Рішення

від 20.07.2015 по справі 428/6742/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/6742/13-ц

Провадження № 22ц/782/42/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - Єрмакова Ю.В.,

суддів - Авалян В.А., Малієнко Н.В.,

за участю секретаря - Коротенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сєвєродонецьку цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, до якої приєдналась третя особа ОСОБА_3, на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1до до Приватного підприємства «Естетик -центр» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа -ОСОБА_5, ОСОБА_3, -

Встановила:

В серпні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства "Естетик - центр" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування заявлених вимог позивачка послалася, що у липні 2010 року між нею та відповідачем ПП "Естетик- центр" було укладено усний договір про надання медичних послуг по лікуванню, імплантації та протезуванню зубів на загальну суму 54 253,25 грн. У відповідача ПП "Естетик- центр" їй пролікували необхідні зуби, зроблено комп'ютерну томографію, операцію по вживленню імплантатів верхньої правої частини щелепи та нижньої щелепі з правої та лівої сторони. Згодом було проведено протезування. За надання вказаних медичних послуг вона сплатила 54 253 грн. 25 коп. Однак, через два місяці у неї почали випадати верхні та нижні абатменти разом з металокерамічними коронками. Після чого вона неодноразово зверталася до відповідача з приводу усунення вказаних недоліків. За її зверненнями лікарі просвердлили встановлені металокерамічні коронки і почали їх підкручувати, потім запропонували переробити протезування верхньої частини щелепи, але і після повторного перепротезування металокерамічні коронки знову почали випадати. Лікарі знову просвердлили встановлені коронки на верхній щелепи і почали підкручувати гвинти. Згодом лівий нижній абатмент почав випадати разом з коронкою, його забивали на місце молотком. Щоб усунути причину випадання абатменту, їй зробили операцію радіохвилею, під час якої видалили частину начебто зайвої слизової, але через день лівий крайній абатмент разом з металокерамічною коронкою знову почав випадати. Потім їй була проведена операція по видаленню кістки частини нижньої лівої частини щелепи, проте через два дні лівий крайній абатмент разом з металокерамічною коронкою почав випадати, після чого їй було поставлено формувач, який випав через два дні. Лікар пояснила, що крайній зуб їй взагалі не потрібен, і цей імплантат заглушили.Однак покращання не настало, користуватися вставленими імплантами та абатментами разом з металокерамічними коронками неможливо. Вона зверталася за консультацією до інших спеціалістів, де з'ясувалося, що надана послуга є неякісною, вимагає переробки.

Таким чином, виконавши послугу неякісно, за яку вона провела повну оплату, відповідачем їй завдано матеріальну та моральну шкоду, оскільки вона протягом тривалого часу змушена була звертатися до відповідача з приводу недоліків, які так і не усунено, вона відчувала фізичний біль від проведених над нею маніпуляцій, погіршився стан її здоров'я взагалі. Вона не може спати без снодійного, в неї піднімається тиск, болить голова, вона була вимушена відвідувати психіатра та невропатолога, у зв'язку з високим тиском двічі викликала «Швидку» додому. Через велику кількість прийому знеболюючих в неї почали виникати проблеми з печінкою, шлунком, кишечником, з'явились хронічний риніт, отит, їй три рази робили тімпанопункцію правого та лівого вуха.Був погіршений її звичайний ритм життя, виникла необхідність докладати додаткові зусилля для його нормалізації.

На підставі викладеного, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 54 485 грн. 68 коп., яка складається з : імплантація та протезування зубів - 52 647,00 грн. (без урахування лікування зубів), оплата за проведення комп'ютерної томографії - 390,00 грн., оплата за ознайомлення з результатами комп'ютерної томографії - 600,00 грн., оплата за проведення судово - медичної експертизи - 848,68 грн. та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., у зв'язку з чим просила задовольнити позов.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 лютого 2015 року позовні вимоги позивачки задоволено частково, а саме, суд вирішив:

