Ухвала

від 20.02.2015 по справі 906/1051/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 лютого 2015 року Справа № 906/1051/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полянського А.Г. суддів:Кравчука Г.А., Мачульського Г.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року у справі господарського суду№ 906/1051/14 Житомирської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доГранітненської селищної ради Малинського району провизнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії

В С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 06.01.2015 року (зареєстровано ВГСУ за № 2301/2015 від 19.02.2015 р.) не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 111 5 та ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 6 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно частини другої ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.12.2014 року касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 була повернута на підставі п. 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржником повторно подано касаційну скаргу, однак ним не усунуто обставин, які стали підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 6 ч.1 ст. 111 3 ГПК України, зокрема наголошується на невідповідності висновків суду обставинам справи, мотиви оскарження направлені на вирішення питання про достовірність та перевагу доказів.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 86, п. 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року у справі № 906/1051/14 господарського суду Житомирської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський