Рішення

від 26.06.2009 по справі 54/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/54

26.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Володимир"

до          1) Приватного підприємства "Реарді";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспак-1"

про          стягнення 62 909,29 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача             Посохов B.C., за дов. б/н від 16.12.2008 р.

від відповідача-1   не з'явився

від відповідача-2   не з'явився

У судовому засіданні 26.06.2009 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства "Реарді" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіспак-1"(відповідач-2) про стягнення солідарно 58 130,04 грн.  

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань по оплаті товару, поставленого за договором поставки № 1506 від 26.12.2007 р.

Ухвалою суду від 17.02.2009 р. порушено провадження у справі № 54/54, розгляд справи призначено на 18.03.2009 р.

Представники відповідачів у судове засідання 18.03.2009 р. не з'явилися, витребуваних документів суду не надали. Відповідач-1 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника, який перебуває у відрядженні.  

Позивачем у судовому засіданні 18.03.2009 р. подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою позивач збільшив позовні вимоги та просив додатково стягнути з відповідача 4 248,22 грн. пені, 5 284,55 грн. інфляційних втрат та 531,03 грн. трьох відсотків річних. Нова ціна позову згідно з розрахунком позивача становить 62 909,29 грн. Заява прийнята судом до розгляду.  

У зв'язку з неявкою відповідачів та неподанням ними витребуваних документів розгляд справи відкладено на 17.04.2009 р.

У поданому 16.04.2009 р. відзиві відповідач-1 зазначив, що сума боргу, яку просить стягнути позивач, виникла на підставі договорів № 1506 від 26.12.2007 р. та № 0336 від 01.02.2008 р. Відповідач повністю визнає суму боргу за договором поставки № 1506 від 26.12.2007 р. у сумі 23 849,93 грн.  Заборгованість в сумі 28 995,56 грн. відповідач вважає недоведеною, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині. Також відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 6 календарних місяців рівними частинами, посилаючись на тяжкий фінансовий стан.

Позивач у судовому засіданні 17.04.2009 р. подав заяву про стягнення судових витрат, в якій просить стягнути з відповідача-1 витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 6 180,00 грн. Також позивачем подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.   

Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та підготовки письмових заперечень на відзив. Клопотання судом задоволено, розгляд справи відкладено на 15.05.2009 р.

15.05.2009 р. позивач подав заяву про уточнення підстав позову, в якій просив стягнути суму боргу та штрафні санкції за договорами № 1506 від 26.12.2007 р. та № 0336 від 01.02.2008 року.  

У зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 27.05.2009 р.

У судове засідання 27.05.2009 р. представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися, заперечень на уточнені позовні вимоги не надали. Ухвалою суду від 27.05.2009 р. розгляд справи відкладено на 17.06.2009 р.

У судове засідання 17.06.2009 р. представники відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 26.06.2009 р.  

25.06.2009 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач  просить стягнути суму боргу і штрафних санкцій з відповідача-1.

У судове засідання, призначене на 26.06.2009 р., представники відповідачів не з'явилися.         

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Володимир" та  Приватним підприємством "Реарді" був укладений договір поставки № 1506, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов'язався передати товар у власність відповідача, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору кількість товару, ціна за одиницю, асортимент вказуються у накладній. Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ (доставка оплачена до) відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 р.), у підрозділи відповідача, зазначені у додатку №1 до договору.

Відповідно до п.п. 2.8., 2.9. договору право власності на товар переходить до відповідача при передачі товару, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Поставка вважається завершеною з моменту передачі товару, що засвідчується накладною.       

Пунктом 8.1. договору встановлено, що договір діє до 31.12.2009 р.          

Додатково, 01.02.2008 р. між позивачем та Запорізьким філіалом Приватного підприємства "Реарді" був укладений договір поставки № 0336, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов'язався передати товар у власність відповідача, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах, визначених договором (п. 1.1. договору).

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.   

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.   

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.1. договорів передбачено, що відповідач повинен оплатити отриманий товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання ним товару.  

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з актами звірки за період з 01.12.2007 р. по 15.04.2009 р. за договором № 1506 від 26.12.2007 р. та договором № 0336 від 01.02.2007 р. загальна сума боргу за вказаними договорами становить 52 845,49 грн., що не заперечується відповідачем.      

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю у сумі 52 845,49 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 4 248,22 грн. пені за період з 31.10.2008 р. по 17.03.2009 р., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 7.1. договорів, яким передбачено, що у випадку порушення термінів оплати товару відповідач-1 сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від фактично недоплаченої суми за кожен день прострочки такої оплати, але не більше повної фактично недоплаченої суми.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 5 284,55 грн. інфляційних втрат та 531,03 грн. процентів річних.  

Позивач просить стягнути пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за період з 31.10.2008 р. та 14.01.2009 р. по 17.03.2009 р., однак жодними доказами не підтверджується виникнення у відповідача обов'язку оплатити товар саме до 30.10.2008 р. та 13.01.2009 р.

Ухвалою суду від 15.05.2009 р. та повторно ухвалою суду від 27.05.2009 р. позивача було зобов'язано надати документи, за якими здійснювалась поставка товару за договорами № 1506 від 26.12.2007 р. та № 0336 від 01.02.2008 р. для визначення початку перебігу строку нарахування штрафних санкцій. Позивач без поважних причини зазначені вимоги суду не виконав.

Наданий позивачем акт звірки не є підставою для виникнення зобов'язань по оплаті товару, а є лише документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами –договором, накладними, рахунками тощо. Однак зазначені документи всупереч вимогам суду позивачем надані не були.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо  позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як передбачено п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/344 від 11.04.2005 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове –зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів –залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.  

Враховуючи те, що на виконання вимог суду позивачем не надано документів, що підтверджують дати поставки товару, з яких починається перебіг строку платежу та строку прострочення, суд залишає без розгляду позов в частині стягнення з відповідача сум пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Водночас,  згідно з ч. 5 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Позивач також просить стягнути з відповідача 6 180,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження понесених витрат позивачем надані копії договору № 17/12-08  від 17.12.2008 р. про надання правової допомоги адвокатом та комплексне юридичне обслуговування із додатком № 3 від 18.12.2008 р., укладеного позивачем із Адвокатським  об'єднанням "Капітал",  рахунку № 29 від 18.12.2008 р., виписки з банківського рахунку від 08.04.2009 р. на суму 3 480,00 грн., свідоцтва № 3584 від 25.12.2008 р. на право зайняття адвокатською діяльністю.   

Розглянувши надані позивачем документи, суд дійшов висновку про правомірність  вимог позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 52 845,49 грн.     

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач-1 не надав доказів повної оплати товару та не навів підстав для звільнення від обов'язку його оплатити.

У поданому відзиві відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 6 календарних місяців рівними частинами, обґрунтовуючи клопотання про розстрочення рішення необхідністю виконання кредитних зобов'язань та зобов'язань по оплаті праці, у зв'язку з чим на даний час відповідач-1 позбавлений обігових коштів. На підтвердження зазначених обставин відповідачем надані довідка про стан зобов'язань перед кредиторами, приписами органів прокуратури про усунення порушень законодавства про оплату праці та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про можливість її часткового задоволення та застосування розстрочки виконання рішення строком на 3 місяці, починаючи з серпня 2009 року.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Реарді" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, 19, код ЄДРПОУ 32702478, п/р 26005301034501 у ФАБ "Південний" м. Дніпропетровська, МФО 306458, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Володимир" (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 21 А, код ЄДРПОУ 35573637) 52 845 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот сорок п'ять) гривень 49 коп. боргу, 528 (п'ятсот двадцять вісім) гривень 45 коп. державного мита, 99 (дев'яносто дев'ять) гривень 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 191 (п'ять тисяч сто дев'яносто одну) гривню 36 коп. витрат на оплату послуг адвоката, розстрочивши сплату боргу за таким графіком:

Строк оплатиСума (грн.)Залишок боргу (грн.)

31 серпня 2009 р.19 500,0039 164,42

30 вересня 2009 р.19 500,0019 664,42

31 жовтня 2009 р.19 664,420

3.          В частині стягнення 4 248,22 грн. пені, 5 284,55 грн. інфляційних втрат та 531,03 грн. процентів річних позов залишити без розгляду.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                               Т.С. Демченко

          Датою підписання повного тексту рішення є 23.07.2009 р.