Ухвала

від 21.01.2015 по справі 2а-3601/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Київ К/800/1953/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. , Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Макарівському районі Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012

у справі № 2а-3601/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіле-Модус»

до Державної податкової інспекції в Макарівському районі Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіле-Модус» (надалі - позивач, ТОВ «Мобіле-Модус») до Державної податкової інспекції в Макарівському районі Київської області (надалі - відповідач, ДПІ в Макарівському районі Київської області) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких обґрунтовує законність винесення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.11.2011 працівниками ДПІ в Макарівському районі Київської області проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт фактичної перевірки № 1087/1000/23-5/25406737.

Перевіркою встановлено, що на об'єкті перевірки - АЗС позивача, яка розміщена за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Калинівка, вул. Київська, буд. 120-Б, здійснювалась реалізація нафтопродуктів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем їх реалізації, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» . Також, суб'єктом господарювання не було забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій, чим порушено п. 13 ст. 3 вказаного Закону .

На підставі акта перевірки № 1087/1000/23-5/25406737 від 15.11.2011, ДПІ у Макарівському районі Київської області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 № 0000502370 на суму штрафних (фінансових) санкцій - 409 756,86 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.11.2011 № 0000502370, рішенням ДПС в Київській області від 03.02.2012 додатково застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , в результаті чого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032370 від 06.02.2012 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2012 в адміністративній справі № 2а-1269/12/1070, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012, податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 № 0000502370 визнано протиправним та скасовано.

Податкове повідомлення-рішення № 0000032370 від 06.02.2012 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,00 грн. оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, однак було залишено без змін.

Переглянувши судове рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Податкового кодексу України , що вступив в дію з 01.01.2011, органами ДПС при розгляді скарг надано право скасовувати, повністю або частково, оскаржуване повідомлення-рішення, проте не передбачено право його змінювати, збільшувати розмір санкцій чи виносити будь-які інші рішення, зокрема, накладати нові, раніше не застосовані санкції.

Порядок, строки та підстави прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування санкцій визначається виключно нормами п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України , а не нормами підзаконних відомчих актів, які можуть лише деталізувати встановлений Кодексом порядок, але не можуть надавати органам ДПС нові, не передбачені Кодексом та Законами повноваження.

Так, відповідно до змісту п.86.8 ст. 86 Кодексу, податкове повідомлення-рішення приймається керівником ДПІ лише на підставі проведеної фактичної перевірки та не пізніше десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта цієї перевірки (або - не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень до цього акту).

Жодною нормою Кодексу не передбачено право органів ДПС потворно розглядати матеріали раніше розглянутих перевірок, виходити за межі встановлених Кодексом десяти- чи триденного строку винесення податкового повідомлення-рішення чи виносити додаткові рішення про застосування раніше не застосованих санкцій.

Відповідно до п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України наведено вичерпний перелік випадків, який не підлягає розширеному тлумаченню, в яких органи ДПС мають право і зобов'язані самостійно визначати суму грошових зобов'язань чи збільшення бюджетного відшкодування.

Відповідач, посилаючись на норми підзаконних актів щодо права органів ДПС збільшувати суми грошового зобов'язання, не врахував, що в даному випадку санкція за п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» взагалі не застосовувалась.

Посилання відповідача на норми п.3.4 Порядку направлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень платникам податків, як на законну підставу збільшення органом ДПС суми грошового зобов'язання за результатами адміністративного оскарження, не є обґрунтованими, оскільки даний порядок розроблено відповідно до вимог чинного Податкового кодексу України та вичерпний перелік підстав для винесення та направлення податкового повідомлення-рішення, наведений в п.2 Порядку, кореспондує з нормами ст.58 даного Кодексу.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем було проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 15.11.2011 та встановлено, в тому числі, порушення п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і відповідно до якого було винесено основне податкове повідомлення-рішення від 29.11.2011 № 0000502370.

Дане податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012.

Як вбачається із матеріалів справи, основне та додаткове (№ 0000032370 від 06.02.2012 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1 грн.) податкові повідомлення-рішення виносились на підставі одного акта перевірки від 15.11.2011 та одного факту порушення.

Таким чином, оскільки основне податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано у зв'язку із тим, що відповідачем не доведено факту порушення Закону ТОВ «Мобіле-Модус», то відповідач протиправно виніс податкове повідомлення-рішення № 0000032370 від 06.02.2012 щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 1 грн., адже фактично, відповідач застосував штрафні санкції за порушення, які були спростовані судовими рішеннями Київського апеляційного адміністративного суду та Київського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1269/12/1070.

Відтак, наведене підтверджує правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови від 05.12.2012 та скасуванні рішення суду першої інстанції, що доводами касаційної скарги не спростовується.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Макарівському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 у справі № 2а-3601/12/1070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Лосєв Судді: (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна