Ухвала

від 12.02.2015 по справі 807/2492/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 876/101/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 28.11.2014 року в задоволенні позову відмовив.

Рішення суду першої інстанції оскаржила в апеляційному порядку позивачка, яка просить скасувати постанову від 28.11.2014 року та винести нову про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції ухвалив рішення, яке суперечить встановленим обставинам справи. Зокрема, розпорядження голови обласної державної адміністрації, на підставі якого було здійснено реорганізацію Управління освіти, молоді та спорту Міжгірської райдержадміністрації, не містило приписів щодо такої реорганізації. Крім того, про фактичну ліквідацію даного управління не було своєчасно повідомлено профспілковий орган. Рішення про реорганізацію та реорганізація управління відбулися в один день, хоча така реорганізація, наслідком якої стало звільнення позивача, мала відбутися не раніше ніж через 2 місяці після прийняття відповідного рішення. У спірному розпорядженні про реорганізацію не зазначено дату звільнення працівників внаслідок реорганізації.

Справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що головою Міжгірської районної державної адміністрації було винесено розпорядження від 12.05.2014 року № 41-р «Про встановлення граничної чисельності працівників Міжгірської районної державної адміністрації» та № 42-р від 12.05.2014 року «Про попередження працівників Міжгірської районної державної адміністрації про наступне звільнення».

Розпорядження від 12.05.2014 року № 41-р «Про встановлення граничної чисельності працівників Міжгірської районної державної адміністрації» було винесено відповідно до ст. ст. 5, 6, 39, 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», постанов Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій», від 18 квітня 2012 року № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської, та Севастопольської міської районної, районної в м. Києві та Севастополі державних адміністрацій», від 25 березня 2014 року № 91 «Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій, розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 05.05.2014 року № 64-р «Про встановлення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій», з метою приведення структури та граничної чисельності працівників райдержадміністрації до вимог даних нормативно-правових актів, де було затверджено граничну чисельність працівників згідно з додатком 1 (апарат - в кількості 27 штатних одиниць, структурних підрозділів - в кількості 90 штатних одиниць); затверджено перелік змін до структури управлінь, відділів та служб районної державної адміністрації на 2014 рік; утворено самостійні структурні підрозділи райдержадміністрації в т.ч. відділ освіти РДА, сектор сім'ї та молоді РДА реорганізувавши управління освіти, молоді та спорту РДА; здійснено інші реорганізаційні заходи згідно із чинним законодавством пов'язані із припиненням діяльності юридичних осіб публічного права та забезпечено оформлення актів приймання-передачі майна зобов'язань реорганізованих структурних підрозділів.

Ст. 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог ст. 18 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій. Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільняє з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату.

Ст. 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачає, що граничну чисельність, фонд оплати праці працівників структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, в межах виділених асигнувань, визначає голова відповідної місцевої державної адміністрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» було встановлено, що у складі апарату обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх структурних підрозділів, зазначених у пункті 3 цієї постанови, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, міжрегіональних територіальних органів (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) можуть утворюватися (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу) відповідно управління, самостійні відділи, відділи та самостійні сектори, сектори у складі управлінь і самостійних відділів, виходячи з критеріїв, установлених для апарату центральних органів виконавчої влади.

У складі апарату районних державних адміністрацій, їх самостійних управлінь, відділів та інших структурних підрозділів, територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади в районах та містах обласного значення можуть утворюватися (якщо інше не передбачено актами, що мають вищу юридичну силу) відділи з чисельністю працівників не менш як 3 одиниці та сектори з чисельністю працівників не менш як 2 одиниці.

Розпорядження голови Закарпатської ОДА від 05.05.2014р. № 64-р «Про встановлення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій» містило вказівку головам РДА у двотижневий термін затвердити граничну чисельність працівників структурних підрозділів відповідної РДА у межах показників визначених додатком (гранична чисельність -117 шт.од., в т.ч. апарат Міжгірської РДА - 27 шт.од.) та у той самий термін подати проекти змін до структури та штатного розпису на затвердження голові ОДА.

Розпорядженням голови Міжгірської РДА від 12.05.2014 року № 42-р «Про попередження працівників Міжгірської районної державної адміністрації про наступне звільнення» у зв'язку з скороченням чисельності працівників та реорганізації структури районної державної адміністрації було попереджено про наступне звільнення 20 осіб, в т.ч. ОСОБА_1 - начальника управління освіти, молоді та спорту райдержадміністрації було попереджено про наступне звільнення.

Як вбачається зі справи, в подальшому позивачці було надано повідомлення про наступне звільнення, де вказано, що відповідно до ст. 49-2 КЗпП України посаду начальника управління освіти, молоді та спорту Міжгірської РДА, яку остання обіймала, було скорочено з 12.05.2014 року та з 7 серпня 2014 року вона підлягає звільненню. З вищевказаним повідомленням позивачка була ознайомлена 6 червня 2014 року.

Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам позивачки про те, що в спірних розпорядженнях не зазначено дати звільнення, підстави для звільнення тощо, а самий порядок звільнення порушений.

Зокрема, суд попередньої інстанції вірно вказав, що розпорядження голови Міжгірської РДА від 12.05.2014 року № 42-р «Про попередження працівників Міжгірської районної державної адміністрації про наступне звільнення» містило загальний напрямок реалізації державної політики у зв'язку з скороченням чисельності працівників та реорганізації структури районної державної адміністрації, а саме звільнення позивачки відбулося на підставі розпорядження голови Міжгірської РДА від 13.10.2014 року № 80 «Про звільнення ОСОБА_1», де вказано, що відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, протоколу № 8 від 13 жовтня 2014 року засідання профспілкового комітету Міжгірської РДА, листа - погодження департаменту освіти і науки, молоді та спорту облдержадміністрації від 08.08.2014 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади у зв'язку із скороченням, виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати та грошову компенсацію за 5 календарних днів невикористаної відпустки за період роботи з 17.08.2014 року по 13.10.2014 року.

Крім того, розпорядження голови Міжгірської РДА від 13.10.2014 року № 80 «Про звільнення ОСОБА_1» є предметом розгляду іншої адміністративної справи.

Отже, доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст.. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення , а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року у справі № 807/2492/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

С.М. Кузьмич