Рішення

від 03.08.2009 по справі 35/173-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/173-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.09р.

Справа № 35/173-09

За позовом  Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної

                     державної адміністрації,

                     м. Дніпропетровськ

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіпендент",

                     м. Дніпропетровськ

про               стягнення 638 328,93 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Кучеренко М.А., голов.спеціаліст, дов. від 03.07.2009р.

від відповідача - Гуденко Н.А., голов.економіст, дор.№ 01-29 від 27.04.2009р.

                             Балаян А.Г., адвокат, дов. від 07.05.2007р.

                             Фролов І.В., директор, протокол від 27.02.1998р. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 30.12.2008р. звернувся до суду та просив стягнути з відповідача суму невідпрацьованого авансу - 320 171,28 грн, інфляційні втрати - 276 141,73 грн, 3% річних - 42 015,92 грн. Свої вимоги обгрун-товує тим, що між сторонами було укладено договір №12-2003/04 від 21.04.2003р. на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до  умов якого позивач перерахував відповідачу 2 891 033,28 грн. Відповідач виконав роботи на суму 2 570 862,00 грн, неосвоєний аванс в сумі 320171,28 грн до цього часу не повернув, незважаючи на неодноразові вимоги Позивача.

20.07.2009р. позивач надав заяву, в якій зазначає, що до позову помилково було надано договір №12-2003/04 від 21.04.2003р. на викона-ння будівельно-монтажних робіт  на суму 9869000 грн, в дійсності між сторонами було укладено договір №12-2003/04 від 21.04.2003р. на вико-нання будівельно-монтажних робіт  на суму 7 713 480,00 грн та на підста-ві цього договору просить стягнути з відповідача суму неосвоєного авансу –320 171,28 грн, інфляційні втрати - 272 465,26 грн, 3% річних - 42120,89 грн

Представник позивача підтримав вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач у своїх поясненнях стверджує, що узгоджена сторонами сума договору складає 7 713 482,60 грн, вказує, що відповідно до статут-них документів товариства головний бухгалтер не наділена повнова-женнями вчиняти правочини та приймати рішення щодо розпорядження грошовими коштами відповідача. Вважає, що його дійсна заборгованість за договором становить 15 680,07 грн, посилаючись на те, що на виконання умов договору протягом грудня 2003р. –вересня 2005р. сплачував за охорону об'єкта охоронним підприємствам, в подальшому охорону здійснював своїми силами, також поніс витрати на енерго-постачання об'єкта та додаткові витрати на оплату боргів субпідрядникам. На вказані роботи бути  витрачені кошти замовника, про що він неодноразово повідомляв замовника та ставив питання щодо подальшого фінансування недобудованого об'єкта.

       За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався до 31.07.2009р.

       За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.            

       Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

       Між позивачем Управлінням капітального будівництва Дніпропет-ровської обласної державної  адміністрації –замовник (надалі позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Індіпендент" –підрядник (надалі відповідач) було укладено договір підряду (з додатками) №12-2003/04 від 21.04.2003р. на виконання будівельно монтажних робіт. В п.4.4. договору сторони визначили початок його дії – квітень 2003р., закінчення –31.12.2003р.

      Предметом вказаного договору було виконання підрядником в межах динамічної договірної ціни на свій ризик власними і залученими силами та засобами всіх передбачених замовленням  будівельно-монтажних робіт «Центр високих технологій ракетно-космічної галузі, виховання і підготовки наукових та інженерних кадрів для народногосподарського комплексу України». Договором передбачена вартість робіт 7713,48 тис. грн, строк виконання робіт: квітень 2003р. –31.12.2003р.

      Відповідно до умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти  в сумі 2 825 000 грн, що підтверджується платіжними  дорученнями №231 від 22.04.2003р. на суму 930 000,00 грн, №297 від 19.05.2003р. –на 480 000,00 грн, №325 від 29.05.2003р. –на 470 000,00 грн, №437 від 02.07.2003р. –на 465 000,00 грн, №487 від 18.07.2003р. –на 480 000,00 грн. Також за рахунком-фактурою №12 від 30.04.2003р. позивач передав відповідачу арматуру на загальну суму 67 033,28 грн. За твердженням позивача грошові кошти в сумі 1000,00 грн  були повернені відповідачем 24.04.2003р. Таким чином, всього перераховано грошових коштів та передано матеріалів на суму 2 891 033,28 грн, що підтверджується розрахунком позивача та не заперечується відповідачем.

      Відповідно до умов п.5.3. договору виконання робіт сторони оформлюють шляхом складання та підписання актів виконаних робіт. Відповідно до підписаних повноважними представниками сторін довідок про вартість виконаних робіт (ф. КБ-2) відповідач виконав, а позивач прийняв роботи на загальну суму 2 570 862,00 грн, а саме за травень 2003р. –на суму 1 029 227,00 грн, за червень 2003р. –на 552 361,00 грн, за липень 2003р. –на 136 800,00 грн, за серпень 2003р. –на 229 247,00 грн, за жовтень 2003р. –на 61 493,00 грн та за червень 2004р. –на 561 734,00 грн.

      Невикористана підрядником сума коштів склала 320 171,28 грн, що підтверджується розрахунком позивача, актом звіряння розрахунків від 31.12.2005р, перепискою між сторонами та не заперечується відповідачем.

      Доводи відповідача, що частину вказаних грошових коштів він використав впродовж 2003-2006р. на охорону і енергопостачання об'єкта та вони повинні бути  зараховані у виконання договірних зобов'язань, судом відхиляються, виходячи з наступного.

