Постанова

від 12.02.2015 по справі 822/4746/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4746/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

12 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправними і скасування наказів,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до головного управління Держземагентства у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.12.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказав, що відповідач при наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою розпорядився одними і тими ж земельними ділянками двічі, чим обмежив права позивача на набуття ним земель сільськогосподарського призначення державної форми власності в оренду для ведення фермерського господарства.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином.

Третя особа в запереченні на апеляційну скаргу просила провести розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 05.06.2014 року ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області з заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 50,0 га та 20,0 га, розташованих за межами населених пунктів Ярмолинецької селищної ради, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства.

Розглянувши подані документи відповідач видав накази від 17.07.2014 року №22-2103/14-14-ОГ та №22-2106/14-14-ОГ про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою зазначених земельних ділянок.

02.07.2014 року до відповідача звернувся ОСОБА_3 з заявами про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Ярмолинецької селищної ради, орієнтовною площею 64,6 га та 16,0 га з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства. До заяв ОСОБА_3 додав: копії паспорта і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; графічні матеріали, на яких зазначені бажані місця розташування земельних ділянок; інформацію про кількість членів фермерського господарства; обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства; копії трудової книжки та диплому.

На підставі зазначених документів відповідач прийняв накази від 04.09.2014 року №22-3727/14-14-СГ і №22-3720/14-14-СГ про надання ОСОБА_3 дозволів на розроблення документації із землеустрою зазначених земельних ділянок.

Після виготовлення проектів землеустрою ОСОБА_3 подав відповідачу заяви про їх затвердження. Наказом від 12.11.2014 року №22-6295/14-14-СТ відповідач затвердив проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Ярмолинецької селищної ради, з метою подальшої передачі в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства, та надав в оренду останньому ряд земельних ділянок, в тому числі НОМЕР_1 площею 56,3872 га (кадастровий номер 682585500:03:006:0010) і НОМЕР_2 площею 15,0992 га (кадастровий номер 682585500:03:007:0028).

Не погоджуючись з наказами від 04.09.2014 року №22-3727/14-14-СГ і №22-3720/14-14-СГ про надання ОСОБА_3 дозволів на розроблення документації із землеустрою земельних ділянок та від 12.11.2014 року №22-6295/14-14-СТ про затвердження проектів землеустрою, позивач оскаржила їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що до отримання проекту землеустрою відповідач позбавлений можливості встановити ідентичність земельних ділянок, зазначених у заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки їх площа та конфігурація не співпадають, також суд не встановив, а позивач не надав доказів невідповідності вимогам земельного законодавства виготовлених на замовлення ОСОБА_3 проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок з метою передачі їх в оренду для ведення фермерського господарства, а тому накази Держземагентства про надання ОСОБА_3 дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок прийняті відповідачем у відповідності до вимог ЗК України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 маючи намір отримати в оренду земельну ділянку, розташовану на території Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області, подала заяви про надання земельної ділянки в оренду до ГУ Держземагентства у Хмельницькій області, яке відповідно до п. 4 ст. 122 ЗК уповноважений на передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Позивачем до вказаних заяв були долучені графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2014 року відповідачем був виданий наказ №22-2103/14-14-СГ, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області (6825855000:03:006), з орієнтовним розміром 50,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства та наказ №22-2106/14-14-СГ, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області (6825855000:03:008), з орієнтовним розміром 20,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Отже, позивач, маючи законні підстави вважати, що відповідач має намір передати земельну ділянку в його користування, у разі виконання позивачем приписів законодавства щодо порядку формування земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та ст. ст.123, 124 ЗК, у відповідності до наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу, звернувся до ТОВ ЕКФ «ВЛАСНА СПРАВА» щодо розробки проекту землеустрою щодо віведення земельних ділянок оренду гр. ОСОБА_2

Проект відведення 10.09.2014 року був погоджений відповідно до ст. 186-1 ЗК управлінням Держземагентства в Ярмолинецькому районі Хмельницької області, що свідчить про те, що проект відведення відповідав вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Окрім того, 10.09.2014 року управління Держземагентства в Ярмолинецькому районі Хмельницької області надало висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у яких навпроти п. 13 «Перелік наявних обмежень, обтяжень» стояв прочерк. Згідно з ст. 198 ЗК Позивачем були погоджені межі земельної ділянки з суміжними землевласниками та землекористувачами, що підтверджується актом визначення та погодження меж землекористування.

Однак, коли позивач звернувся до відділу Держземагентства в Ярмолинецькому районі із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки Державним кадастровим реєстратором рішеннями від 03.10.2014 року №РВ-6800074572014 та № РВ-6800074582014, було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки земельні ділянки занаходяться в межах земельних ділянок, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Також зазначено, що перетин ділянок з ділянкою 6825855000:03:006:0010 площа співпадає на 98.1666% та з ділянкою 6825855000:03:007:0028 площа співпадає на 98.5634%.

Крім того матеріали справи містять накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-3727/14-14-СГ від 04.09.2014 року про надання дозволу гр. ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області (6825855000:03:006), з орієнтовним розміром 64,6000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області (6825855000:03:007), з орієнтовним розміром 16,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Таким чином накази №22-2103/14-14-СГ від 17.07.2014 р. та №№22-2106/14-14-СГ від 17.07.2014 року, які були видані позивачу, передували наказам №22-3727/14-14-СГ від 04.09.2014 р. та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 р. виданих на користь гр. ОСОБА_3

Крім того, представником відповідача до суду першої інстанції було надано роз'яснення Державного агентства земельних ресурсів України від 14.10.2013 року №22-28-0.17-17842/2-13, у якому зазначалось, що наявність рішень (розпорядження) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності не є підставою для відмови іншій особі, у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Так, колегія суддів вважає, що відповідач, видавши накази №22-3727/14-14-СГ та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 р. гр. ОСОБА_3, якими були надані дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої за межами населених пунктів Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області з орієнтовними розмірами 64,6000 га та 16,0000 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, вчинив дії, які порушуть права позивача на відведення земельної ділянки для наступного отримання її у користування, також що підтверджується наступним.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Також ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК) передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Статтею 123 ЗК встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу (ч. 3).

Однак, ч. 6 ст. 123 ЗК визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Вказана норма також вказує на те, що орган, уповноважений на передачу земель державної власності, надаючи дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, бере на себе зобов'язання в майбутньому передати земельну ділянку в оренду особі, якій надано дозвіл.

Таким чином, відповідач, видавши накази 22-2103/14-14-СГ від 17.07.2014 р. та №№22-2106/14-14-СГ від 17.07.2014 р. про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу втратив своє право на подальше самостійне розпорядження земельною ділянкою до остаточного вирішення питання про надання ділянки у користування позивачу або відмову у такому наданні. Видачею більш пізнього наказів №22-3727/14-14-СГ та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 р. відповідач порушив права позивача на отримання земельної ділянки в оренду.

Конституцією України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, в тому числі і відповідача, ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності.

Відповідач, видаючи накази №22-3727/14-14-СГ та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 р. гр. ОСОБА_3 порушив, перш за все принцип забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, оскільки, надавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення одної земельної ділянки двом особам. Відповідач вказує на його невизначеність та різну ціленаправленість з питання передачі в оренду земельних ділянок за межами населених пунктів Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області, що породжує невпевненість у тому, що існуюче становище особи не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення органом державної влади, а «гарантія стабільності суспільних відносин» між органами державної влади і громадянами повністю нівелюється.

Однак, відповідачем були прийняті накази №22-3727/14-14-СГ та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 без врахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, оскільки під час прийняття наказів №22-2103/14-14-СГ від 17.07.2014 р. та №№22-2106/14-14-СГ від 17.07.2014 р. (стосовно позивача) відповідач діяв в межах повноважень та в порядку встановленому законом, а позивач, в свою чергу, мав законні підстави вважати, що земельна ділянка буде передана йому в оренду. Також Відповідач, приймаючи накази щодо передачі земельних ділянок гр. ОСОБА_3, не врахував несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів позивача у разі затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3, у зв'язку з чим позивач буде позбавлений права на завершення процедури відведення земельної ділянки та буде завдана матеріальна шкода позивачу, оскільки позивач замовив роботи з виготовлення проекту відведення та сплатив кошти за його виготовлення. Тому накази №22-3727/14-14-СГ та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 р. були прийняті протиправно.

Крім того, п. 2 наказу №22-6295/14-14-СГ від 12.11.2014 року гр. ОСОБА_3 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та надано в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, серед яких ділянка НОМЕР_1 площею 56, 3872 га (кадастровий номер 6825855000:03:006:0010) та ділянка НОМЕР_2 площею 15,0992 га (кадастровий номер 6825855000:03:007:0028), які раніше були передані позивачу. Вказаним наказом відповідач позбавив можливості позивача завершити процедуру відведення земельної ділянки в оренду. Таким чином суд вважає, що наказ № 22-6295/14-14-СГ від 12.11.2014 року в частині надання в оренду ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2, та яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок в оренду та накази №22-3727/14-14-СГ та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 р., якими наданий дозвіл на розробку проекту відведення в оренду гр. ОСОБА_3 земельних ділянок, тих же, що і позивачу, є передчасним і такі рішення прийнято всупереч вимогам чинного законодавства та порушує права позивача у публічно-правовій сфері.

На підтвердження вказаної позиції можна навести практику Вищого адміністративного суду: постанова від 21.11.2013 справа № 2а/1870/7348/12; від 04.12.2012 справа №К-30041/10; ухвала від 05.12.2013 справа № 2а-3853/12/2070, а також Ухвала Верховного суду України від 30.06.2011 справа №6-16484св 10.

Крім того, колегія суддів зазначає, що виходячи із специфіки предмету спірних правовідносин, прийняті відповідачем накази не можуть вважатися законними. Зазначеними наказами, без скасування попередніх наказів, якими наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою, фактично наданий дозвіл на ту ж саму земельну ділянку, що є неможливим в сфері регулювання земельних правовідносин. Накази №22-3727/14-14-СГ та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 р., при наявності не скасованих наказів №22-2103/14-14-СГ від 17.07.2014 р. та №№22-2106/14-14-СГ від 17.07.2014 р. на ту ж земельну ділянку, безпосередньо порушило законні права ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки, які були передбачені для їх передачі. Крім того, спірні накази відповідача №22-3727/14-14-СГ та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 р. та №22-6295/14-14-СГ від 12.11.2014 року фактично породило конфлікт інтересів між двома фізичними особами, тобто між позивачем та ОСОБА_3, які понесли відповідні затрати.

Тобто, відповідачем при винесенні оскаржуваних наказів було перевищено надані йому Конституцією України та Земельного кодексу України повноваження.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону «Про Державний земельний кадастр» для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

- оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

- документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону «Про Державний земельний кадастр» при відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки.

Таким чином, скасування у судовому порядку наказів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та наказу про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок тягне за собою й відповідні правові наслідки стосовно легітимності відомостей в Поземельній книзі, зокрема й стосовно земельних ділянок із кадастровими номерами 6825855000:03:006:0010 та 6825855000:03:007:0028.

В той же час не скасована реєстрація відомостей у Державному земельному кадастрі щодо вказаних земельних ділянок позбавляє позивача можливості скористатись своїми правами.

Згідно з ч.1, 6 ст.16 Закону «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

Згідно з ч.10 ст.24 Закону «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

- поділу чи об'єднання земельних ділянок;

- якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Водночас, відповідно до п.60 Порядку №1051 до повноважень державного кадастрового реєстратора віднесено скасовування записів у Поземельній книзі на підставі відповідного рішення суду.

З огляду на викладене суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача скасувати записи у Поземельній книзі стосовно зареєстрованих земельних ділянок на ім'я громадянина ОСОБА_3 із кадастровими номерами 6825855000:03:006:0010 та 6825855000:03:007:0028.

При цьому суд зауважує на те, що чинним законодавством України щодо ведення Державного земельного кадастру не встановлено та не передбачено повноваження Державного кадастрового реєстратора стосовно виключення земельних ділянок з Державного земельного кадастру. Зазначеними нормативно правовими актами передбачено внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно земельних ділянок.

Отже, зазначене питання не врегульовано законодавством, а відповідач діє лише на підставі та в його межах.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової про задоволення позовних вимог та скасування наказів №22-3727/14-14-СГ та №22-3720/14-14-СГ від 04.09.2014 р., наказу № 22-6295/14-14-СГ від 12.11.2014 року в частині надання в оренду ділянок НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та зобов'язання відділу Держземагентства скасувати записи у Поземельній книзі зареєстрованих земельних ділянок із кадастровими номерами 6825855000:03:006:0010 та 6825855000:03:007:0028.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, відповідно до ст. 94 КАС України, поверненню з Державного бюджету України підлягає 109,62 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправними і скасування наказів скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області №22-3727/14-14-СГ від 04 вересня 2014 року та №22-3720/14-14-СГ від 04 вересня 2014 р.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Ярмолинецького селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області та надання в оренду земельних ділянок НОМЕР_1 площею 56, 3872 га (кадастровий номер 6825855000:03:006:0010) та НОМЕР_2 площею 15,0992 га (кадастровий номер 6825855000:03:007:0028).

Зобов'язати відділ Держземагентства в Ярмолинецькому районі Хмельницької області скасувати записи у Поземельній книзі зареєстрованих земельних ділянок на ім'я громадянина ОСОБА_3 із кадастровими номерами 6825855000:03:006:0010 та 6825855000:03:007:0028, що знаходиться за на території Ярмолинецької селищної ради (за межами населених пунктів) Ярмолинецького району Хмельницької області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 109 (сто дев'ять) грн. 62 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.