Рішення

від 23.02.2015 по справі 914/4826/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.02.2015 р. Справа № 914/4826/13

За заявою:Відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області, м. Сокаль, Львівська обл.; про:роз'яснення рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі:№ 914/4826/13 за позовом:Поторицької сільської ради, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Поториця; до відповідача-1: до відповідача-2:Сокальської районної державної адміністрації, Львівська обл., м. Сокаль; Сокальської районної ради, Львівська обл., м. Сокаль; за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Фермерське господарство ОСОБА_1, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Тартаків; Відділ Держземагенства у Сокальському районі Львівської області, м. Сокаль, Львівська обл.; ОСОБА_1, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Тартаків; про:визнання частково недійсним розпорядження Сокальської районної державної адміністрації № 385 від 30.08.1999р. та визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею від 15.12.1999р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від заявника (третьої особи-2): не з'явився; від позивача: не з'явився; від відповідача-1: не з'явився; від відповідача-2: не з'явився; від третьої особи-1, -3: не з'явився.

Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі № 914/4826/13 зменшені позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації №385 від 30.08.1999р. «Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для утворення (розширення) селянських (фермерських) господарств» в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1, передачі громадянину ОСОБА_1 згідно розробленого проекту в постійне користування з земель ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» земельну ділянку для розширення селянського (фермерського) господарства загальною площею 18,7974 га. та видачі громадянину ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування землею, визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею від 15.12.1999р., серія ЛВ 1041, виданий ОСОБА_1, стягнуто з відповідача на користь позивача 2294,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2014р. рішення суду першої інстанції залишене без змін.

12.02.2015р. на адресу господарського суду від Відділу Держземагенства (надалі - Заявник) надійшла заява про роз'яснення рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2014р.

Ухвалою від 14.02.2015р. суд прийняв заяву до розгляду, який призначив на 23.02.2015р.

Заявник явки повноважного представника в судове засідання 23.02.2015р. не забезпечив, на адресу суду направив клопотання, яким просить суд роз'яснити, який орган державної влади чи місцевого самоврядування повинен прийняти рішення щодо вилучення даної земельної ділянки загальною площею 18,7974 га, яку було надано ОСОБА_1 Крім цього, просить розглядати заяву без участі повноважного представника Відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, Відділ Держземагенства у Сокальському районі Львівської області обґрунтовує її тим, що при прийнятті рішення, господарським судом не було уточнено, який орган місцевого самоврядування повинен поставити собі на облік земельну ділянку (державний акт на яку було скасовано) і за ким повинна обліковуватися така земельна ділянка згідно земельно-облікових документів. Відтак, просить суд роз'яснити рішення в частині скасування передачі громадянину ОСОБА_1 в постійне користування з земель ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» земельної ділянки для розширення селянського (фермерського) господарства, загальною площею 18,7974 га, а саме вилучення земельної ділянки з землекористування фермерського господарства та передачі до відповідного органу згідно законодавства за даними земельного обліку (форма 6-зем).

Позивач та відповідач-1 явки повноважених представників в судове засідання 23.02.2015р. не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.

Від відповідача-2 на адресу суду надійшло клопотання, в якому Сокальська районна рада просить суд при наданні роз'яснення рішення врахувати те, що розпорядження голови Сокальської РДА від 30.08.1999р. №385 «Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для утворення (розширення) селянських (фермерських) господарств», яке визнано частково недійсним було похідним від рішення Сокальської районної ради №6 від 05.03.1999р. в частині надання в постійне користування із земель фермерського запасу земельної ділянки для розширення селянських (фермерських господарств фермеру ОСОБА_1 20 га земель водосховища ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» для риборозведення; положення глави 22 ЗК України (порядок припинення прав на землю) та положення ч. 4 ст. 149 ЗК України, якою передбачено, що Верховна Рада АРК, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні для всіх потреб.

Треті особи явки повноважених представників в судове засідання 23.02.2015р. не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 ГПК України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Детально ознайомившись з поданою заявою, суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

З урахуванням того, що згідно зі статтями 26 і 27 ГПК правами сторони користуються треті особи, останні також можуть звертатися до господарського суду з заявами, про які йдеться у статтях 88 і 89 названого Кодексу (п.20 Постанови Пленуму ВГСУ «Про судове рішення» від № 623.03.2012р. (надалі - Постанова)).

З правового аналізу положень ст. 89 ГПК України випливає, що господарський суд роз'яснює рішення не змінюючи при цьому його змісту та не зачіпаючи суті рішення. Тобто, роз'яснюючи рішення, господарський суд не вправі змінювати відомості, викладені в рішенні відповідно до вимог ст.84 ГПК. При вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст.ст. 84 ГПК України щодо змісту рішення.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 18 Постанови, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Роз'яснення рішення (ухвали) є правовим засобом виправлення недоліків, який полягає в усуненні неясності судового акта.

Зі змісту рішення вбачається, що предметом дослідження у справі №914/4826/13 було з'ясування дійсності/недійсності розпорядження Сокальської районної адміністрації №385 від 30.08.1999р. «Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для утворення (розширення) селянських (фермерських) господарств» в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1, передачі гр. ОСОБА_1 згідно розробленого проекту в постійне користування з земель ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» земельної ділянки для розширення селянського (фермерського) господарства загальною площею 18,7974 га. та видачі громадянину ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування землею у зв'язку з визнанням недійсним господарським судом у справі №5015/1470/12 рішення Сокальської районної ради від 05.03.1999р. №6, на підставі якого приймалися оскаржувані документи. При цьому, розгляд питання про подальший порядок передачі відповідної ділянки та її облікування певним органом місцевого самоврядування господарським судом не здійснювався.

З поданої заяви вбачається, що підставами для роз'яснення рішення на думку заявника є те, що в рішенні судом не зазначено, який саме орган повинен поставити на свій облік земельну ділянку, на яку гр. ОСОБА_1 було видано державний акт та який рішенням від 03.04.2014р. було визнано недійсним. Оскільки заявник просить роз'яснити не конкретну частину рішення, яка йому незрозуміла, а наслідки його прийняття, зазначена заява носить характер такої, що спрямована на внесення до рішення суду нових даних та дослідження питань, які не були предметом судового розгляду, що протирічить приписам ст. 89 ГПК України.

Як зазначив Пленум ВГСУ в п.10 Постанови №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» в ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Разом з тим, з поданої заяви вбачається, що в ній заявником фактично порушується питання про встановлення порядку виконання рішення щодо передачі земельної ділянки на облік відповідному органу.

З огляду на викладене, заява про роз'яснення рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки зміст рішення викладено цілком конкретно та зрозуміло, а сама заява спрямована на роз'яснення порядку та умов виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області в задоволенні заяви про роз'яснення рішення господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі №914/4826/13.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя Крупник Р.В.