Ухвала

від 28.07.2009 по справі 16/656-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/656-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

28 липня 2009 р.                                                                                   № 16/656-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство парковок"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.05.09

у справі№16/656-08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство парковок"

до

1.          Управління майном Сумської обласної ради2.          Недригайлівської селищної ради

провизнання права власності

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство парковок" від 22.06.09 б/н (отримана судом 27.07.09) на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.09 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права,  конкретних  їх пунктів та статей.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство парковок" ґрунтується на твердженні скаржника про незаконність судових рішень, але при цьому, скаржник фактично просить переоцінити встановлені судами обставини,  зокрема, врахувати, що за актом передачі від 01.10.2001 активи перебільшили пасиви. Скаржник вважає, що судами невірно оцінено додатковий внесок та генеральний план внеску.

Однак у касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування згаданими господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Зважаючи на те, що у поданій касаційній скарзі посилання на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судом обставин справи, наголошується на невідповідність висновків суду обставинам справи, враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім цього, відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України, державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Згідно пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі. Додана до матеріалів касаційної скарги квитанція від 22.06.09 №166, не є доказом сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство парковок"  державного мита у встановленому порядку, оскільки платником державного мита за подання касаційної скарги є Штанько С.В, а не заявник касаційної скарги. Викладене унеможливлює висновок про надання скаржником доказів сплати державного мита у встановленому порядку за перегляд оскаржуваної постанови Вищим господарським судом України та є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини третьої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.

        Керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                           У Х В А Л И В  :

Касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.09  у справі №16/656-08 повернути скаржникові без розгляду.Справу №16/656-08 скерувати до господарського суду Сумської області.

Головуючий                                                                   Т.Добролюбова                             

Судді                                                                             Т.Гоголь

                                                                                     Т.Дроботова