Ухвала

від 16.02.2015 по справі 138/986/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/986/14-ц Провадження № 22-ц/772/283/2015Головуючий в суді першої інстанції Капацин Л. В. Категорія 20Доповідач Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Жданкіна В.В., Ковальчука О.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції та ПАТ «ПриватБанк»

на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 03 листопада 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ «ПриватБанк» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області в особі відділу ДВС Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «ПриватБанк», 3-ї особи - ОСОБА_4 і приватний нотаріус Чернівецького райнотокругу ОСОБА_5, про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

В заяві зазначав, що згідно протоколу №02-0312/13-73 проведення прилюдних торгів, затвердженого 21.10.2013 року заступником директора Вінницької філії ТОВ «Укрспецторг ГРУПП», він-позивач придбав земельну ділянку, кадастровий номер 510400000:00:004:0481, площею 0,0228га, що розташована в АДРЕСА_2. На підставі цього протоколу 11.12.2013 року йому-позивачу було видано свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку за №106 та витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Пізніше йому стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 придбала магазин, який розташований в АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2013 року, укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» та посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького райнотокругу ОСОБА_5 за реєстраційним №1868. На підставі цього правочину було відчужено добудову літ. «А3», площею 110кв.м., яка фактично розташована на належній йому земельній ділянці.

Представникам ПАТ КБ «ПриватБанк» було відомо, що він на прилюдних торгах придбав вказану земельну ділянку і мав намір придбати розташоване на ній нерухоме майно, однак 04.12.2013 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Бондар В.В. подав до виконавчої служби заяву про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з майна боржника ОСОБА_4, якому належали зазначена земельна ділянка та магазин.

Відповідно до листа Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області від 07.03.2014 року продавець об'єкта нерухомості зобов'язаний був забезпечити виділення частини земельної ділянки (під цим об'єктом) і тільки після присвоєння їй кадастрового номеру договір купівлі-продажу об'єкта нерухомості міг бути укладений.

Тому позивач вважає вказаний правочин незаконним і просив визнати недійсним договір купівлі-продажу магазину, що розташований в АДРЕСА_1, укладений 04.12.2013 року між ОСОБА_2 і ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнути з відповідача судові витрати понесені по справі.

Ухвалою суду від 17.06.2014 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача було залучено ОСОБА_7

В червні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції Вінницької області в особі відділу ДВС Могилів-Подільського МРУЮ про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку (т.1 а.с.110-111).

Свій позов, мотивувала тим, що вона придбала магазин, розташований в АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 04.12.2013 року, укладеного з ПАТ КБ «ПриватБанк» та посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького райнотокругу ОСОБА_5 за №1868, який зареєстрований у реєстраційній службі. Разом з нерухомим майном до неї перейшло право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_2, площею 0,0228га, кадастровий номер 0510400000:00:004:0481, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна.

Проте, з первісного позову їй стало відомо, що в результаті проведення прилюдних торгів ОСОБА_3 отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,0228га, кадастровий номер 0510400000:00:004:0481, що розташована в АДРЕСА_2.

Вважає, що прилюдні торги проведені незаконно, а тому й видане свідоцтво про право власності на земельну ділянку є незаконним, оскільки її право власності на вказану земельну ділянку виникло 04.12.2013 року, тобто раніше ніж у ОСОБА_8. Крім того, у відповідності до вимог Земельного та Цивільного кодексів України не допускається окремий продаж земельної ділянки без продажу об'єкту нерухомого майна, розташованого на ній.

Тому просила визнати недійсними результати прилюдних торгів від 21.10.2013 року щодо реалізації вказаної земельної ділянки, визнати недійсним та скасувати реєстрацію свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку, виданого 11.12.2013 року приватним нотаріусом Могилів-Подільського райнотокругу Вінницької області ОСОБА_9 та стягнути на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 17.06.2014 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

В липні 2014 року 3-я особа ОСОБА_7 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ПАТ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу (в порядку ст.34 ЦПК України) (т.1 а.с.236-239), посилаючись на те, що спірне приміщення магазину, розташованого по АДРЕСА_1, було придбане ОСОБА_10 у період шлюбу з нею. В оскаржуваному договорі хибно стверджується про те, що відчужуваний магазин від прав третіх осіб вільний та є особистою приватною власністю ОСОБА_10 Крім того, спірна земельна ділянка площею 0,0228га також була придбана ОСОБА_10 в період шлюбу з нею.

Продаж вказаного майна без її згоди грубо порушує її законні права та інтереси, тому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04.01.2013 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Ухвалою суду від 03.07.2014 року даний позов третьої особи ОСОБА_7 прийнятий до спільного розгляду з первісним та зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 03.11.2014 року, на підставі заяви представника третьої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_11, позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ПАТ «ПриватБанк», приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу було залишено без розгляду (т.2 а.с.79).

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 03 листопада 2014 року первісний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу магазину, загальною площею 225кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу ОСОБА_5, реєстраційний №1868.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсними результати прилюдних торгів, проведених 21.10.2013 року Вінницькою філією ТОВ «Укрспецторг Групп» відповідно до протоколу №02-0312/13-73, щодо реалізації земельної ділянки, площею 0,0228га, кадастровий номер 0510400000:00:004:0481, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Визнано недійсним свідоцтво, видане 11.12.2013 року приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_12, реєстраційний №106, яким посвідчено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0228га, кадастровий номер 0510400000:00:004:0481, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В решті зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині задоволення первісного позову ОСОБА_3, як постановлене з порушенням вимог закону, змінити та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а в решті рішення залишити без змін (т.2 а.с.103-105).

ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просить рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 повністю, стягнути на його користь судові витрати, а в решті рішення залишити без змін (т.2 а.с.107-112).

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі (т.2 а.с.119-122).

В апеляційній скарзі відділ ДВС Могилів-Подільського МРУЮ проситьрішення суду в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_2, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 повністю, а в решті рішення залишити без змін (т.2 а.с.128-132).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ОСОБА_3, ОСОБА_2, ПАТ «ПриватБанк», відділу ДВС Могилів-Подільського МРУЮ, 3-ї особи-ОСОБА_7 та пояснення 3-ї особи-ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Вирішуючи спір, суд встановив і виходив з того, що як позивач за первісним позовом ОСОБА_3, так і позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в обґрунтування своїх позовних вимог посилалися, зокрема, на порушення відповідачами, при укладенні спірних угод, вимог ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно ч.ч.1,2 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Як видно з матеріалів справи, попереднім власником спірних земельної ділянки та приміщення магазину, розташованих в м. Могилів-Подільському відповідно по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, являвся 3-я особа ОСОБА_4, який є боржником ПАТ «ПриватБанк» (відповідні правовстановлюючі документи-т.1 а.с.92-94,95-96,158).

Також судом встановлено, що згідно протоколу №02-0312/13-73 проведення прилюдних торгів, затвердженого заступником директора Вінницької філії ТОВ «Укрспецторг ГРУПП» 21.10.2013 року, ОСОБА_3 придбав у приватну власність земельну ділянку площею 0,0228га, кадастровий номер 0510400000:00:004:0481, державний акт на право власності ЯЕ №691519, цільове призначенні для комерційного використання, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.6,203).

Свідоцтвом, виданим 11.12.2013 року приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу ОСОБА_12 на підставі акта про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого начальником відділу ДВС Могилів-Подільського МРУЮ 01.11.2013 року (т.1 а.с.212, т.2 а.с.40), посвідчено, що ОСОБА_3 належить на праві власності майно, а саме: земельна ділянка площею 0,0228га, кадастровий номер 0510400000:00:004:0481, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для комерційного використання (т.1 а.с.7). Згідно витягу №14436096 від 11.12.2013 року право власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.12.2013 року за №239143705104 (копія-т.1 а.с.8).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012р. у справі №6-116цс12, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в -забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч.1-3,6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст. 215 цього Кодексу).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першею-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Суд встановив, що ПАТ «Приватбанк», відповідач за первісним позовом та третя особа без самостійних вимог за зустрічним позовом, отримав згідно з рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 15.11.2010 року право на продаж від імені ОСОБА_4 спірного магазину, розташованого в АДРЕСА_1 (т.1 а.с.97-100).

Листом від 25.07.2013 року представником ПАТ «ПриватБанк» за довіреністю- Боднарем В.В. було повідомлено начальника відділу ДВС Могилів-Подільського МРУЮ Комасюка Р.М. про те, що вищевказане приміщення магазину було реалізоване через аукціон, у зв'язку з чим просять звернути стягнення на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 (т.1 а.с.146).

Постановою заступника начальника ВДВС Могилів-Подільського МРУЮ Салій Л.А. від 25.07.2013 року накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0510400000:00:004:0481, розташовану в АДРЕСА_1, площею 0,0228га, що належить ОСОБА_4 (т.1 а.с.164). Згідно акту опису й арешту майна від 06.08.2013 року описано і накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0228га, кадастровий номер 0510400000:00:004:0481, розташовану в АДРЕСА_1 (т1 а.с.165-166).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що спірне приміщення магазину по АДРЕСА_1 було ПАТ КБ «Приватбанк» в особі представника Боднара В.В. (на підставі рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 15.11.2010 року) передано у власність ОСОБА_2 лише 04.12.2013 року, що підтверджується договором купівлі-продажу, укладеним між вказаними особами та посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу ОСОБА_5 за №1868 (т.1 а.с.112).

З огляду на вищезазначене, суд дійшов правильних висновків, що посадові особи ПАТ «ПриватБанк» навмисно (в листі від 25.07.2013 року-т.1 а.с.146) надали виконавчій службі неправдиві відомості з метою проведення реалізації земельної ділянки та приміщення магазину, який розташований на даній земельній ділянці, окремо один від одного та що представник ВДВС Могилів-Подільського МРУЮ, в процесі складання акту опису й арешту майна від 06.08.2013 року, теж не міг не побачити, що земельна ділянка, опис та арешт якої проводився, не є вільною, а частково знаходиться під забудовою і тому не може бути реалізована на прилюдних торгах окремо від нерухомого майна.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України в п.40 постанови №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, такий об'єкт нерухомості передається в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій він розташований (статті 5-6,16 Закону України «Про іпотеку»). Те саме стосується й земельної ділянки, яка на час укладення договору іпотеки знаходилась у користуванні іпотекодавця, а на момент вирішення спору - в його власності. У зв'язку з цим при зверненні стягнення на будівлю (споруду) при наведених вище умовах підлягає звернення стягнення й на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт нерухомості.

З відповіді на звернення ОСОБА_3, наданої Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області листом від 07.03.2014 року №10-02/636а/14, вбачається, що продавець об'єкта нерухомості зобов'язаний забезпечити виділення частини земельної ділянки, і тільки після присвоєння їй кадастрового номеру договір купівлі-продажу може бути укладений та що на прилюдних торгах, в даному випадку, повинна була реалізовуватись земельна ділянка разом з нерухомим майном, яке знаходиться на ній, або земельна ділянка під нерухомим майном повинна була бути виділена в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй окремого кадастрового номера (т.1 а.с.10).

Суд встановив і те, що згідно рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 15.11.2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звертався з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про звернення стягнення на домашній кінотеатр та предмет іпотеки - нежитлове приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.97-100). Проте, на момент вирішення цього спору в суді іпотекодавець ОСОБА_4 вже був власником земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомості, однак, всупереч вимогам ст.ст. 5-6. 16 ЗУ «Про іпотеку», банк не звернувся з позовом про звернення стягнення і на земельну ділянку.

А отже, внаслідок всього цього, в порушення ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України, власниками земельної ділянки та об'єкта нерухомості, що розташований на цій земельній ділянці, стали різні особи.

Врахувавши вищевказані обставини справи та вимоги закону, суд дійшов вірного висновку, що визнати недійсними слід обидва спірні правочини як такі, що не відповідали вимогам закону в момент їх вчинення, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» та ВДВС Могилів-Подільського МРУЮ, будучи сторонами відповідно: в договорі купівлі-продажу від 04.12.2013 року, укладеному між ПАТ КБ «Приватбанк (представник Боднар В.В.) та ОСОБА_2, та в процесі проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (акт про проведення прилюдних торгів затверджений начальником відділу ДВС Могилів-Подільського МРУЮ Вінницької області Комасюком Р.М. 01.11.2013 року-т.1 а.с.212, т.2 а.с.40), в результаті яких ОСОБА_3 придбав у власність земельну ділянку площею 0,0228га, кадастровий номер 0510400000:00:004:0481, розташовану в АДРЕСА_2, не додержалися вимог ч.1 ст.203 ЦК України, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно суд зробив обґрунтований висновок про задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 щодо визнання недійсним свідоцтва від 11.12.2013 року (т.1 а.с.7), реєстраційний №106, яке видане приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_12 на підставі акта про проведення прилюдних торгів, оскільки результати цих торгів визнано судом недійсними (тобто дана вимога є похідною).

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 в частині скасування реєстрації названого свідоцтва, суд правильно виходив з того, що дані позовні вимоги є передчасними та що вони можуть бути заявлені позивачем в порядку адміністративного судочинства у випадку відмови нотаріуса при виконанні ним функції державного реєстратора у скасуванні такої реєстрації при наявності рішення суду, що набрало законної сили, про визнання свідоцтва недійсним.

Таким чином, суд повно з'ясував обставини справи, права та обов'язки сторін, перевірив їх доводи і заперечення, дав належну оцінку доказам та постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційних скарг безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Могилів-Польського міськрайонного управління юстиції та ПАТ «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду від 03 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді:

З оригіналом згідно:/підпис/