Ухвала

від 30.01.2015 по справі 826/19180/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 січня 2015 року м. Київ В/800/366/15

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Пилипчук Н.Г.

суддів Карася О.В.

Ланченко Л.В.

Рибченка А.О.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.12.2014

у справі № 826/19180/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іста Групп»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києва подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.12.2014 з мотивів неоднакового застосування цим судом одних тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах: ухвали, щодо якої подана заява про перегляд, та ухвали цього суду від 11.12.2013 у справі № 2а-11523/12/2670 за позовом ТОВ «Благобуд» до ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки аналіз наведених судових рішень судів касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ними було неоднаково застосовано норми матеріального права, якими передбачено порядок формування платником податку на додану вартість податкового кредиту. Ухвалення різних за змістом рішень судом касаційної інстанції не зумовлено різним розумінням цих норм закону, а зумовлено оцінкою судами доказів у кожній справі, на підставі яких встановлені обставини та з яких виходив суд касаційної інстанції.

У справі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, погоджуючись із судом першої інстанції щодо правомірності формування платником податку на додану вартість податкового кредиту, виходив зі встановлених цим судом обставин щодо вчинення реальних господарських операцій.

У справі, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, виходив зі встановлених цими судами обставин щодо відсутності реальності вчинення господарських операцій.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.12.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н.Г. Пилипчук

О.В. Карась

Л.В. Ланченко

А.О. Рибченко

Ю.І. Цвіркун