Ухвала

від 11.11.2014 по справі 914/4826/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.11.2014 р. Справа № 914/4826/13

За заявою:Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, Львівська обл., м. Сокаль; про:прийняття додаткового рішення у справі:№ 914/4826/13 за позовом:Поторицької сільської ради, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Поториця; до відповідача:Сокальської районної державної адміністрації, Львівська обл., м. Сокаль; за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Фермерське господарство ОСОБА_1, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Тартаків; Відділ Держземагенства у Сокальському районі Львівської області, м. Сокаль, Львівська обл.; ОСОБА_1, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Тартаків; Сокальська районна рада, Львівська обл., м. Сокаль; про:визнання частково недійсним розпорядження Сокальської районної державної адміністрації № 385 від 30.08.1999р. та визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею від 15.12.1999р. Суддя - Крупник Р.В. Представники сторін не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.04.2014р. у справі № 914/4826/13 зменшені позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації №385 від 30.08.1999р. «Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для утворення (розширення) селянських (фермерських) господарств» в частині затвердження проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1, передачі громадянину ОСОБА_1 згідно розробленого проекту в постійне користування з земель ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» земельну ділянку для розширення селянського (фермерського) господарства загальною площею 18,7974 га. та видачі громадянину ОСОБА_1 державного акту на право постійного користування землею, визнано недійсним державний акт на право постійного користування землею від 15.12.1999р., серія ЛВ 1041, виданий ОСОБА_1, стягнуто з Сокальської районної державної адміністрації на користь Поторицької сільської ради 2294,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2014р. рішення суду першої інстанції залишене без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2014р. рішення господарського суду та постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

07.11.2014р. на адресу господарського суду від Сокальської районної державної адміністрації Львівської області (надалі - Заявник) надійшла заява про прийняття додаткового рішення у справі №914/4826/13 (вх. №5284/14 від 07.11.2014р.).

Як вбачається з заяви, свої вимоги щодо прийняття додаткового рішення заявник мотивує тим, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2014р. у справі №914/4826/13 Сокальську районну раду, яка являлася третьої особою-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено до участі у справі в якості відповідача-2 по справі, у зв'язку з тим, що спірний державний акт видавався головою Сокальської районної ради. Оскільки, згідно положень ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, заявник просить суд винести додаткове рішення, яким розподілити витрати по сплаті судового збору пропорційно між відповідача. Крім цього, зазначає, що Сокальська районна державна адміністрація не видавала державний акт на право постійного користування землею від 15.12.1999р.

Детально ознайомившись з поданою заявою, суд зазначає, що в задоволенні заяви слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

З положень зазначеної статті вбачається, що наведений перелік підстав для прийняття додаткового рішення є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 13 від 23.03.2014р. №6 «Про судове рішення» господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Суд зазначає, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, його неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішенні деяких питань, що стояли перед судом.

Водночас, як вбачається з рішення суду від 03.04.2014р. по всіх позовних вимогах, які були розглянуті в засіданні, господарським судом прийнято рішення, а також вирішено питання про стягнення судового збору.

Крім цього, рішення господарського від 03.04.2014р. було залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2014р. При цьому, жодних вказівок щодо покладення на Сокальську районну раду судового збору місцевому суду не надавалося.

Тому, в силу положень ст. 88 ГПК України, факт залучення Сокальської районної ради до участі у справі в якості відповідача-2 на стадії апеляційного провадження, не може бути підставою для винесення місцевим господарським судом додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, оскільки таке матиме наслідком зміну мотивувальної та резолютивної частин рішення.

Керуючись ст. ст. 86, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Сокальській районній державній адміністрації Львівської області в задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у справі №914/4826/13.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя Крупник Р.В.