Рішення

від 03.02.2015 по справі 908/5200/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/148/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 Справа № 908/5200/14

За позовом Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (51402, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецхім» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 1)

про стягнення 53085,64 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Сенченко Ю.М. - представник за довіреністю № 25/256-248 від 20.12.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 25.11.14. звернулось Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецхім» про стягнення 53085,64 грн. пені за Договором № 269711 на поставку продукції від 17.08.11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості поставленого товару з порушенням строків оплати, внаслідок чого Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецхім» нарахована сума пені в розмірі 53085,64 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.11.14. порушено провадження у справі № 908/5200/14, справі присвоєно номер провадження 19/148/14, судове засідання призначено на 16.12.14. о 11-00.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.14. не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.12.14. розгляд справи № 908/5200/14 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 22.01.15. о 11-00.

Від позивача через канцелярію господарського суду 22.01.15. надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 22.01.15. представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів, в зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.01.15. задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи № 908/5200/14 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 03.02.15. о 11-00.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 03.02.15. не з'явився, витребувані судом документи не подав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/647 від 19.12.14., витяг з офіційного веб-порталу «Судова влада України» та телефонограма № 02/17-9 від 27.01.15., які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. вбачається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/5200/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17.08.11. між Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецхім» (далі - Покупець) укладено Договір поставки продукції № 269711 (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору, Постачальник зобов'язується на умовах, визначених даним Договором відвантажити, по заявці Покупця на адресу Вантажоотримувача, що надає в момент відвантаження Продукції оригінал відповідного дозволу МВС України, узгодженими партіями промислові вибухові речовини, а Покупець зобов'язується сплатити Продукцію (п. 1.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що Покупець перераховує передоплату в розмірі 100 % вартості Продукції, згідно Специфікації не пізніше 10 календарних днів в до дати поставки Продукції.

Розрахунок за Продукцію здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в національній валюті України (п. 4.3 Договору).

Додатковою угодою від 20.08.11. до Договору сторонами в п. 4.2 Договору внесено зміни, якими встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок Постачальника на умовах 100 % передоплати, згідно виставлених рахунків. Допускається оплата товару протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки продукції.

Матеріали справи свідчать про поставку позивачем продукції за період з вересня 2013 р. по листопад 2013 р., належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи.

Позивач посилається на те, що відповідачем була оплачена поставлена позивачем продукція в повному обсязі, але з затримкою платежів, всупереч умовам Договору, про що свідчить банківська виписка з рахунку позивача за період з 01.09.13. по 31.12.13.

Приписами п.п. 9.1, 9.2 Договору встановлено, що в разі порушення зобов'язань, які виникли з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену даним Договором та/або діючим законодавством в Україні. Покупець за цим Договором несе відповідальність за порушення строків оплати, сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості поставленої Продукції, по якій допущена про строчка оплати за кожен день прострочки.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію № 25/247-1 від 08.01.14., відповідно до якого зазначено про необхідність оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецхім» суми пені в розмірі 53085,64 грн. за несвоєчасну оплату відвантаженої Державним підприємством «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» Продукції.

Матеріали справи не містять відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецхім» на вказаний вище лист-претензію.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за поставлений товар сплатив несвоєчасно, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим сума нарахованої пені, що підлягає сплаті відповідачем на користь позивача станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 53085,64 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивач передав в період з вересня 2013 р. по листопад 2013 р. у власність відповідача Продукцію, що підтверджується накладними, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем, в свою чергу, була оплачена поставлена позивачем Продукція в повному обсязі, але з затримкою платежів, всупереч викладеного вище п. 4.2 Договору, про що свідчить банківська виписка з рахунку позивача за період з 01.09.13. по 31.12.13., яка міститься в матеріалах справи.

Згідно з п.п. 11.1, 11.2 Договору встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору. Закінчення строку даного Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного Договору.

Крім того, частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України також встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, закінчення дії Договору не звільняє боржника від відповідальності за його порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України, свої зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманої Продукції не виконав.

Як було встановлено вище, п.п. 9.1, 9.2 Договору встановлено, що в разі порушення зобов'язань, які виникли з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену даним Договором та/або діючим законодавством в Україні. Покупець за цим Договором несе відповідальність за порушення строків оплати, сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості поставленої Продукції, по якій допущена про строчка оплати за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем при здійснені розрахунку суми пені отримані невірні суми.

Таким чином, перерахувавши заявлену позивачем до стягнення суму пені, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 51978,85 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецхім» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 1, код ЄДРПОУ 32458279) на користь Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (51402, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44, код ЄДРПОУ 14310112) 51978 (п'ятдесят одну тисячу дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 85 коп. - пені, 1788 (одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) грн. 91 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.02.15.

Суддя І.В. Давиденко