якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

06.06.2014 року позивач надіслав на адресу відповідача лист за вих. № 57 від 30.04.2014 року з вимогою повернути суму попередньої оплати за непоставлений товар згідно Договору у розмірі 290 152,40 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки позивачем у відповідності до умов Договору та Специфікацій №№1,2,3 до Договору було попередню оплату у розмірі 745 010,00 грн., а відповідач передав у власність позивача товар на суму 454 857,60 грн., вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" про стягнення з відповідача 290 152,40 грн. попередньої оплати, є правомірною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 290 152,40 грн. штрафу, 2 933,32 три проценти річних та 12 006,78 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно зі статтею 216 Господарського процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 5.3 Договору у разі якщо постачальник порушив пункт 1.1. Договору Специфікації постачальник сплачує покупцю штрафні санкції у розмірі 10 відсотків від вартості недопоставленого товару.

Згідно з пунктом 5 Специфікації № 1 у разі, якщо постачальник порушив пункт 1 Специфікації постачальник сплачує покупцю штрафні санкції у розмірі 0,5 відсотка від вартості недопоставленого товару. Цей пункт не відміняє дію пункту 5 Договору.

Пунктом 5.2 Специфікації № 2 та Специфікації № 1 сторони погодили, що у разі, якщо постачальник порушив пункт 1 Специфікації постачальник сплачує покупцю штрафні санкції у розмірі 100% (ста відсотків) від вартості недопоставленого товару. Цей пункт не відміняє дію пункту 5 Договору.

Позивач, посилається на невиконання відповідачем умов Специфікації № 2 та Специфікації № 3 та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 100% (ста відсотків), що становить 290 152,40 грн.

Проте, з видаткових накладних, які додані до матеріалів справи на підтвердження факту постачання товару за Договором неможливо встановити на виконання якої саме Специфікації до Договору здійснено поставку відповідачем, а тому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу на підставі пункту 5 Специфікації № 2 та Специфікації № 3 у розмірі 100% (ста відсотків) від вартості недопоставленого товару.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованими, проте, підлягають частковому задоволенню, у відповідності до пункту 5.3. Договору, у розмірі 10 відсотків від вартості недопоставленого товару, що становить 29 015,24 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З наведених вище підстав, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 933,32 три проценти річних та 12 006,78 грн. інфляційних нарахувань є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 290 152,40 грн. суми основного боргу та 29 015,24 грн. штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТИК ФИШ" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2, код ЄДРПОУ 33366082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" (61052, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 29-А, кім. 901, код ЄДРПОУ 32674729) 290 152 (двісті п'ятдесят тисяч) грн.40 грн. заборгованості, 29 015 (двадцять дев'ять тисяч) грн. 24. коп. штрафу, 6 383 (шість тисяч триста вісімдесят три) грн. 35 коп. судового збору.

3. В іншій частин позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.02.2015 року

Головуючий суддя Стасюк С.В.

Суддя Босий В.П.

Суддя Котков О.В.