Постанова

від 11.02.2015 по справі 910/12059/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 910/12059/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А., суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіСтратієнко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Сан Гард" Товариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року у справі№ 910/12059/14 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нью Ярд Трейдінг" доДочірнього підприємства "Сан Гард" Товариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" простягнення 179652,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Ярд Трейдінг" (надалі - ТОВ "Нью Ярд Трейдінг", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Сан Гард" Товариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" (надалі - ДП "Сан Гард" ТОВ "СДІ Україна", відповідач) заборгованості в сумі 179652,34 грн, з яких; 151814,00 грн - основний борг, 4192,56 грн - 3% річних, 5045,44 грн - втрати від інфляції та 18600,34 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № б/н від 03.01.2013 року щодо оплати виконаних робіт із встановлення огороджувальних металевих конструкцій.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що він не підписував договір № б/н від 03.01.2013 року на суму 167814,00 грн, який є підставою позову, і не отримував акт № ОУ-000049 від 15.05.2013 року, який був підписаний позивачем в односторонньому порядку. Відповідач стверджував, що 03.01.2013 року сторони уклали іншій договір підряду на суму 235501,65 грн, за яким позивач не виконував підрядні роботи, що підтверджується відсутністю затвердженого технічного завдання, як це було передбачено у п. 3.1 договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 року (суддя Трофименко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року (судді: Шапран В.В. (головуючий), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.), позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ДП "Сан Гард" ТОВ "СДІ Україна" на користь ТОВ "Нью Ярд Трейдінг" 151814,00 грн основного боргу, 393,13 грн пені, 3044,03 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, наполягаючи на неотриманні акту № ОУ-000049 від 15.05.2013 року та відсутність технічного завдання, затвердження якого відповідно до п. 3.1 договору повинно було передувати початку виконання підрядних робіт, вважає, що суд дійшов помилкового висновку про виникнення у відповідача обов'язку оплатити вартість робіт. Заявник касаційної скарги стверджує, що такого висновку суд дійшов внаслідок неправильного застосування норм ст.ст. 549, 610, 614, 613, 625, 853, 854, 882, 886 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. 229 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Відповідач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, оскільки участь представників не є обов'язковою у суді касаційної інстанції. Крім того, суд брав до уваги те, до клопотання не додані докази, що підтверджують викладені у ньому обставини.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно ст.ст. 111 5 , 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 03.01.2013 року між ТОВ "Нью Ярд Трейдінг" (підрядник) та ДП "Сан Гард" ТОВ "СДІ Україна" (замовник) був укладений договір підряду № б/н, відповідно до якого підрядник зобов'язався на свій ризик протягом 15 робочих днів з моменту отримання передоплати, а також при наявності затвердженого технічного завдання, виконати такі роботи зі своїх матеріалів: встановити огороджувальні металеві конструкції, а замовник зобов`язався оплатити підряднику вартість виконаних робіт в сумі 167814,00 грн (додаток № 1 до договору № б/н від 03.01.2013 року) в такому порядку: сплатити 16000,00 грн попередньої оплати протягом 9 банківський днів після підписання сторонами договору; остаточний розрахунок здійснюється відповідачем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - здачі робіт.

Суди встановили, що 15.02.2013 року відповідач перерахував позивачу 16000,00 грн.

04.04.2014 року позивач рекомендованим листом направив замовнику акт звірки та акт приймання виконаних робіт № ОУ-000049 від 15.05.2013 року в двох примірниках з проханням прийняти роботи, підписати акти та один примірник повернути виконавцю. Відповідач лист позивача з вимогою підписати акт виконаних робіт залишив без відповіді, мотивовану відмову від підписання зазначених актів не пред'являв та заяву про виявлення відступів чи недоліків у проведеній підрядником роботі на адресу позивача не направляв.

Ухвалюючи рішення про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 151814,00 грн та 393,13 грн пені за порушення зобов'язання, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до приписів ст.ст. 853, 882 ЦК України відсутність своєчасно висловлених зауважень замовника до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у нього обов'язку щодо оплати робіт відповідно до акту приймання виконаних робіт № ОУ-000049 від 15.05.2013 року, який підписаний лише підрядником.

Вищий господарський суд України не може визнати рішення суду законним та обґрунтованим, оскільки у рішенні викладені лише доводи та доказів позивача, на користь якого прийнято рішення, натомість, доводи відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, та подані ним докази, у рішенні не наведені, оцінка їм не надана, що свідчить про порушення судом першої інстанції вимог ст. 4 2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом. Суд взагалі не дав оцінки тому, що в матеріалах справи є два різні договори підряду від 03.01.2013 року, при цьому, від імені відповідача 1 (на суму 167814,00 грн) підписаний директором Герчогою А.Л., а інший (на суму 235501,65 грн) - директором Курінним В.А., і відповідач взагалі заперечує укладання договору підряду, на підставі якого заявлений позов у цій справі. Так само суд не надав оцінки твердженням відповідача про відсутність технічного завдання, яке б містило параметри та інші показники, яким має відповідати результат робіт.

В мотивувальній частині судового рішення суд першої інстанції послався на постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2012 року № 21/5005/14068/2011, але при цьому не обґрунтував мотиви врахування висновків суду касаційної інстанції у постанові № 21/5005/14068/2011 при вирішенні спору. Проаналізувавши зміст цієї постанови, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що обставини справи, що розглядається, суттєво відрізняються від обставин справи № 21/5005/14068/2011, в якій Вищий господарський суд України, зокрема, дійшов висновку, що підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та здійснюючи повторний розгляд справи, суд апеляційної інстанції допустив ті ж самі порушення, що й суд першої інстанції, та дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а справа - передається на новий розгляд до суду першої інстанції згідно з п. 3 ст. 111 9 цього Кодексу.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене в цій постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , п. 3 ст. 111 9 , ст. ст. 111 10 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Сан Гард" Товариства з обмеженою відповідальністю "СДІ Україна" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 року у справі № 910/12059/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Гончарук П.А. Суддя Кондратова І.Д. СуддяСтратієнко Л.В.