Рішення

від 29.07.2009 по справі 28/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/112

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.07.09 р.                                                                                                       Справа № 28/112                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.    

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТАЛОН-ПЛЮС”,                             м. Костянтинівка       

до відповідача Комбінату харчування шкіл та дошкільних закладів,  м. Костянтинівка

Про стягнення  17148 грн. 46 коп.

Представники:  

Від позивача: Вікентьєва Н.Л.

Від відповідача: Полюшкіна В.М.

СУТЬ СПРАВИ:

         Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕТАЛОН-ПЛЮС”,                             м. Костянтинівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача,  Комбінату харчування шкіл та дошкільних закладів,  м. Костянтинівка, про стягнення 17148грн.46 коп., у тому числі: заборгованість за поставлений товар в сумі  13740 грн. 00 коп. та пені в розмірі 3408 грн. 46 коп.                                            

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №36 від 03.01.2008р., видаткові накладні №1-00002192 від 30.05.2008р., №1-00001925 від 14.05.2008р., №1-00001915 від 14.05.2008р., №1-00002355 від 11.06.2008р., №1-00002354 від 11.06.2008р., довіреності на отримання ТМЦ, претензію №83 від 09.09.2008р., акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 13.07.2009р. порушив провадження у справі № 28/112 та призначив її розгляд на 29.07.2009р.

       Відповідно до заяви б/н від 29.07.2009р. позивач згідно ст. 22 ГПК України  зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 13740 грн. 00 коп. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає зменшені позовні вимоги.  

       29.07.2009р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла заява б/н від 29.07.2009р., відповідно до якої відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

03.01.2008р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕТАЛОН-ПЛЮС”,м. Костянтинівка та  відповідачем, Комбінатом харчування шкіл та дошкільних закладів, м. Костянтинівка був  укладений договір №36 (договір), відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупцю (відповідачу) відповідний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Предметом поставки є кисломолочна продукція, масло (продукція) (п. 1.2. договору). Ціна на продукцію вказується в відвантаженій накладній (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 6.3. договору даний договір складений в двох примірниках, які мають рівну юридичну силу, вступає  в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р., якщо сторони не виявили бажання перервати дію даного договору, то договір вважається пролонгованим до 31.12.20010р.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №36 від 03.01.2008р.

  Позивачем на адресу відповідача згідно з видатковими накладними №1-00002192 від 30.05.2008р., №1-00001925 від 14.05.2008р., №1-00001915 від 14.05.2008р., №1-00002355 від 11.06.2008р., №1-00002354 від 11.06.2008р. був поставлений товар на загальну суму 13740 грн. 00 коп. В зазначених видаткових накладних є посилання на договір №1-0000018 від 03.01.2007р. Однак, відповідно до заяв позивача та відповідача від 29.07.2009р., останні пояснили суду, що посилання в видаткових накладних на договір №1-0000018 від 03.01.2007р. є помилковим, тому що строк дії даного договору закінчився в грудні 2007р. Крім того, сторони погодились, що поставка товару відбувалась саме в рамках договору №36 від 03.01.2008р.        

Таким чином, суд приходить до висновку, що поставка здійснювалась  за договором №36 від 03.01.2008р.

Факт отримання відповідачем вказаного товару на суму 13740 грн. 00 коп. підтверджується підписом уповноваженого представника Комбінату харчування шкіл та дошкільних закладів,  м. Костянтинівка, на зазначених видаткових накладних, який діяв на підставі довіреностей на отримання ТМЦ серія ЯНТ №016527 від 12.05.2008р., серія ЯНТ №016535 від 10.06.2008р.

       Відповідно до п. 3.1. договору  оплата здійснюється за безготівковим рахунком на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів після отримання товару.  

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.       

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №83 від 09.09.2008р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що термін розрахунку за поставлений товар на момент подачі позовної заяви (13.07.2009р.) є таким, що настав.

          Наявність вказаної заборгованості підтверджується актами звірки станом на 31.08.2008р. та на 20.07.2009р., підписаними між сторонами, де відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 13740 грн. 00 коп.

Крім цього, відповідач у листі №33 від 27.07.2009р. та заяві б/н від 29.07.2009р. також фактично підтвердив про наявність заборгованості перед позивачем  в сумі 13740 грн. 00 коп.

Відповідач у заяві б/н від 29.07.2009р. визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 13740 грн. 00 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між сторонами відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 22, 49, 77, 78, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -                                                    

                                                                       ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТАЛОН-ПЛЮС”,                             м. Костянтинівка, до Комбінату харчування шкіл та дошкільних закладів,                                 м. Костянтинівка, задовольнити.

Стягнути з Комбінату харчування шкіл та дошкільних закладів  (85108, Донецька область, м. Костянтинівка, пр. Ломоносова, 101 а, ЄДРПОУ 25604874, р/р №26006265706900 в ДОФ АКБ УСБ м. Костянтинівки, МФО 334011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕТАЛОН-ПЛЮС” (85106, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. П.Ангеліної, 1, ЄДРПОУ 31322480, р/р 26008266708400 в відділенні ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Костянтинівки, МФО 334011) заборгованість в сумі 13740 грн. 00 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 137 грн. 40 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 252 грн. 39 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 29.07.2009р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.