Рішення

від 12.02.2015 по справі 8/523

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 р. Справа №8/523

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, вул. Леніна,1/23,м. Полтава, 35014

до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ,5, м. Полтава,36022

про спонукання підписати додаткову угоду

Суддя Солодюк О.В.

Представники сторін:

від позивача: Миськів В.М., дов. в протоколі

від відповідача: Остроушко О.Л, дов. в протоколі

Суть справи : Розглядається позовна заява про спонукання відповідача укласти додаткову угоду № 3 про внесення змін до договору оренди державного майна № 1056 від 22.09.1999р.

Розгляд справи зупинявся у зв'язку з розглядом Ленінським районним судом м. Полтави справи, пов'язаної з даною справою та в зв'язку з призначенням господарським судом судової економічної експертизи.

30.12.2014 року відповідач через канцелярію суду подав клопотання про затвердження мирової угоди по справі № 8/523.

Суд відмовив в задоволенні клопотання з мотивів, викладених в резолютивній частині рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує. Позовні вимоги обґрунтовує положеннями ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1846 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» та Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 43 від 18.01.2007 р. Представник відповідача проти позову заперечує, зокрема вказує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту цивільних прав.

В судових засіданнях оголошувались перерви: 27.01.2015 р. до 03.02.2015 р. до 11-00 год. та 03.02.2015 р. до 12.02.2015 р. до 11 - 00 год.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області листом від 16.06.2007р. № 04/2716 звернулось до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду № 3 до договору оренди нерухомого майна, що є державною власністю від 22.09.1999 року № 1056. В додатковій угоді позивач пропонував відповідачу змінити розмір орендної плати за оренду майна і викласти п.3.1. договору в наступній редакції: «За користування об'єктом оренди орендар щомісячно сплачує до Державного бюджету орендну плату, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.95 р. № 746 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2007 року - 1 701 464,60 грн. Нарахування та сплата ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством».

Запропоновано розділ 3 договору доповнити п. 3.10. «Сторони домовилися новий розмір орендної плати застосовувати з 01.01.2007 року».

Листом від 17.09.2007р. № 02-11/6987 відповідач направив позивачу протокол розбіжностей до договору, в якому запропонував залишити розмір орендної плати без змін.

Вищезазначена обставина змусила позивача звернутись з даним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку про відмову в позові з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутись до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтями 16 ЦК України та 20 ГК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2. ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Крім цього, відповідно до ч.2. ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Позивач в своїй позовній заяві просить суд спонукати відповідача укласти додаткову угоду № 3 про внесення змін до договору оренди державного майна № 1056 від 22.09.1999р. Однак, нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України не передбачено укладання договору шляхом спонукання укласти таку додаткову угоду за рішенням суду.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає матеріально правовим способам захисту, встановленим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

З урахуванням викладеного, підстави для задоволення позову відсутні.

Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про затвердження мирової угоди по справі № 8/523, оскільки предметом позову по даній справі є спонукання відповідача підписати додаткову угоду до договору оренди державного майна № 1056 від 22.09.1999 р. щодо зміни розміру орендної плати за базовий місяць розрахунку - січень 2007 року з 01.01.2007 року, а згідно мирової угоди від 29.12.2014 р. (а.с. 215-220, том 1) відповідач просить затвердити мирову угоду, зокрема, щодо встановлення орендної плати за базовий місяць розрахунку - листопад 2014 року.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-33, 43, 44, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Текст рішення підписано 16 лютого 2015 року.

Суддя О.В. Солодюк

Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України