     Сторонами  визначено строк дії договору квітень 2003р. –31.12.2003р.

Незважаючи на тривалу переписку строк дії договору за згодою сторін в порядку, встановленому п. 15.5. договору, так і не було продовжено.   

  Частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час,  впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін,  що  виникли  на  основі цього догово-ру. Закінчення строку дії господарського договору не   звільняє    сторони    від відповідальності  за  його  порушення,  що  мало місце під час дії договору. Таким чином, обов'язок відповідача, передбачений п 7.2. договору щодо охорони будівельного майданчику та його освітлення, існував впродовж встановленого строку дії договору. Надані послуги за межами дії договору не можуть вважатися такими, що випливають із умов спірного договору. Крім того, п. 14.1. договору було обумовлено, що непередбачені проектом роботи, які виникли в процесі виконання робіт, оплачуються за окремими актами на додаткові роботи та додатковими угодами. На підтвердження своїх додаткових витрат відповідач надав копії платіжних доручень за період з 24.12.2003р. по 05.09.2005р. по оплаті послуг з охорони об'єкта,  по оплаті за електро-енергію за період з 28.08.2003р. по 16.05.2005р., бухгалтерську довідку по заробітній платі на охорону об'єкта з березня 2005р. по січень 2006р.,  тощо. Відповідно до умов договору та кошторисів сторонами не було ви-значено окремо оплату вказаних послуг, ці затрати включені до загальної суми договору. Відповідачем не доведено, що понесені ним в 2003р. та в червні 2004р. витрати на охорону та енергопостачання об'єкта не включені до відповідних довідок про вартість виконаних робіт (ф. КБ-2). Оскільки, відповідно до умов договору усі виконані підрядником роботи повинні оформлюватися актами виконаних робіт, відповідачем не надано доказів, що він складав та направляв позивачу такі акти та ці роботи прийняті замовником в межах дії спірного договору. Вимоги про відшкодування вказаних витрат можуть бути підставою окремого судового розгляду при наявності правових та фактичних підстав.

       В п. 5.4. договору передбачено обов'язок підрядника використо-вувати отримані аванси на придбання та поставку обладнання, тощо, на протязі трьох місяців після отримання авансу. Після спливу трьохмісячного терміну невикористана сума авансу повертається  замовнику з оплатою штрафних санкцій на невикористану суму авансу  в розмірі ставки НБУ за кожний день  прострочення.   

       Як встановлено судом вище, останній платіж було здійснено позивачем 18.07.2003р., невикористана сума склала 320 171,28 грн та  відповідач повинен був її повернути не пізніше 19.10.2003р.

  Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позов-на давність встановлюється тривалістю у  три роки. Пунктом 6  Прикін-цевих та перехідних положень цього кодексу передбачено, що правила  Цивільного  кодексу  України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких,  встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. З огляду на це, до спірних відносин застосовуються правила про позовну давність, встановлені Цивільним кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2004р.        

        Позивач звернувся до суду за поверненням цих коштів 30.12.2008р., тобто за межами трьохрічного строку. Проте, відповідно до  ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом  лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сторонами не заявлено про застосування позовної давності до цих відносин, отже, відсутні підстави для застосування позовної давності. Крім того, сторонами було підписано акт звірки від 31.12.2005р., неодноразово вказана сума визнавалася шляхом обміну листами, що перервало перебіг строку позовної давності.

      Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись на-лежним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками зако-ну та договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Доказів повернення коштів  на час розгляду справи суду не надано та в цій частині вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

       З часу настання обов'язку відповідача щодо повернення невикористаної суми авансу, вказане його зобов'язання стає грошовим, та за його невиконання відповідач повинен нести відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та втрат від інфляції. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції з вересня 2004р. по жовтень 2008р. включно (в межах заявленого позивачем періоду) становлять 264 333,25 грн, 3% річних за період прострочення платежу з 01.06. 2004р. по 21.11.2008р. (в межах заявленого позивачем періоду) –42 236,29 грн та підлягають стягненню з відповідача в межах заявленого позивачем –42 120,89 грн. В решті вимоги про стягнення втрат від інфляції в сумі 8 132,51 грн задоволенню не підлягають, оскільки при їх розрахунку позивачем порушено принцип послідовності (не застосовані індекси інфляції нижче 100%).

     З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в   сумі боргу –320 171,28 грн, річних - 42 120,89 грн, інфляційних втрат - 264 333,25 грн.  В решті позову слід відмовити.

     Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони  пропорційно задоволеним вимогам.

  Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України  господарський суд,-

ВИРІШИВ :

      Позов задовольнити частково.

      Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіпендент" –49000, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв,23 (фактична адреса м. Дніпро-петровськ, вул. К. Цеткін,13), код ЄДРПОУ 24225229 (р/р 260001161145001 КБ «ПриватБанк», МФО 305299) на користь Управлін-ня капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної  адміністрації –49070, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська,56, код ЄДРПОУ 04011650 (р/р 35420005001314 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) борг -  320 171,28 грн (триста двадцять тисяч сто сімдесят одну  грн 28 коп),  3% річних -  42 120,89 грн (сорок дві тисячі сто двадцять грн 89 коп), інфляційні втрати –264 333,25 грн (двісті шістдесят чотири тисячі триста тридцять три грн 25 коп), витрати по сплаті державного мита –6266,54 грн (шість тисяч двісті шістдесят шість грн 54 коп) та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 116,47  грн (сто шістнадцять грн 47 коп).

       В решті позову відмовити.

       Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

      Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного терміну з часу його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.    

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 31 липня 2009 р.