Ухвала

від 19.12.2014 по справі 826/17284/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

19 грудня 2014 року м. Київ № 826/17284/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві,

2. Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києва

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «САМСОН», Товарна біржа «ЦЕНТРАЛЬНА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА»

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування акту опису та арешту, постанови, актів державного виконавця та акту прийому-передачі майна, -

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування акту опису та арешту, постанови, актів державного виконавця та акту прийому-передачі майна.

Як вбачається із змісту заявленого позову, позивач у тому числі, просить суд визнати протиправним та скасувати акт опису та арешту майна, від 05.02.2001 року, яким описано та накладено арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2, постанову Державної виконавчої служби в Оболонському районі м. Києва від 02.06.2006 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу щодо передачі ДПІ в Оболонському районі м. Києва непроданого арештованого майна ОСОБА_3, а саме 1/4 квартири АДРЕСА_2 в м. Києві.

Суд, розглянувши поданий ОСОБА_5 позов, а також додані до матеріалів справи матеріали, дійшов до висновку, що в зазначеній частині позовних вимог заявлених до Державної виконавчої служби в Оболонському районі м. Києва він підлягає залишенню без розгляду виходячи із наступного.

Строк звернення до адміністративного суду встановлено статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Обчислення строку звернення до суду Кодексом адміністративного судочинства України пов'язується з моментом, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про наявність порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто дізналась про рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а не з моменту коли особі стало відомо за правилами якого судочинства їй необхідно захистити свої порушені права, свободи чи інтереси.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Із змісту наданих представником позивача пояснень вбачається, що членами сім'ї позивачки з метою отримання інформації від ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві щодо арештованої 1/4 частки квартири укладено угоду з адвокатським бюро «Максима Пустового».

Відповіді на запитувану інформацію адвокатським бюро «Максима Пустового» отримано 15 вересня 2014 року про що повідомлено замовникам, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в свою чергу повідомили позивачку ОСОБА_1

В жовтні 2014 року ОСОБА_1 прийнято рішення про звернення до суду із даним позовом, а тому просить суд обчислювати строк на звернення до суду із даним позовом саме з цього часу.

Разом з тим погодитись із такими доводами представника позивача суд не може, оскільки відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства свернення до суду обчислюється саме з моменту коли особо могла, або повинна була дізнатись про порушення свої прав свобод та інтересів, а не коли про це повідомлено позивачу найманою особою, у даному випадку адвокатом.

З аналізу наявних матеріалів справи вбачається, що про існування оскаржуваних рішень органу виконавчої служби позивачу було відомо задовго до звернення до адвокатського бюро «Максима Пустового», оскільки позивачка була присутня при складанні ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві акту опису і арешту майна від 05.02.2001 року, крім того усі процесуальні документи винесені ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві в рамках виконавчого провадження спрямованого на виконання виконавчого листа №2-8 від 26.01.1997 року направлялись засобами поштового направлення саме на адресу її фактичного проживання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог заявлених до ВДВС у Оболонського РУЮ у м. Києві про визнання протиправним та скасуваня акту опису та арешту майна, від 05.02.2001 року, яким описано та накладено арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2, постанови Державної виконавчої служби в Оболонському районі м. Києва від 02.06.2006 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу щодо передачі ДПІ в Оболонському районі м. Києва непроданого арештованого майна ОСОБА_3, а саме 1/4 квартири АДРЕСА_2 в м. Києві є такою, що подана з пропущенням встановленого законом строку, у зв'язку із чим вона підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст. 100, ст.. 155 ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту опису та арешту майна, від 05.02.2001 року, яким описано та накладено арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2, постанови Державної виконавчої служби в Оболонському районі м. Києва від 02.06.2006 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу щодо передачі ДПІ в Оболонському районі м. Києва непроданого арештованого майна ОСОБА_3, а саме 1/4 квартири АДРЕСА_2 в м. Києві залишити без розгляду.

2. Копії ухвали невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.М. Погрібніченко