Ухвала

від 10.09.2013 по справі 428/6742/13-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/6742/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року м.Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Естетик-центр» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду з позовом до Приватного підприємства «Естетик-центр» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

З метою забезпечення вказаного позову позивач ОСОБА_1 просить вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на приватне підприємство «Естетик-центр», а також майно та стоматологічне обладнання, яке знаходиться в приміщенні ПП «Естетик-центр», що знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, п. Хіміків, 21-1, та на грошові кошти відповідача, що знаходяться на рахунку - 26003048554600 в АО «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЗКПО 33164314, в межах заявленого позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вважає те, що вона неодноразово намагалася владнати конфлікт в досудовому порядку з відповідачем, про повернення її грошових коштів витрачених на неякісне імплантування та протезування в приватному підприємстві «Естетик-центр», однак відповідач відмовив їй. В неї є підстави вважати, що відповідач може відчужувати належне йому приватне підприємство «Естетик-центр», а також майно та стоматологічне обладнання, яке знаходиться в приміщенні ПП «Естетик-центр», або зняти кошти з свого розрахункового рахунку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача щодо забезпечення позову не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд по заяві осіб, які приймають участь у справі, може прийняти передбачені цим Кодексом, міри до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до абз. 1,3 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9 зі змінами розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що в провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ПП «Естетик - центр» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 54 485,68 грн. та моральної шкоди в сумі 100000 грн.,а встого 154485 грн. 68 коп.

Проте позивачем до заяви про забезпечення позову не було додано жодного доказу, який би свідчив, що відповідач вчиняє дії, які можуть призвести до ускладнення або зробити неможливим виконання рішення.

Крім того, позивачем у своїх вимогах не вказано на яке саме майно та стоматологічне обладнання, яке знаходиться в приміщенні ПП «Естетик-центр», необхідно накласти арешт.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги інтереси відповідачів права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153, 208-210, 293 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України В«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовуВ» від 22.12.2006 р. №9 зі змінами, суддя,-

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Комплєктова