У
Х В А Л А
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
02 липня 2009 року
справа №2а-46/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Поплавського В.Ю.(доповідач)
суддів -
Уханенка С.А., Сафронової С.В.,
при секретарі -
Пономаренко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2
на ухвалу
Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2009 року у справі
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради, третя особа:
Садівниче товариство «Зелена зона» механізованої колони №78 треста
«Южелектросетьстрой» про визнання незаконним рішення,-
в
с т а н о в и л а:
У квітні 2008 року позивачі звернулися до суду з позовами до Дніпропетровської міської ради та просили
скасувати як незаконне та необґрунтоване рішення сесії Дніпропетровської
міської ради V скликання №70/30 від
26.03.2008р. «Про відмову у погодженні місця розташування жилого будинку,
господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1. Зобов'язати
відповідача розглянути та затвердити рішення виконавчого комітету міської ради
№4831 від 21.12.2006р. «Про проект рішення міської ради про погодження
громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 місця розташування жилого будинку, господарських
будівель і споруд по АДРЕСА_1, як таке, що відповідає вимогам чинного
законодавства.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2008
року було об'єднано в одне провадження справи за позовом ОСОБА_1 до
Дніпропетровської міської ради по визнання незаконним рішення Дніпропетровської
міської ради з адміністративною справою за позовними вимогами ОСОБА_3 до
Дніпропетровської міської ради про визнання незаконним рішення
Дніпропетровської міської ради.
Ухвалою
Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2009 року
провадження по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської
ради було закрито, оскільки справа підлягає розгляду в порядку цивільного
судочинства.
Представник позивача в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу суду
першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану та повернути справу на новий
розгляд у той же суд, але в іншому складі суду (а.с. 54-60, том 2).
Перевіривши
законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та
заявлених вимог, колегія суддів вважає,
що апеляційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи
провадження по даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що при
здійсненні власника землі, Дніпропетровська міська рада не є суб'єктом владних
повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито в п.1 ч.1 ст. 17
КАСУ, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на
реалізацію свого права розпоряджатися землею.
Проте. с
такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна виходячи з
наступного.
Відповідно
до п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень це орган державної
влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший
суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Отже, у
пункті 1 частини 1 статті 17 КАС установлено, що компетенція адміністративних
судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних
повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових
актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій
процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно
до пункту 7 частини 1 статті 3 КАС означає орган державної влади, орган
місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при
здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому
числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори
фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого
самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є
перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб)
відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських
функцій.
Статтею 12
Земельного кодексу України (далі - ЗК) передбачено, що міська рада має право
розпоряджатися землями територіальних громад. Зазначені функції цей орган
здійснює шляхом: передачі земельних ділянок комунальної власності у власність
громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних
ділянок у користування та вилучення їх із земель комунальної власності
відповідно до цього Кодексу; викупу земельних ділянок для суспільних потреб
відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організації землеустрою;
координації діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю
за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням
земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасової заборони
(зупинення) використання земель громадянами та юридичними особами в разі
порушення ними вимог земельного законодавства; підготовки висновків щодо
вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;
встановлення та зміни меж районів у містах з районним поділом; інформування
населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення
пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;
вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. При
цьому міська рада згідно із зазначеною вище статтею має рівні права з
громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо
володіння, користування і розпорядження землею.
Проте, судом
першої інстанції не було враховано, що метою утворення органів місцевого самоврядування
не є здійснення підприємницької дільності, а є виключно забезпечення публічного
інтересу громади, яку вони представляють.
Отже,
предметом даного позову є перевірка правильності процедури щодо вирішення питання про погодження
розташування жилих будинків, господарських будівель, і споруд на земельній
ділянці, що є землею комунальної
власності, який може бути розглянутий за правилами КАС.
Таким чином,
суд першої інстанції, закриваючи провадження по даній справі дійшов помилкового
висновку, що справа не підсудна адміністративному суду.
За таких
обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з направленням
питання щодо прийому позову на новий розгляд до того ж суду.
Керуючись
п.3, ч.1 ст.199 КАС України, колегія суддів, -
у
х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу
Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2009 року -
скасувати. Справу направити до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська на
подальший розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає, бо не перешкоджає подальшому провадженню.
Повний текст виготовлено 20 липня
2009 року.
Головуючий:
Поплавський В.Ю.
Судді: Уханенко С.А.
Сафронова
С.В.
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2009 |
Оприлюднено | 10.08.2009 |
Номер документу | 4265881 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Піщанський районний суд Вінницької області
Фартух Олександр Іванович
Адміністративне
Горохівський районний суд Волинської області
Чонка Володимир Васильович
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Поплавський В.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні