Постанова

від 21.07.2009 по справі 24/190пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/190пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 липня 2009 р.                                                                                    № 24/190пн  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів

Панової І.Ю.,Заріцької А.О.,Хандуріна М.І.

перевіривши матеріали касаційної скарги

регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від       16 березня 2009 року

у справігосподарського суду№ 24/190пнДонецької області

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Кварцит"

до

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

прорегіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області

Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області

зобов'язання розпорядитись державним майном

за участю представників:

не з'явилися,

   ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Кварцит”, м. Донецьк (далі –ВАТ "Кварцит”) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до регіонального відділення Фонду Державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк (далі –РВ ФДМУ по Донецькій області) про зобов'язання відповідача розпорядитися державним майном, яке знаходиться на балансі ВАТ "Кварцит” за таким переліком: незавершене будівництво складу готової продукції; незавершене будівництво полігону; незавершене будівництво робототехнічного комплексу (проектні роботи); мостовий кран; обладнання РТК (станки зварювальні –2 од.; пульт ІІІ 9611 ИГЕВ 656443052 - 2од.; пульт ІІІ 9611 ИГЕВ 656443 –1 од.; ящик ИГЕВ 656366 – 1 од.; ящик 2Я ГРИФ 636366 –2 од.; ящик 3Я ГРИФ 656365 –1 од.; пульт ІІІ 9611 ИГЕВ 656443 –2 од.; пульт ИГЕВ 656612 –4 од.; пульт 2П ИГЕВ 656612 –1 од.); житловий фонд (проектні роботи по будівництву житлового будинку); об'єкт цивільної оборони.             

Позов обґрунтований посиланням на приписи ст. 170 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ч. 4 ст. 26  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі –Закон № 2343-XII), ст.ст. 1, 3, 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185-V (далі – Закон № 185-V), п. 1.4 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затверджене наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України 19 травня 1999 року № 908/68 (далі - Положення про управління державним майном), Постанову Кабінету Міністрів України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 21 вересня 1998 року № 1482 (далі –Постанова КМУ № 1482), Закону України "Про цивільну оборону України" від 3 лютого 1993 року № 2974-XII, та мотивований тим, що наявність у ВАТ "Кварцит” зазначеного майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства, але знаходиться на його балансі, унеможливлює складання ліквідатором ліквідаційного балансу та завершення ліквідаційної процедури у передбачені строки.

Позивачем позовні вимоги були уточнені та конкретизовано найменування об'єктів (об'єкт цивільної оборони –інвентаризаційний номер (далі –інв. номер) 15896, станок зварювальний - інв. номер 001, станок зварювальний –інв. номер 002, ящик 2 Я ТРН 656365 –інв. номер 003, ящик 2 Я ТРНФ 656365 – інв. номер 004, ящик ІІІ 9611 УФЕВ 65643 –інв. номер 005, пульт ИГЕВ 656612 –інв. номер 006, пульт ІІІ 9611 ИГЕ 656 443 –інв. номер 007, пульт ІІІ 9611 ИГЕ 656444 – інв. номер 008, пульт ИГЕД 656612 - інв. номер 009, пульт 2ПН ГЕВ 656443 - інв. номер 010, пульт ІІІ 9611 ИГСВ 656443 - інв. номер 011, пульт ІІІ 9611 ИГСВ 65443052 - інв. номер 012, пульт 2ПН ГЕВ 656612 - інв. номер 013, пульт ИГЕВ 656612 - інв. номер 014, ящик ИГЕВ 656366 - інв. номер 015, вага товарна - інв. номер 016, проектні роботи житлового будинку - інв. номер 017, незавершене будівництво робототехнічного комплексу - інв. номер  018, незавершене будівництво складу готової продукції - інв. номер 019, незавершене будівництво полігону –інв. номер 020, машини та обладнання - інв. номер 021, маніпулятори - інв. номер 022, мостовий кран –інв. номер 023 (а.с. 27), з вимогою зобов'язати ФДМУ по Донецькій області розпорядитись вказаним у наведеному переліку державним майном, яке знаходиться на балансі ВАТ "Кварцит".

Ухвалою від 17 листопада 2008 року господарський суд залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області (далі - ГУ МНС у Донецькій області).

Рішенням господарського суду Донецької області від 3 лютого                 2009 року у справі № 24/190пн (суддя Ломовцева Н.В.) позовні вимоги задоволено, зобов'язано РВ ФДМУ по Донецькій області розпорядитись майном, яке знаходиться на балансі ВАТ "Кварцит", за таким переліком: об'єкт цивільної оборони –інвентаризаційний номер (далі –інв. номер) 15896, станок зварювальний - інв. номер 001, станок зварювальний –інв. номер 002, ящик 2 Я ТРН 656365 –інв. номер 003, ящик 2 Я ТРНФ 656365 –інв. номер 004, ящик ІІІ 9611 УФЕВ 65643 –інв. номер 005, пульт ИГЕВ 656612 –інв. номер 006, пульт ІІІ 9611 ИГЕ 656 443 –інв. номер 007, пульт ІІІ 9611 ИГЕ 656444 –інв. номер 008, пульт ИГЕД 656612 - інв. номер 009, пульт 2ПН ГЕВ 656443 - інв. номер 010, пульт ІІІ 9611 ИГСВ 656443 - інв. номер 011, пульт ІІІ 9611 ИГСВ 65443052 - інв. номер 012, пульт 2ПН ГЕВ 656612 - інв. номер 013, пульт ИГЕВ 656612 - інв. номер 014, ящик ИГЕВ 656366 - інв. номер 015, вага товарна - інв. номер 016, проектні роботи житлового будинку - інв. номер 017, незавершене будівництво робототехнічного комплексу - інв. номер  018, незавершене будівництво складу готової продукції - інв. номер 019, незавершене будівництво полігону –інв. номер 020, машини та обладнання - інв. номер 021, маніпулятори - інв. номер 022, мостовий кран –інв. номер 023.

Стягнуто з РВ ФДМУ по Донецькій області 203 грн. судових витрат.

Судове рішення мотивоване посиланням на ст.ст. 1, 3, 4, 7 Закону                  № 185-V, ч.ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України та п. 1.3 Положення про управління державним майном.

В обґрунтування задоволення позову місцевий господарський суд вказав, що відповідач не довів суду, що ним були виконані вимоги  Положення про управління державним майном в частині визначення способу управління спірним майном, яке є державним та не підлягає приватизації.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від                    16 березня 2009 року (колегія суддів: Величко Н.Л. - головуючий, Москальова І.В., Мясищев А.М.) вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями РВ ФДМУ по Донецькій області звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою у якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 2             ст. 19 Конституції України, підпункту 57 п. 4 Указу Президента від                  10 жовтня 2005 року № 1430/2005 "Про Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи", ст. 5 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 року № 1314, оскільки акт про списання засобів захисту цивільної оборони не погоджений з МНС України, потребує доопрацювання та переоформлення, а об'єкти незавершеного будівництва, проектні роботи по будівництву житлового будинку, проектні роботи технічного комплексу мають бути списані самим позивачем.  

Крім того, заявник касаційної скарги посилається на порушення судами ст. 27 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" від 24 червня 2004 року № 1859-IV. Просить прийняти по справі нове рішення, яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з наступних підстав.  

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою господарського суду Донецької області від 16 липня 2003 року ВАТ „Кварцит” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Під час процедури ліквідації товариства встановлено, що на його балансі знаходиться майно, яке є державною власністю та не увійшло до статутного фонду товариства у процесі приватизації.

Ліквідатор у даній справі, з метою вирішення питання щодо утримання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства, звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача розпорядитися державним майном, яке знаходиться на балансі ВАТ "Кварцит” і має статус майна  цивільної оборони.

Предметом спору у даній справі є вирішення питання про примусове зобов'язання регіонального відділення Фонду державного майна України розпорядитися  державним майном, яке має спеціальний статус.

Судом першої інстанції встановлено, що спірне майно є державною власністю та перебуває на балансі позивача, до його статутного фонду під час приватизації вказане майно не увійшло, тому не може бути включене до складу ліквідаційної маси, наведене підтверджується планом приватизації, затвердженим начальником РВ ФДМУ по Донецькій області від 31 липня 1995 року та від 28 березня 1996 року, актом контрольної перевірки інвентаризації.

За наявністю у складі майна банкрута майна, виключеного з обороту,  ліквідатор зобов'язаний          передати його іншим особам в установленому порядку (ч. 4 ст. 26 Закону “Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Господарським судом правильно зазначено, що вказане майно у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до ліквідаційної маси не включається, а відтак, позивач не має права ним розпоряджатися.

Відповідно до ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Об'єктами управління державною власністю, є зокрема,  державне майно що перебуває  на балансі господарських товариств і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Фонд державного майна, згідно ст. 7 Закону "Про управління об'єктами державної власності", за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств та перебуває на їх балансі.

Відповідно до приписів п. 1.4 Положення про управління державним майном саме на ФДМУ покладено обов'язки щодо розпорядження вказаним майном, шляхом здійснення приватизації відповідно до Законів України “Про приватизацію державного майна”, “Про Державну програму приватизації”  та інших нормативно-правових актів, передачі майна в оренду, передачі майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, передачі майна господарським товариствам на умовах відповідного договору,  безоплатного зберігання відповідно до вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що майно, яке не увійшло до статутного фонду є державним майном, у тому числі захисні споруди цивільної оборони. Питання подальшого використання вказаного майна вирішує ФДМУ в особі регіональних відділень разом з органами управління у справах цивільної оборони відповідно до Закону України “Про цивільну оборону України”.

Аналізуючи прийняті у справі судові акти і правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанції про зобов'язання РВ ФДМУ по Донецькій області розпорядитися майном за вказаним вище переліком, в тому числі  захисними спорудами цивільної оборони, яке не увійшло до статутного фонду позивача, але перебуває на його балансі.

Приймаючи таке рішення  суд першої інстанції встановив, що спірне майно  належить  державі, разом з тим без достатніх правових підстав дійшов висновку про те, що власника майна у примусовому порядку можна зобов'язати розпорядитися майном в інтересах іншої особи, не вказуючи при цьому, чим порушені права позивача  і який правовий спосіб захисту полягає у зобов'язанні відповідача розпорядитися державним майном.

У позовній заяві ВАТ "Кварцит” вказало, що питання  подальшого використання  спірного майна  вирішує Фонд державного майна України  в особі регіонального відділення  разом з органами  управління у справах цивільної оборони відповідно до Закону України "Про цивільну оборону України". Разом з тим, Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Донецькій області до участі у справі залучено у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору.

Правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту визначаються Законами України  "Про Цивільну оборону України" та "Про правові засади цивільного захисту".

Так, Законом України "Про правові засади цивільного захисту" визначено, що єдину державну систему цивільного захисту населення і територій складає сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

Згідно з приписами вказаного Закону захисні споруди                     використовуються у мирний час в порядку, який визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту (ч. 2 ст. 9 Закону).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" безпосереднє керівництво діяльністю єдиної системи цивільного захисту покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту.

До функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту згідно з приписами ч. 2 ст. 28 Закону відноситься, зокрема, забезпечення діяльністю єдиної системи цивільного захисту.

Відповідно до підпункту 57 п. 4 Указу Президента від 10 жовтня              2005 року № 1430/2005 "Про Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи" МНС України відповідно до покладених на нього завдань та в межах своєї компетенції здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності.

Згідно із Положенням про Головне управління МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 24 жовтня 2006 року N 686, ГУ МНС у Донецькій області є територіальним органом управління МНС України в Донецькій області, який створюється МНС України.

Пунктом 2 Положення визначено, що Головне управління є головним (провідним) органом у системі територіальних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, яке відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд за дотриманням нормативно-правових актів з питань цивільного захисту, здійснює організаційні заходи щодо створення фонду захисних споруд цивільної оборони та підтримки їх у стані готовності до використання за призначенням та веде облік захисних споруд цивільної оборони, які знаходяться на території області (п. 4 Положення).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку що суд першої інстанції вирішуючи спір щодо державного майна, яке має спеціальний статус, всупереч вимогам ст. 43 ГПК України всебічно і повно не з'ясував обставин справи, не уточнив вимог заявлених позивачем і прийняв у справі рішення, яке не можна визнати обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, вимог ст. 101 ГПК України не виконав  і без належного з'ясування обставин справи погодився з висновками суду першої інстанції.

При цьому, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося питання  щодо правомірності обраного позивачем способу захисту та не з'ясовано, чи порушені права позивача і  в чому полягало таке порушення його прав, оскільки, відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України захисту у визначений законом спосіб підлягає лише порушене право або законний інтерес.

За таких обставин, суд касаційної інстанції визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги і вважає необхідним скасувати у даній справі судові рішення прийняті судами обох попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді суду слід  врахувати наведене, уточнити вимоги позивача і правові підстави позову, виконати вимоги закону і прийняти обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16 березня 2009 року та рішення господарського суду Донецької області від 3 лютого 2009 року у справі № 24/190 пн скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий                                                                        І. Панова

Судді                                                                                            А. Заріцька

                                                                                                         М. Хандурін