Постанова

від 04.02.2015 по справі 49/3-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/31530/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника відповідача-1 Бойчук Д.Л.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 по справі №49/3-А за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Акціонерного товариства «Банк Велес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів» про стягнення заборгованості за податковим векселем.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника Акціонерного товариства «Банк Велес», перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Господарського суду міста Києва від 21.09.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012, у задоволенні позовних вимог Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Акціонерного товариства «Банк Велес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів» про стягнення заборгованості за податковим векселем - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби 04.05.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 14.05.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, частини першої пункту 20 статті 7 Закону України «Про акцизний збір», статті 560 Цивільного кодексу України, статей 32,47, 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, пунктів 2, 10, 11 Порядку випуску, обліку та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового не денатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання зі сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №498 від 22.06.2005.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Тетерів», яке є виробником алкогольних напоїв, у зв'язку із отриманням спирту етилового видано податковий вексель №3229602481, дата складання 19.10.2005 та строком погашення до 16.01.2006 на суму 510000,00грн. Вексель авальований Акціонерним товариством «Банк Велес»

Зазначений вексель було взято на облік в Іванівській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області, що підтверджується відтиском печатки контролюючого органу на векселі.

Станом на день розгляду спору зобов'язання за векселем Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетерів» не сплачені.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що опротестування векселя векселедержателем є обов'язковою передумовою для подальшого пред'явлення до банку-аваліста вимоги для переказу суми векселедержателю.

Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх помилковими з наступних підстав.

Відповідно до положень частини двадцятої статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

У разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 №498 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку аваль - вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється шляхом проставлення гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя.

Згідно з пунктом 294 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 03.03.2004 за №283/8882, протести векселів про неоплату, неакцепт, недатування акцепту вчиняються нотаріусами відповідно до законодавства України про обіг векселів.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та пункту 302 зазначеної вище Інструкції вексель, опротестований нотаріусом (виконавчий напис нотаріуса) у встановленому законом порядку, є виконавчим документом.

Таким чином, положеннями частини двадцятої статті 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» та пунктом 15 Порядку визначений механізм погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок) саме у позасудовому порядку.

В той же час, відповідно до статті 32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив, і його зобов'язання є дійсним навіть у тому разі, якщо те зобов'язання, яке він забезпечував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, ніж дефект форми.

Відповідно до статті 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем (стаття 77 розповсюджує вказану вимогу і на прості векселі). Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Пунктом 4.9 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 №508 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2003 за №174/7495, визначено, що для звернення вимоги до банку-аваліста здійснення протесту є необов'язковим у разі, якщо аваль наданий, зокрема, за векселедавця простого векселя.

Таким чином, зважаючи на те, що банк, який авалював податковий вексель, гарантував векселедержателю його оплату, так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив, неопротестування такого векселя векселедавцем не є підставою для відмови в позові до аваліста про стягнення заборгованості за непогашеним векселем, на підставі того, що чинне законодавство не передбачає обов'язкового опротестування векселя для наступного звернення до суду.

Враховуючи викладене, за встановлених судами обставин, постанова Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Господарського суду міста Києва від 21.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 по справі №49/3-А скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Велес» (01001, м. Київ, вул. Героїв Севастополя 48, ідентифікаційний код 21593719) на користь державного бюджету заборгованість за векселем №3229602481 у сумі 510000,00грн. (п'ятсот десять тисяч гривень).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв