Рішення

від 06.02.2015 по справі 41/448

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2015Справа №41/448

За позовомПриватного акціонерного товариства «Київенерго» ДоДержавного комунального підприємства «Житлоремфонд» Простягнення 529 823,24 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Левицька В.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» Деснянського району міста Києва про стягнення 286 644,30 грн. - основного боргу, 208 708,48 грн. - інфляційних втрат, 34 470,46 грн. - 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 1640246 від 01.02.2001 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію не виконав.

Ухвалою від 03.07.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.07.2009 року.

В судовому засіданні 30.07.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.07.2009 року надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечував.

Крім того, в судовому засіданні 30.07.2009 року сторони подали спільне клопотання про продовження строків вирішення спору у справі.

Ухвалою від 30.07.2009 року продовжено строк вирішення спору у справі. Провадження у справі зупинено до вирішення інших пов'язаних з нею справ №8/131 та №8/588.

Ухвалою від 20.01.2015 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 06.02.2015 року.

02.02.2015 року до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли клопотання про зміну найменування позивача та заява, відповідно до якої позивач просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 286 644,30 грн.

В судовому засіданні 06.02.2015 року представник позивача підтримав клопотання про зміну найменування позивача та заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 286 644,30 грн., а також надав усні пояснення відповідно до яких просив провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 286 644,30 грн. припинити та стягнути з відповідача 208 708,48 грн. - інфляційних втрат, 34 470,46 грн. - 3 % річних, а також витрати пов'язані з розглядом справи.

Представник відповідача в судове засідання 06.02.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року перейменована в Публічне акціонерне товариства «Київенерго», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київенерго», свідоцтвом про його державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про зміну найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» піядлгає задоволенню.

Відповідно до довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенеро» теплоенергію за період з травня 2009 року по серпень 2014 року, відповідач сплатив позивачу суму основного боргу в розмірі 286 644,30 грн., а саме, до порушення провадження у справі - в розмірі 50 836,18 грн. та після порушення провадження у справі - в розмірі 235 808,12 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про припинення провадження у справі щодо суми основного боргу підлягає частковому задоволенню, а провадження в справі - припиненню в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50 836,18 грн.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.02.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», назву якої було змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - постачальник, позивач) та Державним комунальним підприємством по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території «Житлоремфонд», назву якого змінено на Державне комунальне підприємство «Житлоремфонд» (згідно з витягом Єдиного державного реєстру фізичних осіб та підприємців) (далі - споживач, відповідач) було укладено договір № 1640246 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноваженого представника постачальника).

Сповіщати споживача в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Споживач в свою чергу, зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Порядок розрахунків сторони погодили додатком 2 до договору, в п.п., 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.

У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія:

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РВТ-6 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.08.2006 року по 01.05.2009 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 2 273 065,24 грн., на підтвердження чого позивачем надано: табуляграмами, за спірний період, облікові картки та розрахунок.

Проте, як зазначав позивач, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 1 984 639,19 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на 01.05.2009 року становила 286 644,30 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що частина боргу в сумі 50 836,18 грн. сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується, довідкою позивача про надходження коштів за спожиту теплову енергію, яка міститься в матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50 836,18 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складала 235 808,12 грн. (286 644,30 грн. - 50 836,18 грн.).

Також як вже зазначалось, після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачу суму основного боргу в розмірі 235 808,12 грн., а тому провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 235 808,12 грн. підлягає припиненню.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 208 708,48 грн. та 3 % річних в розмірі 34 470,46 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 208 708,48 грн., а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 34 230,19 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Припинити провадження по справі в частині стягнення з Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» заборгованості в розмірі 235 808,12 грн.

2. Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» (місцезнаходження: 02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, код ЄДРПОУ 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 208 708 (двісті вісім тисяч сімсот вісім) грн. 48 коп. - інфляційних втрат, 34 230 (тридцять чотири тисячі двісті тридцять) грн. 19 коп. - 3 % річних, 4 787 (чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 47 коп. - державного мита та 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 37 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повний текст рішення підписаний

10.02.2015 року.