Ухвала

від 23.02.2015 по справі 911/4560/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"23" лютого 2015 р. Справа №911/4560/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма"

на рішення Господарського суду Київської області від 06.01.2015

у справі №911/4560/14 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма"

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС»

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.01.2015 позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" (далі - відповідач), за участю третьої особи, про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме виробничу базу, розташовану по вул..Бородіна,18а у м. Сімферополі, загальною площею 4115,0 кв.м., що належить на праві приватної власності ТОВ "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з метою погашення частини заборгованості ТОВ «НТС» перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором про відновлювальну кредитку лінію від 23.03.2007 №33-01-07 в сумі 17352051,68 грн (з яких сума заборгованості за кредитом - 12375000,00 грн, сума заборгованості за відсотками - 3343617,82 грн, сума заборгованості за комісіями - 198000,00 грн, пеня - 1435433,86 грн) пропорційно вартості предмета іпотеки.

Стягнуто з ТОВ "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

Відповідно до положень Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262-ІV кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.

Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надається можливість пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхньої частини.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання наведених приписів законодавства текст рішення Господарського суду Київської області від 06.01.2015 у справі №911/4560/14 був внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень та зареєстрований там 20.01.2015 (згідно даних КП «Діловодство спеціалізованого суду») та, відповідно, наданий для ознайомлення усім зацікавленим особам, у тому числі, і сторонам у справі.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням Господарського суду Київської області 11.02.2015 через суд першої інстанції звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 06.01.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом із апеляційною скаргою відповідач надав клопотанням про відновлення строку на подання апеляційної скарги.

Розглянувши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Таким чином, останнім днем 10-ти денного строку на оскарження рішення, повний текст якого складено та підписано 06.01.2015, сплив 16.01.2015. Однак, суд апеляційної інстанції враховує різдв'яні вихідні дні (07-09.01.2015), тому останній день оскарження 16.01.2015 переноситься на 20.01.2015 - робочий день місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи статті 53 ГПК України, повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (п.п.6 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Отже, ст.53 ГПК України пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2012 у справі №7/587-17/13.

Як вже зазначалось вище, апеляційна скарга ТОВ "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" на рішення Господарського суду Київської області від 06.01.2015 у справі №911/4560/14 подана до Господарського суду Київської області 11.02.2015 (згідно штемпеля відділу документального забезпечення суду першої інстанції), тобто з пропуском десятиденного строку для її подання, а також з пропуском розумного строку на оскарження.

Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги заявник зазначає, що отримав ухвалу про призначення розгляду справи на 06.01.2015, однак, оскільки поштовий зв'язок та залізничне сполучення з Автономною Республікою Крим припинені, у відповідача не було можливості надати заперечення на позовну заяву та забезпечити явку представника у судове засідання. Апелянт вказує, що ознайомився з текстом оскаржуваного рішення 05.02.2015 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Такі твердження позивача сприймаються судом апеляційної інстанції критично з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що провадження у справі порушено ухвалою суду першої інстанції від 27.10.2014, розгляд справи призначено на 18.11.2014, зобов'язано, зокрема, відповідача надати документи та заперечення на позов. Ухвала внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» направлено ТОВ "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" кур'єрською службою ТОВ «Текс Україна» (накладна №1999303).

Відповідно до накладної №1999046 ТОВ «Текс Україна» ухвалу Господарського суду Київської області від 27.10.2014 відповідач отримав 13.11.2014.

18.11.2014 судом першої інстанції винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 16.12.2014 та зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали від 27.10.2014.

Згідно накладної №1999031 ТОВ «Текс Україна» ухвалу Господарського суду Київської області від 18.11.2014 відповідач отримав 25.11.2014.

16.12.2014 відкладено розгляд справи на 06.01.2015.

Враховуючи встановлені строки на розгляд позову та прийняття рішення, суд першої інстанції 06.01.2015 прийняв рішення за відсутності представника відповідача.

Колегія суддів зазначає, що господарський процес є документарним (документи мають пріоритет перед усними поясненнями), а надсилання документів з Автономної Республіки Крим за допомогою ДП «Укрпошта» не єдиний спосіб направлення до суду витребуваних документів, пояснень та заперечень. Про розгляді справи у суді відповідач був обізнаний щонайменше з 13.11.2014, однак не вжив усіх заходів для можливості скористатись своїми процесуальними правами та надати суду витребувані документи (направити кур'єрською службою, передати представником, який знаходиться не на території АРК, зв'язатись з представником позивача тощо).

Колегія суддів наголошує, що відповідно до ст..93 ГПК України строк оскарження обраховується з дня оголошення повного тексу рішення або його підписання (після оголошення вступної та резолютивної частини). Обрахування строку з дати отримання рішення чи обізнаністю з текстом є безпідставним, оскільки суперечить ст.93 ГПК України.

Сторони, добросовісно користуючись усіма процесуальними правами, наданими ст.22 ГПК України, мають вжити усіх можливих заходів для захисту своїх інтересів.

В клопотанні про відновлення строку відсутні посилання на належні докази того, що скаржник не мав можливості вчасно та у стислі строки здійснити відповідні процесуальні дії при зверненні з апеляційною скаргою.

Оскільки, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, котрих, за переконанням колегії суддів, у даному випадку не вбачається, так як скаржником не наведено жодних вагомих причин, які б позбавляли його у передбачений розділом ХІІ ГПК України порядок та строк подати до суду правильно оформлену апеляційну скаргу.

Отже, причини пропуску строку подання апеляційної скарги, наведені апелянтом, не можуть бути визнані поважними в розумінні ст. 53 ГПК України, з огляду на їх недоведеність та суперечливість матеріалам справи.

Враховуючи викладене вище, Київський апеляційний господарський суд визнав недоведеною поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, колегією суддів встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог ст.94 ГПК України, оскільки до скарги не додано доказів сплати судового збору в належному розмірі.

Відповідно до пп.2,4 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн).

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом пп. 1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна (тобто як зі спору майнового характеру) (п.п1.1 п.1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 №01-06/869/2012).

Колегією суддів встановлено, що предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно з метою погашення заборгованості за кредитом в сумі 17352051,68 грн.

Таким чином, оскільки предмет спору має вартісну оцінку даний спір є майновим, тому сума судового збору має розраховуватись відповідно до пп.2,4 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Тобто, при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою скаржник мав сплатити судовий збір з вимоги майнового характеру (гранично допустимий максимум у суді апеляційної інстанції 36540,00 грн).

До апеляційної скарги як доказ сплати судового збору додано квитанцію від 11.02.2015 №55-317 на суму 609,00 грн, що свідчить про сплату апелянтами судового збору в сумі меншій, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з п. 3,4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилене.

Враховуючи викладене вище, апеляційна скарга відповідача не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом.

Згідно п.2 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, 94, п.3,4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 06.01.2015 у справі №911/4560/14 з доданими до неї матеріалами не приймати до розгляду та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма".

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп., сплачений в зв'язку з подачею апеляційної скарги згідно з квитанцією від 11.02.2015 №55-317.

4. Матеріали справи №911/4560/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій