Постанова

від 03.06.2015 по справі 911/4560/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа№ 911/4560/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Козирь Т.О., дов. від 05.06.2014 №1-132000/9912,

від відповідача Майлиєва Ф.Р., дов. від 23.03.2015,

від третьої особи не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислове підприємство «Сігма»

на рішення Господарського суду Київської області від 06.01.2015

у справі №911/4560/14 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислове підприємство «Сігма»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС»

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.01.2015 позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислове підприємство «Сігма» (далі - відповідач), за участю третьої особи, про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме виробничу базу, розташовану по вул. Бородіна, 18а у м. Сімферополі, загальною площею 4115,0 кв.м., що належить на праві приватної власності ТОВ "Інвестиційно-промислове підприємство "Сігма" шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з метою погашення частини заборгованості ТОВ "НТС" перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором про поновлювальну кредитну лінію від 23.03.2007 №33-01-07 в сумі 17352051,68 грн (з яких сума заборгованості за кредитом 12375000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 3343617,82 грн, сума заборгованості за комісіями 198000,00 грн, пеня 1435433,86 грн) пропорційно вартості предмета іпотеки.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1218,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 06.01.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було зроблено належних висновків, а саме, що внаслідок скасування судового рішення, на підставі якого іпотекодавцем було набуто право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, попередній власник нерухомого майна не є набувачем майна в розумінні ст.23 Закону України «Про іпотеку», а тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані передбачені нею наслідки у вигляді покладення на ТОВ ІПП «Сігма» обов'язків іпотекодавця, яке придбало нежитлові будівлі по вул. Бородіна, 18а у м.Сімферополі, власником яких був Смирнов С.А., який у свою чергу отримав їх у ТОВ «Спеціалізована пересувна механізована колона-575» у зв'язку з виходом іх учасників товариства, до якого право власності від іпотекодавця ТОВ «НТС» не переходило. Крім того, на думку відповідача відсутність державної реєстрації договору іпотеки свідчить про те, що іпотека є недійсною, тому у іпотекодержателя відсутні підстави вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2015, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 02.04.2015, прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 20.05.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 17.04.2015) позивачу - 20.04.2015. Третя особа не отримала копію ухвали за адресою м.Київ, а/с 92 в зв'язку з «неправильною адресою».

Враховуючи, що третя особа та відповідач знаходиться в Автономній Республіці Крим (м.Сімферополь), куди здійснити поштове відправлення неможливо, третя особа та відповідач проінформовані про дату, час і місце слухання справи шляхом розміщення повідомлення на сторінці Київського апеляційного господарського суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/).

Учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у пп.1-4 п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 №01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 №01-06/2052/14). Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на п.2 ч.3 ст.104 або п. 2 ч.2 ст.111-10 ГПК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 01.12.2014 №01-06/2053/14).

Таким чином, сторони вважаються належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

20.05.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 відкладено розгляд справи на 03.06.2015.

28.05.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав пояснення до апеляційної скарги.

03.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 03.06.2015 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 06.01.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі третьої особи, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

08.02.2006 між ТОВ "Спеціалізована пересувна механізована колона-575" (далі - ТОВ "СПМК-575", продавець) та ТОВ "НТС" (покупець) укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, відповідно до пункту 1.1 якого продавець ТОВ "СПМК-575" в порядку та на умовах, визначених даним договором, продав, а покупець ТОВ "НТС" купив цілий майновий комплекс - виробничу базу, розташовану за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 18-а, на земельній ділянці, площею 1,26 га (Державний акт на право користування землею серія Б №013980).

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 року у справі № 2-1/9082-2006 за позовом ТОВ "НТС" до ТОВ "СПМК-575", яке набрало законної чинності 03.10.2006 року, було визнано дійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 08.02.2006 року та визнано право власності за ТОВ "НТС" на нерухоме майно - нежитлові будівлі: виробнича база, розташована по вул. Бородіна, 18а у м. Сімферополі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 апеляційне подання Прокурора Київського району м. Сімферополя було задоволено частково, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 у справі № 2-1/9082-2006 було скасовано, провадження у справі № 2-1/9082-2006 припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2006 у справі №2-1/9082-2006 задоволено касаційну скаргу ТОВ "НТС" та скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.07.2006, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2006 у справі №2-1/9082-2006 відмовлено у задоволенні касаційної скарги ТОВ "ДжиЕлБіІст-Вес Трейдінг Компані", рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2008 у справі №2-1/9082-2006 відмовлено у задоволенні касаційної скарги ТОВ "СПМК-575", рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 року залишено без змін.

05.02.2007 на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 у справі №2-1/9082-2006 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно було зареєстровано право власності за ТОВ "НТС" на нежилі споруди виробничу базу, розташовану по вул. Бородіна, 18а в м. Сімферополі.

У статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зазначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2007 між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" (кредитор, банк), правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "НТС" (позичальник) укладено договір про відновлювальну кредитну лінію №33-01-07 (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 12375000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,5% річних (п.1.1 договору в редакції договору про внесення змін від 01.12.2008).

Відповідно до п.п.2.1, 2.4 кредитного договору видача кредитних коштів здійснюється траншами в період з 23.03.2007 по 19.03.2010 згідно письмових заявок позичальника. Позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти банку до 22.03.2010 (згідно договору про внесення змін від 01.12.2008).

Позичальник зобов'язується використовувати кредитні кошти на реконструкцію купленої виробничої бази, поповнення оборотних коштів позичальника у будівельних проектах (п.4.1 кредитного договору).

Згідно п.5.1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 05.10.2007 забезпеченням виконання зобов'язань по кредитному договору є іпотека виробничої бази, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, вул.Бородіна, 18а, заставною вартістю 19199572,00 грн.

Позичальник зобов'язується укласти з банком договір іпотеки вказаної нерухомості строком до 15.10.2007 включно.

Позичальник також зобов'язується оформити право власності або користування на земельну ділянку, що розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, вул.. Бородіна, 18а, та укласти з іпотекодержателем відповідну додаткову угоду протягом 6-ти місяців.

В подальшому, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2010 у справі №2-24/1015-2010 визнано недійсними п.1 договору від 01.07.2008 №1 про внесення змін до кредитного договору, яким збільшена процентна ставка до 20% річних та договір від 01.12.2008 №2 про внесення змін до кредитного договору, яким процентна ставка збільшена до 21,5%.

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку": іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки (ч.6 ст.3 Закону України "Про іпотеку").

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. А також, якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору (чч.1,3 ст.7 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «НТС» за кредитним договором між банком та позичальником 27.03.2007 було укладено іпотечним договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В.М. та зареєстрований у реєстрі за №838 (далі - іпотечний договір).

Згідно п.1 іпотечного договору іпотекодавець (позичальник) передає в іпотеку іпотекодержателю (банку) нерухоме майно - нежитлові будівлі: виробнича база, розташована по вул. Бородіна, 18а у м. Сімферополі, що складається з:

літ. "А" - виробнича база площею 3196,9 кв.м.;

літ. "Б" - ремонтні бокси площею 142,2 кв.м.;

літ. "В" - ремонтні бокси площею 612,1 кв.м.;

літ. "Г" - склад площею 163,8 кв.м.;

літ. "Д" - навіс;

літ. "Е" - навіс;

споруди.

Підвал "п/А", прибудова "А", тамбури "а", "а1", вхід у підвал, крильце, пандус у складі літ. "А";

Крильце, оглядова яма у складі літ. "Б";

Склад цоколь, склад 1 поверх, прибудови "В", "В2", навіс "в", естакада, сходи у складі літ. "В";

Склад, прибудова "Г" у складі літ. "Г";

Ворота, забори, естакада, підпірні стіни, мощення у складі споруд.

Одночасно з нотаріальним посвідченням іпотечного договору було накладено заборону відчуження предмета іпотеки до розірвання або припинення іпотечного договору, про що в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна зроблено відповідний запис. Зареєстровано в реєстрі за №839. Зареєстровано в реєстрі заборон за №14.

Згідно з п. 2 іпотечного договору в редакції договору про внесення змін від 12.10.2007 зазначений у п.1 договору об'єкт нерухомості передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором №33-01-7 на суму 13500000,00 грн терміном до 22.03.2010, а також процентів за користування кредитними ресурсами в розмірі 17,0%, а також комісійної винагороди за кредитним договором, неустойки за іпотечним або кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за основним зобов'язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки, враховуючи оцінку , викладену у Звіті про експертну оцінку, становить 19199572,00 грн (п.3 іпотечного договору в редакції договору про внесення змін від 12.10.2007).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, від 04.05.2006 у справі №2-1/9082-2006, зареєстрованого Сімферопольським міжміським бюро реєстрації і технічної інвентаризації згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.02.2007 за №134513056, в реєстровій книзі №275 за реєстровим №4310, реєстраційний номер 4704545 (п.4 іпотечного договору).

У пункті 5 іпотечного договору вказано, що інвентаризаційна вартість предмета іпотеки становить 2230787,00 грн.

Тобто, на момент укладення іпотечного договору ТОВ «НТС» володіло предметом іпотеки на праві приватної власності.

Однак, 12.01.2010 постановою Вищого господарського суду України за результатом перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 у справі №2-1/9082-2006 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

За наслідками нового розгляду справи №2-1/9082-2006, ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2010 у справі №2-21/1770.2-2010 позовну заяву ТОВ "НТС" було залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2011 у справі №2а-3807/11/0170/7, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, визнано протиправним та скасовано рішення Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" від 17.03.2010 №11/59рю про відмову у державній реєстрації прав ТОВ "СПМК-575" та зобов'язано скасувати запис про реєстрацію права власності ТОВ "НТС" на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 у справі №2-1/9082-2006 на нежитлові будівлі літер "А", "Б", "В", "Г", розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим м. Сімферополь вул. Бородіна 18а. Зобов'язано Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" поновити запис про державну реєстрацію права власності на нежилі будівлі літер "А", "Б", "В", "Г", розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим м. Сімферополь вул. Бородіна 18а за ТОВ "СПМК-575".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013 у справі №К/9991/3777/12 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 залишено без змін.

Тобто, власником предмета іпотеки визнано ТОВ "СПМК-575".

В подальшому за рішенням загальних зборів учасників ТОВ "СПМК-575" предмет іпотеки було виділено учаснику Смирнову Сергію Анатолійовичу у зв'язку з виходом зі складу учасників ТОВ "СПМК-575" та виплатою належної йому частки в майні товариства шляхом передачі майна в натурі, про що було складено акт прийому-передачі від 03.01.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2012 у справі №2а-4479/12/0170/13 задоволено позов Смирнова С.А. та зобов'язано Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" підготувати і передати на розгляд виконавчого комітету Сімферопольської міської ради документи для видачі Смирнову С.А. свідоцтва про право власності на нерухоме майно - виробничу базу за адресою: Автономна Республіка Крим м. Сімферополь вул. Бородіна 18а - без посилання на перебування майна в іпотеці.

Після реєстрації права власності на предмет іпотеки за Смирновим С.А., нерухоме майно було реалізовано з прилюдних торгів, у зв'язку з чим відбувся перехід права власності на предмет іпотеки до ТОВ "ІПП "Сігма".

Отже, ТОВ "ІПП "СІГМА" є власником предмета іпотеки на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 24.04.2013 №561, номер запису про право власності 782662.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.08.2010 у справі №5002-19/4287-2010 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "НТС". Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.05.2012 у справі №5002-19/4287-2010 ТОВ "НТС" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником кредитного договору рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 у справі №5002-28/391-2011, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ТОВ «НТС Плюс», з ТОВ «НТС Проект-Плюс», з ТОВ БВК «Крим», з ТОВ «Крим-Еліт-Буд», з ТОВ «Крим-Еліт-Строй» на користь банку заборгованість в сумі 17352051,68 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом 12375000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 3343617,82 грн, сума заборгованості за комісіями 198000,00 грн, пеня 1435433,86 грн.

Оскільки грошові вимоги банку до ТОВ «НТС» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №33-01-07 в сумі 17352051,68 грн включені Господарським судом Автономної Республіки Крим до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство №5002-19/4287-2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим у справі №5002-28/391-2011 припинив провадження в частині позовних вимог банку до ТОВ «НТС».

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 24.10.2014 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «ІПП «Сігма» як нового набувача предмета іпотеки, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на ч.1,2 ст.23 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Судом першої інстанції позов задоволено, з чим суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на це майно.

Як вже було вказано вище, на момент укладення договору іпотеки ТОВ «НТС» було власником нерухомого майна - предмета іпотеки на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, від 04.05.2006 у справі №2-1/9082-2006.

Однак, зазначене рішення постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2010 було скасовано за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

За наслідками нового розгляду справи №2-1/9082-2006, ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2010 у справі №2-21/1770.2-2010 позовну заяву ТОВ "НТС" було залишено без розгляду згідно п.5 ст.81 ГПК України.

На підставі постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2011 у справі №2а-3807/11/0170/7, залишеної без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.11.2011, поновлено право приватної власності ТОВ "СПМК-575" на нежилі будівлі літер "А", "Б", "В", "Г", розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим м. Сімферополь вул. Бородіна 18а.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2011 у справі №2а-3807/11/0170/7 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.11.2011 залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013 у справі №К/9991/3777/12.

Оскільки ТОВ «СПМК-575» виділило Смирнову С.А., як учаснику товариства, який виходить зі складу учасників товариства, нежилі будівлі літер "А", "Б", "В", "Г", розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим м. Сімферополь вул. Бородіна 18а, Смирнов С.А. став наступним власником нерухомого майна, яке ТОВ «НТС», будучи його власником на момент укладення іпотечного договору, передало в іпотеку.

На підставі постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2012 у справі №2а-4479/12/0170/13 за Смирновим С.А. було зареєстровано право приватної власності на вказані вище об'єкти нерухомості без посилання на перебування майна в іпотеці.

Після реєстрації права власності на предмет іпотеки за Смирновим С.А., нерухоме майно було реалізовано з прилюдних торгів, у зв'язку з чим відбувся перехід права власності на нежилі будівлі літер "А", "Б", "В", "Г", розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим м. Сімферополь вул. Бородіна 18а до ТОВ "ІПП "Сігма".

Враховуючи те, що ТОВ «ІПП «Сігма» купило майно не у ТОВ «НТС», яке в свою чергу з 2011 року не є власником предмета іпотеки, ТОВ «ІПП «Сігма» не є новим набувачем в розумінні ст.23 Закону України «Про іпотеку», оскільки перехід права власності на нежилі будівлі літер "А", "Б", "В", "Г", розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим м. Сімферополь вул. Бородіна 18а (предмет іпотеки) відбувся не від іпотекодавця за іпотечним договором - ТОВ «НТС».

Тому, висновок суду першої інстанції про те, що банк отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за банком є необґрунтованим, так як ТОВ «ІПП «Сігма» не є новим набувачем замість ТОВ «НТС».

Таким чином, у банку немає законних підстав вимагати звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, власником якого не є ТОВ «НТС» та яке не було ним продане ТОВ «ІПП «Сігма».

Отже, доводи апеляційної скарги ТОВ «ІПП «Сігма» про невірне застосування судом першої інстанції ст.23 Закону України «Про іпотеки» приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Суд апеляційної інстанції відноситься критично до висновку місцевого господарського суду про те, що звернути стягнення на предмет іпотеки слід у зв'язку з існуванням непогашеної заборгованості на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.07.2011 у справі №5002-28/391-2011, оскільки даним рішенням припинено провадження в частині позовних вимог банку до ТОВ «НТС» про стягнення заборгованості за кредитним договором №33-01-07 в сумі 17352051,68 грн, оскільки дані вимоги банку включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство №5002-19/4287-2010.

Заборгованість в сумі 17352051,68 грн стягнуто солідарно з 5 юридичних осіб-поручителів, до яких ТОВ «НТС» не входить, оскільки ліквідується.

Крім того, рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 22.08.2012 у справі №5002-33/2337-2012 (не оскаржене) було встановлено, що договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладений 08.02.2006 між ТОВ «НТС» та ТОВ «СПМК-575» не набув дійсності, у зв'язку з недотриманням сторонами вимог чинного законодавства щодо його належного оформлення, тому не спричинив виникнення будь-яких прав та обов'язків сторін за ним. Позов ТОВ "НТС" було задоволено, стягнуто з ТОВ «СПМК-575» на користь ТОВ «НТС» кошти, сплачені за договором купівлі-продажу як оплату за об'єкт нерухомого майна, а саме, цілісний майновий комплекс - виробничу базу, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 18-а, на земельній ділянці площею 1,26 га в сумі 760000,00 грн та відсотки за безпідставне користування чужими грошовими коштами в сумі 31754,88 грн.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2014 у справі №901/464/14, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 (не оскаржена), відмовлено ТОВ «НТС» у задоволенні позову до ТОВ «СПМК-575», за участю третьої особи - банку, про визнання договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 08.02.2006 дійсним та визнання права власності на цілісний майновий комплекс.

Отже, ТОВ «НТС» не мало права передавати в іпотеку цілісний майновий комплекс - виробничу базу, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 18-а, тому висновок суду першої інстанції про те, що банк має всі права іпотекодержателя за договором іпотеки є помилковим.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність державної реєстрації іпотеки, що тягне за собою недійсність іпотечного договору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.05.2012 у справі №5002-19/4287-2010 (справа про банкрутство ТОВ «НТС») скасовано арешт, накладений на майно ТОВ «НТС» чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

На підставі вказаної постанови нотаріус, що посвідчував іпотечний договір 01.11.2012, вилучив з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження предмета іпотеки.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.11.2013 у справі №752/3291/13-ц (провадження №2/752/1925/13) визнано протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу щодо зняття заборони відчуження нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 18а, загальною площею 4115,0 кв.м., яка накладена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.03.2007 за реєстровим №839, у зв'язку з укладенням іпотечного договору, посвідченого 27.03.2007 за реєстровим № 838 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та щодо вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису № 4701883 з контрольною сумою 04Б5Д62Г40.

Позовну заяву банку в частині вимог щодо зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу поновити у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул.Бородіна, 18а, загальною площею 4115,0 кв.м., яка накладена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.03.2007 за реєстровим №839 залишено без розгляду.

03.12.2014 Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято постанову у справі №826/15423/14, якою відмовлено в задоволенні позову банку до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України від 17.05.2014 №13115918 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Банк просив також зобов'язати реєстратора повторно розглянути заяву, прийняту 04.04.2014 №6119408, та прийняти рішення за наслідками повторного розгляду такої заяви щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за банком, про що надати звіт суду протягом 15 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2014 залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 у справі №826/15423/14.

Отже, доказів того, що запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 18а, загальною площею 4115,0 кв.м., яка накладена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.03.2007, було поновлено банком не надано.

З огляду на викладене вище, у задоволенні позову банку слід відмовити з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 06.01.2015 у даній справі підлягає скасуванню, як таке, що прийняте при невірному застосуванні норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислове підприємство «Сігма» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.01.2015 у справі №911/4560/14 скасувати та прийняти нове.

3. В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (м. Київ, вул.. Артема, буд.60, код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислове підприємство «Сігма» (Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Луначарського, буд.2, код 37132569) 36540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи №911/4560/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій