Постанова

від 19.12.2014 по справі 826/17284/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2014 року № 826/17284/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1. Держаної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві,

2. Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києва

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «САМСОН», Товарна біржа «ЦЕНТРАЛЬНА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА»

про визнання протиправними дій, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування акту опису та арешту, постанови, актів державного виконавця та акту прийому-передачі майна.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2014 року позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акту опису та арешту майна, від 05.02.2001 року, яким описано та накладено арешт на 1/4 частину квартири № 17 в будинку АДРЕСА_3 та постанови Державної виконавчої служби в Оболонському районі м. Києва від 02.06.2006 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу щодо передачі ДПІ в Оболонському районі м. Києва непроданого арештованого майна ОСОБА_3, а саме 1/4 квартири АДРЕСА_3 в м. Києві - залишено без розгляду, а ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2014 року позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акту державного виконавця від 02 червня 2006 року, затвердженого начальником Державної виконавчої служби в Оболонському районі м. Києва, про передачу майна стягувачу - ДПІ у Оболонському районі м. Києва та акту прийому-передачі майна 1/4 частини житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_3 в м. Києві ТОВ «Самсон» для відповідального зберігання - закрито.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачами 1 та 2 при вчинені дій спрямованих на реалізацію з прилюдних торгів 1/4 квартири, яка належала ОСОБА_3, протиправно не були враховані вимоги чинного законодавства, які забороняли виконання вироків щодо конфіскації майна у спірних правовідносинах.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити виходячи із обставин викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, письмових заперечень з приводу заявленого позову не подали, належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 письмових пояснень з приводу заявленого позову не подав, однак у судовому засіданні заявлений позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Самсон» в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові пояснення з приводу заявленого позову.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Товарна біржа «ЦЕНТРАЛЬНА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, письмових пояснень з приводу заявленого позову не подали, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 03.12.2014 р. представників відповідачів, а також третіх осіб що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 являється співвласником житлової квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 іншими співвласниками вказаної квартири виступають ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 22 жовтня 1993 року.

Вироком Київського міського суду від 28.01.1997 року у кримінальній справі № 2-189/96, ОСОБА_3 було визнано винним по ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 79 КК України (1960 року) і призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке було особистою власністю засудженого.

На підставі вказаного вироку Київським міським судом видано виконавчий лист № 2-8 від 26.01.1997 р.

Під час виконання вироку суду 05.02.2001 року, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Мінського районного управління юстиції у м. Києві складено акт опису і арешту майна 1/4 частини квартири № 17 в будинку АДРЕСА_3, яка належала ОСОБА_3

В подальшому, у зв'язку із неможливість реалізації арештованого майна, та на підставі листа № 1342/9/10-12 від 05.07.2002 року, ДПІ у Оболонському районі м. Києва, державним виконавцем ДВС в Оболонському районі м. Києва 02.06.2006 року винесено Постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, відповідно до змісту якої на користь ДПІ в Оболонському районі м. Києва передано непродане арештоване нерухоме майно ОСОБА_3, а саме - 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 в м. Києві, за загальною ціною 16 094 грн.

Крім того, державним виконавцем складено акт від 02.06.2006 року про передачу майна стягувачу.

У зв'язку із наведеним, органами державної виконавчої служби 02.06.2006 року винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку із повним виконанням виконавчого листа № 2-8 від 26.01.1997р. виданого Київським міським судом .

На час звернення ОСОБА_1 із даним позовом конфісковане в дохід держави майно, а саме 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 в м. Києві передано на відповідальне зберігання ТОВ «Самсон», що підтверджується копією акту прийому-передачі майна від 08 травня 2014 року, а Держаною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вживаються заходи з організації та проведення прилюдних торгів (аукціону) з продажу такого майна.

Саме незгода позивача із діями суб'єкта владних повноважень спрямованих на реалізацію конфіскованого в дохід держави майна, а саме 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 в м. Києві, обумовила його звернення з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України, від 25.08.1998р. № 1340 затверджено "Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним" (надалі - Порядок № 1340), а також Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави затвердженими Наказом Державної податкової адміністрації, від 19.01.2007р. за №18 (надалі - Методичні рекомендації № 18).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, зокрема, п. 9 Порядку № 1340, дія якого, у тому числі, поширюється на майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом, крім вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передбачено, що майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку, з дотриманням таких вимог, а саме : будівлі, споруди, житлові приміщення та їх частини, транспортні засоби, предмети антикваріату, високохудожні авторські роботи, ювелірні вироби з діамантами чи іншим дорогоцінним камінням, товарно-матеріальні цінності за умови наявності оптової партії реалізуються через біржові торги, аукціони у порядку, встановленому законодавством України. При цьому початкова вартість не повинна бути нижчою, ніж вартість, зазначена в акті опису, оцінки та передачі майна.

Пунктами 12, 13 Порядку № 1340 встановлено, що на початку кожного року місцеві податкові інспекції із залученням органів, що вилучають та обліковують майно, визначають на конкурсній основі торгівельні підприємства, яким доручатиметься реалізація майна, з обов'язковим занесенням їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств, який ведеться цими інспекціями. Протягом року в разі потреби дозволяється доповнювати єдиний реєстр торгівельних підприємств іншими торгівельними підприємствами за поданням органів, що вилучають та обліковують майно.

Угоду з торгівельним підприємством, якому доручатиметься реалізація майна, укладає керівник або особа, що його заміщає, відповідного органу державної податкової служби, митного органу в межах повноважень, установлених законодавством. Угоди з торгівельними підприємствами на реалізацію майна укладаються лише після включення їх до єдиного реєстру торгівельних підприємств та організацій.

