Постанова

від 23.02.2015 по справі 18/1554/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. Справа № 18/1554/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Лисанець А.Ф.,

першого відповідача - Караговнік А.Ю.,

другого відповідача - Березуцька В.В.,

першої третьої особи - не з"явився,

другої третьої особи - Омельяненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№618 П/1-7) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 07 жовтня 2014 року у справі

за позовом Полтавської міської ради, м. Полтава,

до

1) Приватного підприємства "Авна - Трейдінг", м. Київ,

2) Управління майном комунальної власності міста Полтави,м. Полтава,

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Державна служба з питань національної культурної спадщини, м. Київ,

2) Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради, м. Полтава,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна; зобов'язання повернути у комунальну власність майно;

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.08.2011 року Позовні вимоги Полтавської міської ради задоволені. Визнано недійсним договір купівлі-продажу комунального майна - нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 42 від 28.12.2004 року, укладеного між Управлінням майном комунальної власності міста Полтави та Приватним підприємством "Авна - Трейдінг", посвідченого 28.12.2004 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медведєвою В.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 12147.

Зобов'язано Приватне підприємство "Авна - Трейдінг" повернути у комунальну власність приватизований по договору купівлі-продажу комунального майна від 28.12.2004 року об'єкт - нежитлове приміщення за адресою: м. Полтава. вул. Жовтнева, 42.

Приватним підприємством "Авна-Трейдінг" подано до місцевого господарського суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 09.08.2011р. по справі №18/1554/11. В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 09.08.2011р. по справі № 18/1554/11 заявник посилається на лист Міністерства культури України від 07 жовтня 2013 року № 3156/10/61-13, який було надіслано, на запит адвоката від 30 вересня 2013 року № 01/09.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07 жовтня 2014 року у справі № 18/1554/11 (суддя Погрібна С.В.) відмовлено в задоволенні заяви першого відповідача про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 09.08.2011 року по справі № 18/1554/11 за нововиявленими обставинами, рішення залишено без змін.

Перший відповідач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить, з урахуванням уточнень до апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Полтавської області від 07 жовтня 2014 року у справі № 18/1554/11 скасувати, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 09.08.2011 року по справі № 18/1554/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, також заявник просить покласти на позивача судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник першого відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити

Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги запечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Представник другого відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги запечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Представник другої третьої особи у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги запечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Представник першої третьої особи в судове засіданні не з"явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Так, поштове відправлення суду, направлене на адресу Державної служби з питань національної культурної спадщини, повернулось на адресу суду з поміткою "за закінченням становленого строку зберігання".

Колегія суддів зазначає, що згідно з абз. 3 підпункту 3.9.1. пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що перша третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місуе проведення судового засідання, а також встановлений частиною 2 статті 102 Господасрького процесуального кодексу України скорочений строк розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, колегія суддів відхилає доводи представника першого відповідача про неможливість розгляду апеляційної скарги за відсутність представника першої третьої особи.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів, достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 09.08.2011р. по справі № 18/1554/11 заявник посилається на лист Міністерства культури України від 07 жовтня 2013 року № 3156/10/61-13, який було надіслано, на запит адвоката від 30 вересня 2013 року № 01/09. Відповідно до якого заявнику було повідомлено наступне.

Державна реєстрація нерухомих об'єктів культурної спадщини, впроваджена Законом України "Про охорону культурної спадщини", здійснюється шляхом занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) та належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, який, відповідно до статті 5 вказаного Закону України, забезпечує юридичним та фізичним особам доступ до інформації, що міститься у Реєстрі, та забезпечує публікацію зазначеного Реєстру.

Оскільки Реєстр є відкритим документом, окремою рубрикою (в тому числі по пам'яткам місцевого та національного значення Полтавської області) він розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства культури України (mincult.kmu.gov.ua).

При цьому, будівля по вул. Жовтнева, 42 у м. Полтава не занесена до Реєстру ні як пам'ятка місцевого значення, ні як пам'ятка національного значення.

Крім того, відповідно до статті 14 вказаного Закону України об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового, статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини. Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Отже, беручи до уваги, що у розпорядженні Міністерства культури України відсутній повний актуалізований перелік об"єктів та пам"яток культурної спадщини, які розташовані на території Полтавської області Міністерством культури України було рекомендовано заявнику для отримання більш детальної інформації, звернутись безпосередньо до управління культури Полтавської обласної державної адміністрації.

Вищезазначені обставини, як зазначає перший відповідач стали йому відомі лише після отримання листа Міністерства культури України від 07 жовтня 2013 року № 3156/10/61-13.

Таким чином, лист Міністерства культури України від 07 жовтня 2013 року № 3156/10/61-13 заявник вважає нововиявленою обставиною, яка дає підстави звертатися із заявою про перегляд рішення суду по справі № 18/1554/11.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів виходить з настпуного.

Відповідно до статі 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Так, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Як роз"яснено п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Разом з тим, пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» від 09 квітня 2009 року №01-08/204 Вищим господарським судом України доведено до відома всіх господарських судів України правову позицію, яка пов'язана із застосуванням Верховним Судом України деяких норм процесуального права, відповідно до змісту якої не можуть бути визнані нововиявленими обставинами нові обставини, тобто такі, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, касаційні скарзі, або які могли бути встановлені у разі виконання судом вимог процесуального закону.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 26 грудня 2011 року №17 не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Згідно пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» від 09 квітня 2009 року №01-08/204 нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Лист Міністерства культури України від 07 жовтня 2013 року №3156/10/61-13, який Апелянт намагається видати за нововиявлену обставину, лише констатує, що будівля по вул. Жовтнева, 42 у м. Полтаві не занесена до Реєстру ні як пам'ятка місцевого значення, ні як пам'ятка національного значення.

Обставина на яку посилається заявник не має жодного істотного значення та не спричиняє виникнення правових підстав для перегляду рішення Господарського суду Полтавської області від 09 серпня 2011 року по справі №18/1554/11, оскільки, як вбачається із рішення господарського суду Полтавської області від 09.08.2011р., суд дійшов висновку про те, що будівля по вул. Жовтнева, 42 у м. Полтаві є пам'яткою національного значення, а тому відноситься до об'єктів, приватизація яких заборонена відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" не на підставі наявності або відсутності даної будівлі в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України, а на підставі пункту з 3 розділу Х Прикінцевих положеннь Закону України від 08.06.2000 р. № 1805-ІІІ "Про охорону культурної спадщини".

Заявник в обгрунтування своєї заяви посилається лише на лист Міністерства культури України від 07 жовтня 2013 року № 3156/10/61-13, як на нововиявлену обставину, жодних інших доказів суду надано не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обгрунтованого висновку про те, що інформація вказана в листі Міністерства культури України від 07 жовтня 2013 року № 3156/10/61-13 не є нововиявленою обставиною, та про відсутність правових підстав для перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 09.08.2011р. по справі №18/1554/11 за нововиявленими обставинами.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийнята ухвала відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 07.10.2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 23.02.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Бондаренко В.П.