Стягнути з Приватного підприємства "Естетик-центр"на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 10 544 (десять тисяч п'ятсот сорок чотири) гривні 16 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства "Естетик-центр" на користь ОСОБА_1 витрати за проведення комісійної судово - медичної експертизи у розмірі 848 (вісімсот сорок вісім) гривень 68 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства "Естетик-центр"на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства "Естетик-центр" на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 83 (вісімдесят три) гривні 57 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду в частині відмови їй у задоволенні позову у повному обсязі, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулася з апеляційною скаргою та просила рішення суду змінити, задовольнити її позов у повному обсязі, в частині стягнення з Приватного підприємства «Естетик-центр» на її користь моральної шкоди в сумі 5000тис.грн. та стягнення витрат за проведення комісійної судово-медичної експертизи у розмірі 848грн. 68 коп. залишити без змін.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2, а також третя особа ОСОБА_3, яка приєдналася до апеляційної скарги, звернулись з апеляційною скаргою, вважають рішення таким, що не відповідає вимогам закону та обставинам справи, просять скасувати рішення суду в частині стягнення з відповідача суми матеріальної шкоди у розмірі 10544грн. 16 коп., витрат за проведення комісійної судово-медичної експертизи у розмірі 848грн.68 коп. та суми моральної шкоди в розмірі 5000 тис. грн. В іншій частині залишити рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст.214 ЦПК України Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судова колегія вважає, що судом у повному обсязі вказані вимоги закону не дотримано.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки у зазначеній частині, суд керувався положеннями ст.1166 ЦК України, щодо відшкодування матеріальної шкоди та ст.1167 ЦК України, щодо відшкодування моральної шкоди,та виходив з того, що відповідачем була надана позивачці за її зверненням медичну послугу по лікуванню, імплантації та протезуванню зубів, за яку нею сплачено грошові кошти, при цьому частина послуги по імплантації та протезуванню зубів вартістю 10 544 (десять тисяч п'ятсот сорок чотири) гривні 16 копійок, виконана з недоліками, потребує переробки, чим позивачці завдано матеріальну шкоду на зазначену суму, яка підлягає стягненню на її користь, як майнова шкода, також підлягають витрати по оплаті проведення експертизи, а також їй вказаними діями відповідача було завдано моральну шкоду, яка також підлягає відшкодуванню позивачці у зазначеній в рішенні сумі, а тому суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позивачки.

Судова колегія вважає, що у даному випадку, суд правильно встановивши обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права до виниклих правовідносин, та неправильно вирішив спір по суті спору в частині задоволення позовних вимог позивачки.

У цивільному праві зобов'язання, що виникають у особи, яка протиправно заподіяла іншій особі майнову чи моральну шкоду, називають деліктними.

Цивільно-правовий делікт - це зобов'язання з заподіяння шкоди фізичній або юридичній особі.

Ст. 22 ЦК України передбачає, що

1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

4. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з чинним законодавством відносини з відшкодування шкоди, регулюються главою 82 Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст.1166 ЦК України, яка містить загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачено:

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно зі ст.1167 ЦК УкраїниМоральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Приписами ст.1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Ст. 1172 ЦК передбачає відшкодування юридичною особою (у тому числі медичним закладом, його медичним персоналом) або фізичною особою (медичним працівником - підприємцем) шкоди, заподіяної при виконанні ними своїх трудових (професійних, службових) обов'язків.

Положенням частини 1 статті 1195 цього Кодексу встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Встановлена наведеними нормами цивільна відповідальність передбачає наявність чотирьох елементів: неправомірність поведінки або бездіяльності особи; наявність шкоди; причинного зв'язку між дією чи бездіяльністю та завданою шкодою та вини завдавача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Отже, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, випливає, що

реальна шкода, яка має бути відшкодована у зазначених правовідносинах, складає :

1) витрати, які особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі.

В даному випадку мова йдеться про ті фактичні витрати, які вже зроблені особою. Це може бути вартість знищеної речі, інші реальні втрати, які зазнала особа у зв'язку із знищенням речі (наприклад, вартість втраченого ремонту внаслідок знищення шарового крану стояку водопостачання в квартирі та затоплення квартири) тощо.

2)витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Тобто, тут береться до уваги перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити.

Також мається на увазі витрати необхідні для відновлення здоров'я особи.

При цьому у деліктних, тобто у позадоговірніх правовідносинах, за загальним правилом особа може вимагати відшкодування завданих їй збитків у вигляді реальної шкоди за наявності доведеності самої шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями, а також вини заподіювача шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у липні 2010 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач - Приватне підприємство «Естетик - центр» - уклали усну угоду про надання медичної стоматологічної послуги з протезуванням зубів шляхом імплантації, відповідно до якої відповідач зобов'язався провести лікування зубів, санацію порожнини рота, підготовку до операції з імплантації та наступне протезування. Позивачка, в свою чергу, зобов'язалася сплатити всі матеріали і процедури, пов'язані з лікуванням та протезуванням. В письмовому вигляді договір не укладався.Відповідачем була заведена медична карта на ім'я позивачки ОСОБА_1 та консультаційний лист відповідача про надання ОСОБА_1 первинної консультації.

Відповідач ПП «Естетик - центр», відповідно до вимог законодавства, зареєстровано як юридична особа, має відповідну ліцензію щодо надання медичних стоматологічних послуг.

Послуги надавалися лікарями ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за місцезнаходженням Приватного підприємства «Естетик - центр» за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр-т Хіміків, 21/1, які мають належну медичну освіту та відповідні лікарські категорії.

Позивачка ОСОБА_1 первісно звернулась за консультацією до відповідача «Естетик - центру» із скаргами на відсутність жувальних зубів, неефективне пережовування їжі, естетичний дефект на фронтальних ділянках верхньої та нижньої щелепи (діастеми, треми), їй було запропоновано виконати санацію порожнини рота та протезування. Від варіанту зйомного протезування - часткові зйомні протези бюгелі на атачменах - позивачка відмовилась. Вибраний варіант - дентальна імплантація з наступним раціональним протезуванням, проведено консультацію по дентальному протезуванню.

18.09.2010 року позивачці встановлено дентальні імплантати 14, 16, 17 зубів (правої частини верхньої щелепи), через півроку встановлено формувач ясен та проведено протезування.

17.01.2011 року встановлено дентальні імплантати 36, 37, 47 зубів (права та ліва частини нижньої щелепи).

Через півроку 21.07.2011 року встановлено абатменти Вісоn 37, 38, 47 зубів.

01.08.2011 року виконано протезування МК - коронками 35-37, 38, 47, 25 зубів.

Послуга надана в повному обсязі 28.10.2011 року.

Згідно наданому представниками відповідача в судовому засіданні переліку медичних послуг, наданих позивачці, проти якого не заперечує позивачка, їх вартість згідно прейскуранту, що діяв на час надання послуг, по імплантації та наступному протезуванню пацієнтки ОСОБА_1, складає 27 204 грн. 50 коп.

За виконані роботи позивачкою згідно прибуткових ордерів сплачено відповідачеві 33539,50 грн., претензій з приводу неповної оплати за виконані послуги відповідачем позивачці не заявлялося.

Згодом позивачка звернулась до відповідача із скаргою на рухливість коронок 14, 16, 17 зубів, та ці коронки одразу після звернення були замінені повністю безкоштовно на коронки з гвинтовою фіксацією.

Через деякий час позивачка знову звернулась із скаргою на рухливість абатменту в області імплантату 38 зубу, на підставі чого їй повторно встановлювались абатменти в колодязь 38 зубу та було запропоновано додатково сформувати слизову оболонку хірургічним шляхом, від чого позивачка відмовилась, у наступні звернення встановлено титановий формувач ясен. На неодноразові звернення позивачки лікарями відповідача проводилися відповідні дії по усуненню недоліків.

На день останнього відвідування пацієнтки 17.09.2012 року вона скаржилася на розхитування коронки в області імплантату 17 зубу, було виконано підкручування гвинту, однак вона залишилася незадовільної виконаною послугою.

При її зверненні до іншого лікувального закладу, їй рекомендовано замінити всі, крім Г5, металокерамічні конструкції, в області 37, 38 зубів, оскільки є сумнів у стабільності вставлених імплантатів.

В подальшому позивачка не з'являлася на виклики відповідача, про що свідчать листи про необхідність явки для закінчення лікування ( встановлення абатменту та металокерамічної коронки на раніше встановлений дентальний імплант) №23 від 25.07.2012 р. та для закінчення лікування та огляду раніше встановлених коронок та імплантатів №8 від 11.06.2013 року.

На даний час ОСОБА_1 потребує зняття штучних металокерамічних коронок та імплантатів нижньої щелепи зліва. В подальшому необхідно проведення операції по відновленню кісткової структури альвеолярного відростку нижньої щелепи зліва, встановлення нових імплантатів та наступне зубопротезування зубного ряду.

Роботи та матеріали щодо імплантації та протезування нижньої щелепи ліворуч в області 37, 38 зубів, які потребують заміни, позивачкою були оплачені відповідачеві у процесі їх виконання у складі зазначеної вище загальної вартості наданої медичної послуги.

Вартість цих робіт щодо імплантації та протезування нижньої щелепи ліворуч в області 37, 38 зубів становить 10 544.16 грн., з яких вартість дентальних імплантатів ВІСОN - 2 шт. - 4 546, 66 грн. (37. 38 зуби), встановлення формувача ясен 1 000 грн. (37, 38 зуби), абатменти ВІСОN - 1 шт. - 1 180 грн. (37 зуб), встановлення абатментів 500 грн. (37 зуб), абатмент Вicon - 1 шт. - 1 317,50грн.(38 зуб), встановлення абатмента -1шт. - 500 грн. (38 зуб), коронки металокерамічні на імплантатах - 2шт. - 1 500 грн. (37, 38 зуби).

Вказані роботи та матеріали позивачкою були оплачені відповідачеві у процесі їх виконання у складі загальної вартості наданої медичної послуги.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, медичною картою на ім'я позивачки ОСОБА_1 та консультаційним листом відповідача про надання ОСОБА_1 первинної консультації , копіями прибуткових касових ордерів № 2384 від 19.08.2011 року, № 2375 від18.08.2011 року та 2360 від 17.08.2011 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка в обґрунтування своїх вимог, відмовляючись від подальшого усунення відповідачем допущених недоліків при протезуванні її зубів, та вимагаючи відшкодування матеріальної шкоди шляхом стягнення з відповідача загальної суми, сплаченої нею відповідачеві за надані медичні послуги з підстав ст. 1166 ЦК України, та моральної шкоди з підстав 1167 ЦК України, посилалася на обставини надання їй відповідачем неякісної медичної послуги, тобто вона фактично відмовилася від договору на надання їй медичної послуги відповідачем та вимагала повернення сплачених коштів.

Таким чином, правові норми, які регулюють правовідносини по відшкодуванню завданої особі матеріальної та моральної шкоди, застосовані судом при вирішенні спору, а саме ст.1166 та 1167 ЦК України, на виниклі правовідносини не поширюються, на що суд першої інстанції не звернув уваги, та вирішив спір саме керуючись вказаними правовими нормами.

Отже, суд правильно встановивши обставини справи, неправильно застосував до виниклих правовідносин норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті в частині задоволення позовних вимог.

Тому в цій частині рішення суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по суті спору.

При наданні медичних послуг на підставі оплатного договору, на думку колегії суддів, повинна застосовуватися договірна відповідальність.

В даному випадку, виходячи зі змісту позовної заяви та зазначених обставин вбачається, що виниклі між сторонами правовідносини випливають з договірних відносин стосовно надання позивачці відповідачем платних медичних послуг по лікуванню, імплантації та протезуванню зубів, які також підпадають під дію Закону України « Про захист прав споживачів», на який, до речі, поряд з посиланням на ст.ст.1166, 1167 ЦК України, також посилалася позивачка, та який безпідставно судом першої інстанції не було застосовано.

Згідно зі ст.119 ЦПК України, підставами позову, які, відповідно до ст.ст. 31, 215 цього Кодексу, суд не може змінити без згоди позивача, є обставини, якими останній обгрунтовує вимоги, а не саме посилання на певну норму закону.

Тому, у разі посилання позивача не на ту норму закону, суд уточнює підстави позову й застосовує норму закону, яка їм відповідає, незалежно від згоди на це позивача.

Як вбачається з рішення суду, суд пропонував позивачці уточнити позовні вимоги, предмет та підстави заявленого позову, характер спірних правовідносин та правову норму, що підлягає застосуванню; визначитися з нормами Закону, на підставі яких грунтується позов, щоб встановити, які саме права, свободи чи законні інтереси позивачці порушені, та яким саме чином вони можуть бути відновлені, але у судовому засіданні 02.02.2015 року позивачка та її представник відмовились письмово уточнювати позов, а усно підтвердили, що свої позовні вимоги грунтують на підставі ст.ст.1166, 1167 ЦК України, посилаючись в обґрунтування вимог на зазначені вище обставини.

За таких обставин, суд повинен був незалежно від посилань позивачки, застосувати ту норму права, яка регулює виниклі правовідносини, що судом не виконано, та вирішено справу на підставі правової норми, на яку посилалася позивачка, та яка не регулює виниклі правовідносини.

Таким чином, судова колегія вважає, що виниклі правовідносини регулюються правовими нормами щодо договору надання послуги та Законом України « Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим судова колегія виходить з наступного.

Стаття 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1209 ЦК України, яка містить загальні підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, робіт (послуг):

1. Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

2. Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару, результатів робіт (послуг).

3. Підстави для відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі такого, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, встановлюються законом.

Згідно зі ст. 1210 ЦК України

1. Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару.

Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару або іншою особою, визначеною відповідно до закону.

2. Шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

3. Шкода, завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідно до ст.10 Закону України « Про захист прав споживачів» Виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю або майну споживача, що виникла у зв'язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, вбачається, що потерпілий споживач медичної послуги має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди незалежно від того, чи був він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем) цих послуг, шкода, завдана внаслідок недоліків послуг (робіт), підлягає відшкодуванню їх виконавцем у зазначених вище випадках та порядку.

При цьому враховуючи особливості надання медичних послуг, які стосуються здоров'я пацієнта, основним об'єктом відшкодування при такому делікті є майнові втрати, які виникають у зв'язку з ушкодженням здоров'я чи смертю особи та можуть виражатися, зокрема, у втраті заробітку чи інших прибутків, у витратах на відновлення здоров'я, на поховання тощо.

Заподіяння шкоди життю або здоров'ю пацієнта дає останньому право вимагати компенсації ще й моральної шкоди.

Разом з тим, судова колегія вважає, що підстав для відшкодування шкоди позивачці за правилами вказаних правових норм не вбачається, оскільки позивачкою не надано доказів, що зазначеною неякісною медичною послугою їй завдано шкоду пошкодженням здоров'я, яке потребує відновлення та якого саме відновлення.

Позовних вимог про це позивачкою у справі не заявлено.

Неякісно виконана робота по імплантації та протезуванню зубів, яка потребує переробки, сама по собі за відсутності доказів про те, що вона потягла за собою пошкодження здоров'я позивачки, яке потребує відновлення, не є підставою для відшкодування майбутніх витрат для переробки імплантації та протезування зубів позивачки, як майнової шкоди.

Крім того, позивачкою такі вимоги про відшкодування майбутніх витрат для переробки імплантації та протезування зубів позивачки, як майнової шкоди, суду не заявлялися.

Відповідно до ст.10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів.

Отже , виходячи зі змісту заявлених позивачкою вимог та наданих доказів, судова колегія вважає, що підлягають розгляду фактично заявлені позивачкою вимоги про відмову від договору про надання послуги та повернення сплачених коштів за послугу у повному обсязі, питання щодо яких має бути розглянуто саме у цих межах фактично заявлених позивачкою вимог, а не, як відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, на що суд не звернув уваги.

Відповідно до ст. 907 ЦК УКраїни договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Так, стаття 4 Закону України « Про захист прав споживачів» ( в редакції діючої на час виникнення правовідносин) передбачає, що споживачі мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

2. Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Стаття 10 вказаного Закону передбачає, що:

3. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

4. За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

6. Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка, не погоджуючись на подальше виправлення відповідачем недоліків у медичній послузі, тим самим відмовилася від укладеного між ними договору, проти чого не заперечував відповідач.

Судова колегія вважає , що у даному випадку є підстави вважати договір розірваним, оскільки право позивачки відмовитися в односторонньому порядку від договору не суперечить вимогам закону, бо у даному випадку мова йде про втручання до її організму і відповідно до Закону України « Про основи охорони здоров'я» у даному випадку їй належить право вирішувати щодо необхідності такого втручання.

Доказів того, що встановлені у позивачки недоліки виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили, не надано, а тому підстав для звільнення відповідача від відповідальності за неякісні послуги, не вбачається.

Разом з тим, судова колегія вважає, що вимоги позивачки щодо повернення їй у повному обсязі сплаченої відповідачеві суми, є безпідставними.

З матеріалів справи вбачається і ця обставина встановлена судом першої інстанції, що при зверненні до клініки «Естетик - центр» у ОСОБА_1 з боку зубощелепного апарату, мались недоліки: часткова відсутність зубів, неповноцінне жування та естетичній дефект зубного ряду.

Для усунення недоліків ОСОБА_1 потребувала надання стоматологічних послуг - санації (лікування) порожнини рота та відновлення зубного ряду (згідно існуючих стандартів, які мають на увазі імплантацію штучних зубів з наступним раціональним зубопротезуванням).

Операція по встановленню імплантатів верхньої та нижньої щелепи праворуч були проведені у відповідності з існуючими протоколами та стан вказаних імплантатів та коронок задовільний.

Імплантати, які встановлені на нижній щелепі зліва, не відповідають вимогам для їх використання з метою подальшого раціонального зубопротезування.

Проведене після імплантації зубопротезування нижньої щелепи зліва, враховуючи наступні неодноразові звернення ОСОБА_1 до лікаря, виконано з порушеннями вимог до штучних металокерамічних коронок.

На даний час ОСОБА_1 потребує зняття штучних металокерамічних коронок та імплантатів нижньої щелепи зліва. В подальшому необхідно проведення операції по відновленню кісткової структури альвеолярного відростку нижньої щелепи зліва, встановлення нових імплантатів та наступне зубопротезування зубного ряду.

Відомостей про використання неякісних матеріалів при наданні стоматологічної допомоги ОСОБА_1 не мається.

Між наданими послугами клініки «Естетик - центр» по імплантації з протезуванням ОСОБА_1 та наступним медичним втручанням - заміною трьох металокерамічних коронок, видаленням кісткових утворень, частини слизової оболонки порожнини рота - мається прямий причинний зв'язок.

Вказана обставина підтверджується письмовим доказом - висновком комісійної судово-медичної експертизи №4/6 від 14.01.2013 р.

Іншим письмовим доказом - Висновком за результатами клініко - експертної оцінки, проведеною Департаментом охорони здоров'я Луганської обласної державної

адміністрації, за скаргою позивачки до Міністерства охорони здоров'я України стосовно

неналежного, на її думку, надання медичної допомоги в умовах ПП «Естетик - центр»,

також виявлені наступні недоліки: імплантати на нижній щелепі ліворуч встановлені занадто глибоко відносно верхівки альвеолярного паростку, що не дозволило здійснити якісне протезування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась за консультацією та

стоматологічною допомогою на якість протезування відповідача до іншої стоматологічної

установи, а саме: 28.02.2013 року позивач звернулась до клініки «Дент - Арт» у м.

Луганську із скаргами на біль в області 15, 16, 17, 47, 48 зубів, ускладнення жування в

області металокераміки, де їй було рекомендовано замінити всі, крім Г5, металокерамічні

конструкції, в області 37, 38 зубів є сумнів у стабільності вставлених імплантатів.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивачкою не доведено неякісне надання медичної послуги у повному обсязі, а тому підстав для стягнення з відповідача повної вартості наданих послуг не вбачається.

У судовому засіданні позивачка пояснила, що нею сплачено всього за надання стоматологічних послуг, на загальну суму 54 485,68 грн., а саме: імплантація та протезування зубів - 52 647,00 грн., оплата за проведення комп'ютерної томографії у м.Луганську - 390,00 грн., оплата за ознайомлення з результатами комп'ютерної томографії - 600,00 грн., оплата за проведення судово - медичної експертизи - 848,68 грн., з яких 33 539,50 грн. підтверджено довідками Приватного підприємства «Естетик - центр», на залишок суми відповідач не надав їй ніяких документів.

Відповідач ПП «Естетик - центр» заперечує проти отримання від позивачки суми 54485,68 грн, посилається, що оплата проведена у розмірі, на які видано позивачці прибуткові ордери, однак не може підтвердити це достовірно, бо, згідно довідки директора ПП «Естетик - центр», встановлений строк зберігання касових документів та касових книг три роки, і у зв'язку з великим об'ємом документації та відсутністю приміщення для архіву на зберіганні у підприємстві знаходяться касові документи з січня 2012 року, інші документи у встановленому порядку знищено.

Таким чином, суд вважає, що позивачкою не надано належних доказів стосовно сплати нею саме 54485, 68 гр. за надані їй послуги, оскільки враховуючи, що спірною є грошова сума, то відповідно до вимог ст.59 ЦПК України ці обставини мають бути підтверджені письмовими доказами, що відсутнє у даному випадку.

Отже судова колегія вважає встановленим, що позивачкою сплачено відповідачеві за надані послуги 33 539,50 грн., а тому при розрахунку слід виходити саме з вказаної суми, оскільки ні позивачкою, ні відповідачем не доведено інше.

Судова колегія вважає, що у даному випадку стягненню на користь позивачки підлягає тільки вартість медичних послуг щодо імплантації та протезування нижньої щелепи ліворуч в області 37, 38 зубів, які виконано неякісно та які потребують переробки.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з наданої калькуляції вбачається, що вартість цих робіт щодо імплантації та протезування нижньої щелепи ліворуч в області 37, 38 зубів становить 10 544.16 грн. , з яких вартість дентальних імплантатів ВICON- 2 шт. - 4 546.66 грн. (37. 38 зуби), встановлення формувача ясен 1 000 грн. (37, 38 зуби), абатменти ВІСОN - 1 шт. - 1 180 грн. (37 зуб), встановлення абатментів 500 грн. (37 зуб), абатмент ВІСОN - 1 шт. - 1 317,50 грн.(38 зуб), встановлення абатмента - 1 шт. - 500 грн. (38 зуб), коронки металокерамічні на імплантатах - 2шт. - 1 500 грн. (37, 38 зуби), а тому на вказану суму має бути зменшена вартість наданої медичної послуги.

Ця вартість не перевищує сплаченої позивачкою суми 33 539,50 грн., навпаки вона входить до її складу.

Таким чином, судова колегія вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню саме вказана сума 10 544грн. 16 коп. відповідного зменшення ціни наданої послуги, у зв'язку з наявністю не усунутих недоліків у наданій відповідачем медичній послузі позивачці, оскільки в разі надання неякісної послуги її вартість повинна бути зменшена.

Отже позовні вимоги позивачки в цій частині підлягають задоволенню у вказаній сумі з зазначених підстав, а не з підстав, зазначених в рішенні суду.

Що стосується рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то судова колегія також не може погодитися з висновками суду.

Як зазначено вище, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що виниклі правовідносини регулюються, як ст.1166 ЦК України в частині майнової шкоди, так і ст.1167 ЦК України в частині моральної шкоди.

Разом з тим, виходячи з того, що виниклі правовідносини між сторонами випливають з договірних відносин, доказів того, що між сторонами було укладено договір про відшкодування моральної шкоди, не надано, тому підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди за правилами вказаної правової норми, немає, оскільки на ці правовідносини положення ст. 1167 ЦК України не поширюються.

Отже в цій частині рішення суду не відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення за цими вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Проте, задоволення такої вимоги за умови її пред'явлення можливе з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» » ( у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який передбачає право споживачів на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана саме життю та здоров'ю споживача небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

Доказів того, що моральна шкода позивачці завдана за вказаних у правовій нормі обставин, у справі не надано.

Тому підстав для задоволенні позовних вимог в цій частині не вбачається.

Отже, в цій частині рішення суду також не відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення за цими вимогами.

Що стосується стягнення з відповідача витрат за проведення судово - медичної експертизи у розмірі 848 (вісімсот сорок вісім) гривень 68 копійок, то судова колегія вважає, що у суду були підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат за її проведення, оскільки цей висновок був прийнятий до уваги судом при вирішенні справи по суті, та ці витрати відносяться до збитків, які позивачка зазнала у зв'язку з обґрунтуванням свого звернення до суду.

Що стосується рішення суду про відмову позивачці у задоволенні іншої частини вимог, тобто, у стягненні витрат з оплати за проведення комп'ютерної томографії - 390,00 грн., оплата за ознайомлення з результатами комп'ютерної томографії - 600,00 грн., то в цій частині суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для такого стягнення, оскільки ці витрати не відносяться до майнової шкоди, крім того, доказів того, що медичних показань для проведення такого дослідження не було, позивачкою не надано, вона погодилася на таке дослідження, яке є додатковим та проводилося іншим медичним закладом, добровільно, а тому ці витрати не є такими, що підлягають відшкодуванню відповідачем.

Інші доводи апелянтів не є суттєвими, зокрема:

Доводи апелянта - позивачки стосовно того, що сплативши відповідачу 54253 гри. 25 коп., як за якісне надання стоматологічних послуг, вона не володіє та не користується абатментами в області 38. 37 зубів, а також не може ефективно користуватися металокерамічними коронками нижньої та верхньої щелеп в області 14.16.17.47. 38 та 37 зубів, які на даний час потребують заміни, що встановлено висновком комісійної судово-медичної експертизи № 4/6 від 14.01.2012 року та висновком за результатами клініко-експертної оцінки, у зв'язку із чим вважає, що ця сума коштів для неї є майновою шкодою, яка підлягає стягненню з відповідача, на увагу не заслуговують, оскільки , як зазначено вище у даному випадку між сторонами відсутні правовідносини щодо відшкодування шкоди на загальних підставах, сплачена за послуги вартість не є майновою шкодою, також не надано доказів завдання шкоди, яка викликала таке ушкодження здоров'я, яке потребує лікування, необхідність переробки імплантації та протезування зубів не відноситься до пошкодження здоров'я.

Доводи апелянта - позивачки про те, що визначаючи розмір матеріальної шкоди неправильно враховувати тільки вартість робіт щодо імплантації та протезування нижньої щелепи ліворуч в області 37.38 зубів яка становить 10 544.16 грн., з яких вартість дентальних імплантатів Вісоn - 2 шт. 4 546.66 грн., встановлення формувача ясен 1000 грн. ( 37.38) зуби, абатменти Вісоn -1 шт.1 180 грн. ( 37 зуб ), встановлення абатмента 500 грн. (37 зуб), абатмент Вісоn - 1 шт.1 317.50 грн. ( 38 зуб ), встановлення абатмента 1 шт. - 500 грн.( 38 зуб), коронки металокерамічні на імплантатах - 2 шт. 1500 грн. (37.38 зуби), на увагу не заслуговують, оскільки з матеріалів справи вбачається, що недоліки виявлено саме при імплантації та протезуванні нижньої щелепи ліворуч в області 37.38 зубів, крім того, ця сума, як зазначено вище, не є майновою шкодою.

Доводи апелянта-позивача про те, що неправильно не брати до уваги той факт, що відповідно висновку судово-медичної експертизи на даний час ОСОБА_1 потребує зняття штучних металокерамічних коронок і імплантатів нижньої щелепи зліва, надалі необхідно проведення операції з відновлення кісткової структури альвеолярного відростка нижньої щелепи зліва, встановлення нових імплантатів і подальшого зубопротезування зубних рядів обох щелеп, а саме вартість робіт щодо протезування нижньої та верхньої щелеп в області 14.16.17.47 зубів становить 14 760 грн. 00 коп., з яких вартість встановлення формувача ясен 2000 грн. ( 14.16.17.47) зуби, абатменти Вісоn -1 шт. - 1 317 грн.50 коп. (47 зуб), встановлення абатментів 500 грн. (47 зуб), абатмент - 3 шт. - 3952 грн. 50 коп. (14.16.17 зуби), встановлення абатмента 3 шт. - 1500 грн.(14.16.17 зуби), коронки металокерамічні на імплантатах - 4 шт. - 3000 грн. (14.16.17.47 зубів), на увагу не заслуговують, оскільки позивачкою вимог про відшкодування зазначених майбутніх витрат не заявлялося, нею заявлено вимоги про стягнення тільки сплаченої відповідачеві суми за надані послуги у повному обсязі, тому ці вимоги в даній справі розглянуті бути не можуть, що не перешкоджає їй в разі необхідності заявити такі вимоги на загальних підставах у рамках захисту прав споживачів.

Доводи апелянта - відповідача, про те, що висновок про доведеність позивачкою наявності шкоди, завданої їй неякісною імплантацією з наступним протезуванням в області нижньої щелепи ліворуч, що свідчить про протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між ними, а відповідач, відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, це не спростував і не довів відсутність своєї вини, є помилковим, на увагу не заслуговують, оскільки, як зазначено вище у даному випадку на виниклі правовідносини не поширюється положення ст. 1166 ЦК України і спір вирішується на підставі інших правових норм.

Доводи апелянта - відповідача про те, що у даному випадку письмовий доказ - висновок комісійної судово- медичної експертизи № 4/6 від 14.01.2013 року, наданий по іншій справі, не може бути безспірним доказом надання неякісної послуги позивачці, оскільки цей висновок не містить всіх необхідних частин, не містить відповіді на всі поставлені питання, висновок, що імпланти, встановлені в нижній щелепі зліва, не відповідають вимогам для використання їх для раціонального протезування, а протезування на цих імплантах виконано з порушенням вимог до металокерамічних коронок свідчить про наявність претензій саме до імплантів, виробником яких відповідач не є, на увагу не заслуговують, оскільки зазначений письмовий доказ містить у собі категоричний висновок стосовно недоліків з імплантацією з наступним протезуванням в області нижньої щелепи ліворуч, яку проводили лікарі відповідача, крім того, відповідач повинен впевнитись, що імпланти, які він пропонував позивачці є якісними, що ним не виконано.

Ніяких доказів на спростування вказаного письмового доказу відповідачем не надано.

У справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 було призначено комісійну судово-медичну експертизу, однак експертиза не була проведена та матеріали справи повернуто експертною установою у зв'язку з не проведенням оплати експертизи. Згодом представники відповідача письмово відмовилися від сплати та проведення вказаної експертизи, вказавши, що правові наслідки відмови від проведення експертизи згідно ЦПК України їм зрозумілі.

В іншій частині доводи апелянтів сторін зводяться до переоцінки доказів, які надані до справи, та викладення обставин справи, виходячи зі своєї точки зору, а тому вони не є підставою для зміни рішення суду та задоволення позову у повному обсязі, як про це просить позивачка, або скасування рішення та відмови у задоволенні позову у повному обсязі, як про це просить відповідач.

У відповідності зі ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду;

Як встановлено ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права,

Отже судова колегія вважає, що у даному випадку є підстави для зміни рішення суду першої інстанції зі скасуванням його в зазначеній частині та ухваленням нового рішення по суті позовних вимог вказаного вище змісту.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,313,314,316 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -

вирішила:

Апеляційні скарги задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12 лютого 2015 року змінити.

Скасувати рішення в частині стягнення з Приватного підприємства «Естетик-центр» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 10544грн. (десять тисяч п'ятсот сорок чотири )гривні 16 коп., і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з Приватного підприємства «Естетик-центр» на користь ОСОБА_1 10 544.16 грн. у рахунок відповідного зменшення ціни наданої послуги, у зв'язку з наявністю не усунутих недоліків.

Залишити без змін рішення в частині стягнення з Приватного підприємства «Естетик-центр» на користь ОСОБА_1 витрат за проведення комісійної судово-медичної експертизи у розмірі 848грн. 68 коп.

Скасувати рішення в частині стягнення з Приватного підприємства «Естетик-центр» моральної шкоди в сумі 5000тис. (п'ять тисяч) грн. і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Змінити рішення в частині стягнення з Приватного підприємства «Естетик-центр» на користь держави витрат по сплаті судового збору в розмірі 83 грн. 57 коп. - зменшити розмір судового збору до 43грн. 58коп.

Скасувати рішення в частині відмови в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий :

Судді: