Ухвала

від 10.02.2015 по справі 804/19017/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2015 рокусправа № 804/19017/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця», в якому позивач просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 № 0006401703 Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено планову виїзну перевірку Відокремленого структурного підрозділу «Вагонне депо Батуринська» ДП «Придніпровська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 29.05.2014 № 20/28-01-51-03/01074331.

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пп. 14.1.47, 14.1.54, 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. п. 18.1, 18.2 ст. 18, пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 110.1 ст. 110, ст. 119, абзацу «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.4 п. п. 168.1, 168.3, пп. 168.4.6, 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, абзацу «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до не утримання та не перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в сумі 53007,85 грн.

Зокрема, ВСП «ВД Батуринська» завищено скориговані валові витрати по рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» та відповідно 06 «Скориговані валові витрати» на загальну суму 73978,00 грн. за рахунок віднесення до їх складу витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей, не пов'язаних з веденням господарської діяльності платника податків (придбання харчування - згущеного молока з цукром, яке не входить до переліку рівноцінних харчових продуктів), в тому числі по періодам: III квартал 2010 року - 28126,00 грн., ІV квартал 2010 року - 38185,00 грн., І квартал 2011 року - 7667,00 грн.

На порушення пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ВСП «ВД Батуринська» завищено витрати по рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» податкової декларації з податку на прибуток підприємства від основного виду діяльності на загальну суму 241710,00 грн. за рахунок віднесення до їх складу витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей, не пов'язаних з веденням господарської діяльності платника податків (придбання харчування - згущеного молока з цукром, яке не входить до переліку рівноцінних харчових продуктів), в тому числі по періодам: II квартал 2011 року - 46774,00 грн., III квартал 2011 року - 27500,00 грн., ІV квартал 2011 року - 25936,00 грн., І квартал 2012 року - 29835,00 грн., II квартал 2012року - 36417,00 грн., III квартал 2012 року - 35949,00 грн., ІV квартал 2012 року - 39299,00 грн.

В результаті виявлених порушень Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 № 0006401703, яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного ППР, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання, пов'язані з безкоштовною видачею молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, регулюються постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 № 731/П-13, згідно з якою видача та вживання молока повинні здійснюватися в буфетах, їдальнях або в спеціально обладнаних відповідно до санітарно-гігієнічних вимог приміщеннях.

ВСП «ВД Батуринська», відповідно до колективного договору за період ІІІ-ІV квартали 2010 року - І квартал 2011 року, забезпечувало видачу робітникам, які зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, згущеного молока 8,5 % 200 грамів, згущеного молока жирністю до 9 % 200 грамів.

Постачальниками молочних продуктів у періоді з 01.04.2011 по 31.12.2012 були ТОВ Науково-виробниче об'єднання «Промсервіс» та ТОВ «Натуральний продукт» на підставі договору поставки продуктів харчування № ПР/ВОЗПХ-1081/НЮ від 19.02.2010, договору поставки продуктів харчування № Пр/Л 1117/ню від 27.01.2011 та договору поставки продуктів харчування № Пр/Л-1230ню від 22.02.2012.

Реальність поставки податковим органом не заперечується.

Статтею 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є, зокрема, операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Статтею 164 податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Згідно зі ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Безоплатно надані товари - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Відповідно до пп. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді вартості безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці», спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Норми забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, мийними та знешкоджувальними засобами розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Статтею 166 Кодексу законів про працю України гарантовано, що на роботах із шкідливими умовами праці працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.

Статтею 7 Закону України «Про охорону праці» передбачено право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Зокрема, працівники, зайняті на роботах з важкими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктам.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, протягом 2011-2014 років адміністрація підприємства зобов'язувалась забезпечувати видачу працівникам, які зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безоплатно молоко або інші рівноцінні продукти відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що забезпечення працівників залізниці молоком у межах трудових відносин та відповідно до існуючого законодавства є компенсацією за важкі та шкідливі умови праці, не є поставкою товару без оплати або операцією з безоплатної поставки товару, оскільки здійснюються не в рамках цивільного або господарського обороту, а у зв'язку з врегульованими спеціальним законодавством трудовими відносинами між роботодавцем і працівником, а тому не є об'єктом обкладення ПДВ.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до листа Міністерства охорони здоров'я СРСР від 25.06.1991 № 143-11/10-17 дозволено заміну 0,5 л молока наступними продуктами тваринного походження: кисломолочні продукти (кефір, ряжанка, ін.) - 500 г, сир - 100 г, сир 24% жирності - 60 г, молоко сухе цільне - 55 г, молоко згущене стерилізоване без цукру - 200 г, м'ясо яловичини II категорії (сире) - 70 г, риба нежирних сортів (сире) - 90 г, яйце куряче - 2 шт.

Отримання підприємством молока згущеного без цукру підтверджується належним чином складеними первинними документами, які були надані позивачем під час перевірки, копії яких долучені до матеріалів справи.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не довів належними та допустимим доказами присутність у згущеному молоці, яке видавалося працівникам підприємства, вмісту цукру, адже сертифікати (посвідчення) якості (відповідності) товару взагалі не можуть розглядатись як первинні бухгалтерські документи, у зв'язку з наявністю або відсутністю яких можна зробити висновок про постачання того чи іншого товару саме у криворізький регіон підприємства. Вказані документи мають оцінюватися в сукупності з іншими доказами та документами, які підтверджують здійснення операцій з постачання продукції.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року в адміністративній справі № 804/19017/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 13 лютого 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров