Постанова

від 14.04.2015 по справі 8/523

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р. Справа № 8/523

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Лакізи В.В.

при секретарі Катренко І.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Миськів В.М. - за довіреністю від 05.01.2015р. №1;

від відповідача - Остроушко О.Л. - за довіреністю від 23.02.2015р.; Вошколуп В.Г. - за довіреністю від 23.03.2015р.;

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава

на рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2015р.

у справі № 8/523

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», м. Полтава

про спонукання підписати додаткову угоду

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.02.2015р. у справі №8/523 (суддя Солодюк О.В.) відмовлено у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про спонукання підписати додаткову угоду.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає матеріально-правовим способам захисту, встановленим ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. Крім того, місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про затвердження мирової угоди у даній справі, оскільки предметом позову є спонукання відповідача підписати додаткову угоду до договору оренди державного майна від 22.09.1999р. №1056 щодо зміни розміру орендної плати за базовий місяць розрахунку - січень 2007року з 01.01.2007р., а згідно мирової угоди від 29.12.2014р. відповідач просить затвердити мирову угоду, зокрема, щодо встановлення орендної плати за базовий місяць розрахунку - листопад 2014р.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2015р. у справі №8/523 та прийняти нове рішення, яким зобов'язати ПАТ «Полтаваобленерго» укласти з Регіональним відділенням ФДМ України по Полтавській області додаткову угоду №3 про внесення змін до договору оренди державного майна від 22.09.1999р. №1056 в редакції, що додається.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що у відповідності до вимог статті 188 ГК України, ст.21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.654 ЦК України та ст. 84 ГПК України позивачем обраний правильний спосіб захисту порушеного права. Також апелянт зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» від 27.12.2006р. № 1846 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 та встановлено нові орендні ставки за використання нерухомого державного майна, у зв'язку з чим позивачем розроблено проект додаткової угоди №3 про внесення змін до договору оренди державного майна від 22.09.1999р. №1056 та подано відповідачу на затвердження. Листом від 17.09.2007р. ВАТ «Полтаваобленерго» направлено протокол розбіжностей до додаткової угоди №3, згідно якого пропозиція Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області залишена без задоволення.

Відзивом від 09.04.2015р. ВАТ «Полтаваобленерго» заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. При цьому зазначає, що позивачем обрано спосіб захисту, який не передбачений нормами чинного законодавства, а отже суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог. Крім того, зазначає, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області при зверненні з позовом не було здійснено оцінки нерухомого майна, що перебуває в користуванні у відповідача на підставі договору оренди державного майна від 22.09.1999р. Таким чином, розрахунок орендної плати здійснений без урахування вартості орендованого майна та, відповідно, з порушенням Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. N 786. Також звертає увагу суду на те, що між сторонами спору 29.12.2014р. укладений договір про внесення змін та доповнень до спірного договору оренди від 22.09.1999р. №1056, яким змінено базовий місяць розрахунку - листопад 2014р., орендна плата за який визначена у відповідності до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. N 786, а отже, на думку відповідача, спір щодо укладення додаткової угоди вирішено при укладенні договору 29.12.2014р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області у справі №8/523 та прийняти нове рішення, яким зобов'язати ПАТ «Полтаваобленерго» укласти з Регіональним відділенням ФДМ України по Полтавській області додаткову угоду №3 про внесення змін до договору оренди державного майна від 22.09.1999р. №1056 в редакції, що додається. Крім того, зазначив, що при поданні позову та направленні відповідачу спірної додаткової угоди оцінка майна, яке перебуває в оренді відповідача не проводилась, а його вартість була визначена шляхом індексації.

Представники Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили залишити рішення місцевого господарського суду без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

22.09.1999р. між Відкритим акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (орендарем) та Фондом державного майна України (орендодавцем) укладений договір оренди державного майна, п.1.1 якого встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (групу інвентарних об'єктів) державного підприємства Кременчуцька ТЕЦ, склад і вартість якого визначено відповідно до експертної оцінки державного майна, складеної станом на 01.09.1999р. і становить 67387297грн. (т.1,а.с.7-9).

У пункті 3.1 даного договору зазначено, що орендна плата визначається на підставі чинної Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна і складає 306677грн. за базовий місяць (серпень 1999року).

Відповідно до п.п.3.2-3.4 цього договору розмір орендної плати за перший місяць (вересень 1999року) визначатиметься шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 1999року. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати буде переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 10.1 цього договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами строком на 20 років.

До вказаного договору між тими ж сторонами 18.05.2005р. укладена додаткова угоди №1, якою преамбулу договору оренди від 22.09.1999р. викладено у наступній редакції: «Регіональне відділення Фонду державного майна по Полтавській області (орендодавець) в особі начальника Проня В.В, що діє на підставі Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994р. №412, з одного боку та ВАТ «Полтаваобленерго»(орендар) в особі виконавчого директора Явтушенка В.Ю., якій діє на підставі довіреності від 06.10.2004р. №01-5/6205, з другого боку, уклали цей договір про наведене нижче» (т.1,а.с.11).

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області надіслано на адресу ВАТ «Полтаваобленерго» лист від 16.06.2007р. №04/2716, у якому позивач зазначив про надіслання на адресу відповідача для розгляду та підписання, в десятиденний термін після отримання, додаткову угоду №3 до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 (т.1,а.с.12).

У додатковій угоді від 17.09.2007р. №3 до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 нерухомого майна, що є державною власністю, зазначено: «Викласти в новій редакції наступні пункти договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.09.1999р. за №1056, укладеного між Регіональним відділенням ФДМ України по Полтавській області та ВАТ «Полтаваобленерго », а саме: п.3.1. Розділу 3 «Орендна плата» договору: «п.3.1. За користування об'єктом оренди орендар щомісячно сплачує до Державного бюджету орендну плату, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2007року -1701464,60грн. Нарахування та сплата ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.» 2. Розділ 3 «Орендна плата» доповнити п.3.10. «Сторони домовилися новий розмір орендної плати, визначений Методикою розрахунку орендної плати, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846), застосовувати з 01.01.2007р.» 3. Всі інші умови договору залишити без змін.» (т.1,а.с.14).

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області 24.08.2007р. вдруге надіслано на адресу позивача додаткову угоду №3 з вимогою її розглянути та підписати (т.1,а.с.12).

Листом від 17.09.2007р. ВАТ «Полтаваобленерго» направило позивачу протокол розбіжностей до додаткової угоди №3 від 17.09.2007р. (т.1,а.с.16-17).

У зв'язку з не підписанням ВАТ «Полтаваобленерго» додаткової угоди від 17.09.2007р. №3 до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 нерухомого майна та врегулюванням розбіжностей, Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ВАТ «Полтаваобленерго» про спонукання укласти з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області додаткову угоду №3 про внесення змін до договору оренди державного майна від 22.09.1999р. №1056 в редакції, що додається (т.1,а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.02.2015р. у даній справі у задоволенні позову відмовлено з підстав, наведених вище (т.2, а.с.31-32).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За приписами статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області надіслано на адресу ВАТ «Полтаваобленерго» лист від 16.06.2007р. №04/2716, у якому позивач зазначив про надіслання на адресу відповідача для розгляду та підписання в десятиденний термін після отримання додаткову угоду №3 до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 (т.1,а.с.12).

Додаткова угода №3 до договору оренди від 22.09.1999р. №1056, у якій змінювався розмір орендної плати, не була підписана ВАТ «Полтаваобленерго», а отже Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області з дотриманням вимог Господарського кодексу щодо порядку внесення змін до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 скористалось своїм правом та звернулось з відповідним позовом до суду.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У статті 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначено установити, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У Порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 18.01.2007р. N 43 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.02.2007р. за N 99/13366 встановлено, що перегляду за цим Порядком підлягають усі договори оренди нерухомого державного майна, крім договорів оренди нерухомого майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами (як орендарями). Перегляд здійснюється відповідно до встановленої статтею 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" норми про визначення орендної плати відповідно до ринкової вартості в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. N786, передбачено, що у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 10 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл = Вп х Сор, де Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн .; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2. Незалежна оцінка вартості об'єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами . Результати незалежної оцінки є чинними протягом 6 місяців від дня її проведення, якщо інший термін не передбачено у звіті з незалежної оцінки.

Матеріали справи не містять доказів проведення позивачем незалежної оцінки вартості майна, переданого в оренду відповідачу, при зверненні до відповідача з пропозицією укласти спірну додаткову угоду чи на протязі 6 місяців до такого звернення, а позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що оцінка майна, яке передано в оренду ПАТ «Полтаваобленерго» за договором оренди державного майна від 22.09.1999р. на момент складання, надіслання додаткової угоди від 17.09.2007р. №3 та звернення до суду з цим позовом, ним не здійснювалась, а отже при визначення розміру орендної плати у додатковій угоді від 17.09.2007р. №3 позивачем не дотримано вимог чинного законодавства щодо визначення вартості орендованого майна, шляхом проведення незалежної оцінки.

Таким чином, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що розмір орендної плати, визначений у додатковій угоді від 17.09.2007р. №3, здійснений позивачем без урахування вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. N786 та, відповідно, є необґрунтованим.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 29.12.2014р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Полтавській області та ПАТ «Полтаваобленерго» укладений договір про внесення змін та доповнень до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ, яким сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до договору оренди від 22.09.1999р. №1056, виклавши: 1. Пункт 1.1 Розділу 1 «Предмет договору» у новій редакції: « 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування окреме індивідуально визначене державне майно (групу інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ, надалі за текстом - «Об'єкт оренди» , вартість об'єкта оренди визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.06.2014р. і становить відповідно 91670000грн.» 2. Пункти 3.1,3.2,3.3.,3.5,3.6 Розділу 3 «Орендна плата» у новій редакції: « 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами,і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2014року 1245148,08грн. Нарахування та сплата ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.», « 3.2. Розмір орендної плати за перший місяць після укладення договору визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період від базового місяця до моменту укладення договору» (т.2,а.с.3-7).

Таким чином, сторони спору при укладенні договору про внесення змін та доповнень до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ визначили, зокрема, розмір орендної плати та порядок її встановлення.

Позивач у судовому засіданні апеляційної інстанції зазначив, що договір про внесення змін та доповнень від 29.12.2014р. до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ укладений у відповідності до вимог чинного законодавства. Проте, у додатковій угоді від 17.09.2007р. до договору оренди від 22.09.1999р. №1056, в п.3.1 визначено наступне: «п.3.1. За користування об'єктом оренди орендар щомісячно сплачує до Державного бюджету орендну плату, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2007року - 1701464,60грн., а в договорі від 29.12.2014р. про внесення змін та доповнень до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 базовий місяць розрахунку - листопад 2014року (т.1,а.с.14).

Відповідно до частини 5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду .

Згідно з частинами 3,4 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили . Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

У п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. N12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» зазначено, що відповідно до статті 12 цього Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Водночас не виключається можливість передачі розбіжностей, що виникають при укладанні договору оренди, на вирішення господарського суду. У такому випадку договір оренди вважається укладеним з моменту набрання законної сили відповідним рішенням господарського суду і на умовах, зазначених у цьому рішенні.

За приписами ГПК України у судовому рішенні про спонукання укласти договір зазначаються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору.

У додатковій угоді від 17.09.2007р. №3 про внесення змін до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 визначений розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку січень 2007року та становить 1701464,60грн., однак зміна зобов'язань для сторін спірного договору, виходячи з аналізу вищезазначених норм права, можлива або з моменту досягнення згоди між сторонами, або з моменту набрання рішенням законної сили щодо спонукання укласти додаткову угоду, тобто на майбутнє, а отже визначення у спірній додатковій угоді базовим місяцем січень 2007року є таким, що не відповідає приписам чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, встановивши факт здійснення позивачем розрахунку орендної плати, визначеної у додатковій угоді від 17.09.2007р. №3 до договору оренди від 22.09.1999р. №1056 нерухомого майна, що є державною власністю, без дотримання вимог чинного законодавства; безпідставність встановлення розміру орендної плати за базовий місяць - січень 2007року та укладення між сторонами спору 29.12.2014р. договору про внесення змін та доповнень до договору оренди від 22.09.1999р. №1056, дійшла висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення господарського суду Полтавської області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

У пункті 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано відмовив у задоволенні позову у зв'язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає матеріально-правовим способам захисту, встановленим ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, однак вказані порушення не призвели до прийняття неправомірного рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2015р. у справі № 8/523 - без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області.

Відповідно до п.3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

У зв'язку з закінченням розгляду апеляційної скарги та прийняттям постанови, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку, на який було судом апеляційної інстанції відстрочено сплату судового збору, та про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 42,50грн.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 12.02.2015р. у справі № 8/523 залишити без змін.

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області , м. Полтава (код ЄДРПОУ 22527015) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 42,50грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 20.04.2015р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.