Аналогічного змісту вимоги до порядку реалізації конфіскованого майна також закріплено Методичними рекомендаціями № 18.

Крім того Розділом 6 Методичних рекомендацій № 18 встановлено, що майно, яке перейшло у власність держави, передається для реалізації торговельній організації, включеній до Єдиного реєстру торговельних організацій, яким надається право реалізації безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави, за актом опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, підготовленим комісією із складання акта опису, оцінки та передачі майна

До складу комісії із складання акта опису, оцінки та передачі майна обов'язково включаються працівники підрозділу погашення прострочених податкових зобов'язань.

Акти опису, оцінки та передачі майна реєструються у книзі обліку актів опису, оцінки та передачі майна, яка ведеться у підрозділі погашення прострочених податкових зобов'язань (додаток 6). Попередньо з такою організацією укладається угода, в якій обумовлюється, що розмір комісійної винагороди не повинен перевищувати 20 відсотків від суми коштів, отриманих від реалізації майна.

Про наявність майна для реалізації повідомляються всі суб'єкти господарювання, включені до Єдиного реєстру відповідного регіону та мають відповідні ліцензії на здійснення операцій з цим майном. Відбір суб'єктів господарювання, які будуть проводити продаж майна вартістю 5 тис. грн. і більше або об'єктів нерухомості чи транспортних засобів - незалежно від вартості, здійснюється на конкурсній основі комісіями ДПА в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, які утворюються з числа працівників регіональних податкових адміністрацій на чолі з заступником голови або начальником управління (відділу), до складу якого входить підрозділ по роботі з безхазяйним майном.

Рішення про визначення суб'єкта господарювання, якому передається безхазяйне майно на реалізацію, приймається колегіально простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Голова комісії має ухвальний голос, якщо під час прийняття рішення голоси членів комісії розділилися порівну.

Після закінчення засідання комісії складається протокол про результати розгляду документів щодо відбору суб'єкта господарювання, якому передається безхазяйне майно, та підписується всіма членами комісії, що брали участь у голосуванні.

У разі коли вартість майна, що передається на реалізацію, за попередньою або експертною оцінкою становить 5 тис. грн. і більше, а щодо об'єктів нерухомості та транспортних засобів незалежно від вартості, інформація про таке майно надсилається до ДПА України для розгляду та оприлюднення на офіційному сайті ДПА України в мережі Інтернет. Передача на реалізацію майна (складання акта опису, оцінки і передачі) здійснюється після розміщення цієї інформації на сайті ДПА України (додаток 12).

Роздрукована сторінка сайта з оголошенням про реалізацію безхазяйного майна є обов'язковою умовою для передачі його суб'єкту господарювання і зберігається у справі разом з іншими матеріалами щодо оприлюднення у ЗМІ інформації про проведення біржових торгів (аукціонів) з продажу цього майна.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та не заперечується позивачем, конфісковане майно, а саме 1/4 частини житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_3 в м. Києві передано ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі Постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 02.06.06р. винесеної державним виконавцем ДВС в Оболонському районі м. Києва, що також підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту від 02.06.2006 року про передачу такого майна.

Відповідно до наданих відповідачем - Держаною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві копій матеріалів, останнім 16.12.2009 року прийнято Рішення про передачу такого майна на реалізацію за №55 та відповідно вживалось заходів спрямованих на реалізацію конфіскованого майна, а також здійснювалось листування з третіми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Також, з наявних матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із відсутністю попереднього відповідального зберігача конфіскованого майна - ТОВ «ВКП «Фахівець» у Єдиному реєстрі торговельних організацій, яким надається право реалізації безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави на 2013 рік, таке майно передано на відповідальне зберігання ТОВ «Самсон» та укладено відповідні Договори за № 2/14, про відповідальне зберігання, а також про реалізацію такого майна.

В подальшому, Держаною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, з метою реалізації конфіскованого в дохід держави майна, скеровано до ТОВ «Самсон» лист від 08.05.14р. за № 10321/10/26-54-25-25 із вимогою проведення незалежної оцінки такого майна та відповідно подальшої реалізації на прилюдному аукціоні.

Крім того з наявних матеріалів справи вбачається, аукціон Товарною біржею «ЦЕНТРАЛЬНА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА» з реалізації майна належного державі, а саме 1/4 частини житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_3 в м. Києві 27.11.2014 не відбувся у зв'язку із відсутністю заяв на участь у такому, незважаючи на здійснення публікацій у ЗМІ про його проведення.

Одночасно, надаючи оцінку доводам представника позивача, суд при вирішенні справи зазначає, що дії відповідача 1, які оскаржуються, не пов'язані з виконанням вироку Київського міського суду від 28.01.1997 року. У той же час, такий вирок було виконано у 2006 році. При цьому, доказів скасування відповідних постанов про відкриття, закінчення виконавчого провадження, актів (постанов) про опис та арешт майна чи визнання протиправними дій державного виконавця позивачем суду надано не було, як і не було встановлено відповідних обставин під час розгляду вказаної адміністративної справи.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, доводи позивача з приводу протиправності дій податкового органу при здійсненні заходів спрямованих на реалізацію конфіскованого майна не знайшли свого підтвердження при вирішенні спору по суті.

За таких обставин суд приходить до переконання щодо правомірності дії податкового органу при вчиненні заходів спрямованих на організацію та проведення прилюдних торгів з продажу 1/4 частини житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_3 в м. Києві, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність вчинених ним дій.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко