Постанова

від 10.02.2015 по справі 904/5466/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 рокуСправа № 904/5466/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В., Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ-М", м. Дніпропетровськ (далі - ТОВ "СКБ-М"),

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2014

зі справи № 904/5466/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області (далі - ПАТ "ОГЗК")

до ТОВ "СКБ-М"

про стягнення 248 924, 16 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПАТ "ОГЗК" - Яковенка М.В.,

ТОВ "СКБ-М"- Руднєвої І.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "ОГЗК" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ТОВ "СКБ-М" штрафу у сумі 248 924, 16 грн., посилаючись на порушення відповідачем строків поставки товару за укладеним сторонами договором поставки від 23.09.2013 № Т1075/05 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2014 (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 21 864, 96 грн. та судові витрати пропорційно до задоволених вимог; у решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 (колегія суддів у складі: суддя Березкіна О.В. - головуючий, судді Дармін М.О., Чус О.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 232 104, 96 грн. та судові витрати пропорційно до задоволених вимог; у решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "СКБ-М" просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про скасування рішення місцевого господарського суду у справі в частині задоволення позову внаслідок порушення господарськими судами положень статті 538 та частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "ОГЗК" просить у задоволенні скарги відмовити з наведених у відзиві мотивів.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено:

- за умовами Договору ТОВ "СКБ-М" зобов'язалося передати у власність ПАТ "ОГЗК" товар (асортимент, кількість та якість якого зазначається в специфікаціях (додатках) до договору), а ПАТ "ОГЗК" - прийняти та оплатити цей товар у встановленому Договором порядку;

- за змістом пунктів 3.1, 3.3 Договору поставка товару здійснюється тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, в якому зазначається графік поставки - обсяги та строки поставки товару в межах визначеного специфікацією періоду поставки; дострокова поставка допускається лише за письмовою згодою сторін;

- згідно зі специфікацією від 23.08.2013 (додаток №1 до Договору) предметом поставки є класифікатор 1КСН-12М у кількості 1 шт. вартістю 336 384 грн. (з ПДВ); водночас у цьому додатку сторони погодили, що ПАТ "ОГЗК" зобов'язане: здійснити попередню оплату 10 % ціни товару; оплатити 40 % ціни товару за фактом узгодження креслень і технічних вимог перед запуском у виробництво ; а решту 50 % - за фактом готовності товару та наявністю складеного комісією покупця на території постачальника акта попереднього огляду, "підписаного комерційним директором";

- специфікацією від 23.08.2013 (додаток №1 до Договору) також встановлено строк поставки - до 30.12.2013 ;

- у справі наявний лист ПАТ "ОГЗК" від 27.12.2013 - "заявка-підтвердження згідно з пунктом 3.3 Договору", яким ТОВ "СКБ-М" повідомлено, що відповідно до специфікації від 23.08.2013 (додаток №1 до Договору) ПАТ "ОГЗК" здійснило попередню оплату вартості товару та на виконання пункту 3.3 Договору письмово підтверджує поставку класифікатора 1КСН-12М у кількості - 1 шт. вартістю 336 384 грн. (з ПДВ) у строк до 30.12.2013;

- ТОВ "СКБ-М" отримало зазначене письмове підтвердження 09.01.2014;

- виписки з банківського рахунку ПАТ "ОГЗК" свідчать про перерахування ТОВ "СКБ-М" 16.12.2013 суми 33 638, 40 грн. та 25.12.2013 суми 134 553, 60 грн.;

- 08.05.2014 ПАТ "ОГЗК" надіслало ТОВ "СКБ-М" претензію щодо поставки товару;

- ТОВ "СКБ-М" на виконання Договору поставило відповідний товар 28.05.2014;

- пунктом 10.3 Договору за прострочення поставки товару встановлено штраф у розмірі 0,5% від суми непоставленого товару, а за прострочення понад десять днів - штраф у розмірі 10% від суми непоставленого товару;

- за розрахунком позивача з відповідача підлягає стягненню штраф за період 31.12.2013-28.05.2014 (148 днів) у сумі 248 924, 16 грн.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,- відповідно до положень статті 530 ЦК України.

За змістом статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду у справі зауважив, що специфікацією від 23.08.2013 (додаток №1 до Договору) визначено строк поставки відповідного товару до 30.12.2013, але, оскільки Договір пов'язує строк поставки з отриманням заявки-підтвердження , обов'язок відповідача поставити оплачений товар виник саме з дати отримання такої заявки, тобто, з 10.01.2014.

Наведений висновок апеляційного господарського суду не узгоджується з дослідженими обставинами справи. Так, господарськими судами встановлено, що згідно з пунктами 3.1, 3.3 Договору поставка товару здійснюється "тільки після отримання письмового підтвердження" (належним чином оформленої заявки) покупця. Тобто, в будь-якому разі поставка товару не може здійснитися раніше, ніж отримання заявки. Отже, встановлені господарськими судами фактичні дані не вказують на момент отримання постачальником заявки-підтвердження як на дату поставки товару.

З'ясовані попередніми судовими інстанціями фактичні обставини свідчать, що відповідач з огляду на дату отримання заявки-підтвердження (09.01.2014) у погоджений сторонами строк (до 30.12.2013) не міг виконати зобов'язання з поставки товару, зокрема, враховуючи, що за умовами Договору узгоджений товар після здійснення позивачем попередньої оплати мало бути вироблено відповідачем . Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк виконання зазначеного зобов'язання слід визначати відповідно до положення статті 530 ЦК України.

З урахуванням наведеного постанову апеляційного господарського суду слід скасувати, а рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.

Керуючись статтями 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ-М" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 зі справи № 904/5466/14 скасувати.

3. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2014 зі справи № 904/5466/14 залишити в силі.

4. Здійснити поворот виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 про примусове виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 зі справи № 904/5466/14 у разі пред'явлення цього наказу до виконання.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко