Постанова

від 23.02.2015 по справі 920/1624/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. Справа № 920/1624/14

У складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №587 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 22.12.14 р. у справі № 920/1624/14

за позовом ТОВ "Будпартнер-Інвест", м. Ромни, Сумська область

до Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області , м. Суми

про стягнення 98 299,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Будпартнер-Інвест", м. Ромни, Сумської області звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача - Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області , м. Суми на свою користь заборгованість за укладеним між сторонами договором підряду № 02/09 від 02.09.2013 року в сумі 76832 грн. 53 коп. основного боргу, 5978 грн. 20 коп. пені, 9918 грн. 58 коп. інфляційних збитків, 1641 грн. 90 коп. 3% річних, 1966 грн. судового збору та 4032 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2014 р. у справі № 920/1624/14 (суддя Зайцева І.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Перемоги, 4 код 26270240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-Інвест" (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Дудіна, 18-Б код 37929676) 76832 грн.53 коп. заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 02/09 від 02.09.2013 року, 5978 грн. 20 коп. пені, 1641грн. 90 коп. 3 % річних, 9918 грн. 58 коп. інфляційних збитків та 1966 грн. 00 коп. судового збору, 4032 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 22.12.2014р. у справі № 920/1624/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім того, апелянт просить залучити до участі у справі в якості іншого відповідача Державну казначейську службу України, Головне Управління Державної казначейської служби України в Сумській області.

Також заявником апеляційної скарги подано клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на те, що відповідач є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету України та на рахунку відповідача відсутні кошти, достатні для сплати судового збору. На підтвердження вказаних обставин заявником апеляційної скарги надано довідку ТУ ДСА України у Сумській області № 04-2306 від 30.12.2014р. та копію кошторису на 2014 рік.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 р. по справі № 920/1624/14 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні; клопотання відповідача про надання відстрочки сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволено, та відстрочено строк сплати зазначеного судового збору до 18.02.2015 р.

Станом на момент розгляду даної апеляційної скарги доказів сплати відповідачем судового збору суду не надано.

В п. 3.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р. Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України надано наступні роз'яснення:

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне розглянути подану відповідачем апеляційну скаргу та за результатами такого розгляду прийняти рішення про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги за правилами, визначеними ст. 49 ГПК України.

Сторони в судове засідання 18.02.2015 р. своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідач про підстави неявки в судове засідання свого представника не повідомив.

Позивач засобами електронного зв'язку надав суду клопотання (вх.. № 2676 від 18.02.2015 р.) про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника. Крім того, позивач звертає увагу суду на несплату відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги, та просить в зв'язку з цим залишити дану апеляційну скаргу без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, колегія суддів встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 02.09.2013 року між сторонами було укладено договір підряду № 02/09, згідно з умовами якого, позивач взяв на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи з капітального ремонту правої сторони приміщення загальною площею 277,76 м.кв. Роменського міськрайонного суду Сумської області за адресою: м. Суми, бульвар Шевченка, 14 власними або/та залученими силами на об'єкті згідно з проектною документацією та узгодженою договірною ціною, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх згідно актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1 договору підряду вартість робіт наданих підряднику по даному договору визначається на основі динамічної договірної ціни 230918 грн. 72 коп.

Згідно з п. 2.10 договору замовник зобов'язувався прийняти виконанні роботи в строк не пізніше 10 днів, після їх завершення і здійснити остаточний розрахунок за них згідно актів виконаних робіт КБ-3 та КБ-2в.

Відповідно до п. 5.1 договору підрядник по факту виконаних робіт надає замовнику акти по формі № КБ2в, № КБ3 і рахунок за виконані роботи на підставі підписаних актів і рахунків.

Суд першої інстанції також правомірно встановив факт виконання позивачем підрядних робіт за спірним договором, та факт часткової оплати відповідачем виконаних робіт. Зазначене, зокрема підтверджується залученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями наступних документів: актом приймання виконаних будівельних робіт № 1/02/09 за жовтень 2013 року форма № 138_2-1_ПД_КБ2 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року форм а№138_2-1_ПД_КБЗ на суму 99966, 34 грн., які були підписані 07.10.2013 року, актом приймання виконаних будівельних робіт № 2/02/09 за листопад 2013 року форма № 161_2-1_ПД_КБ2 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року форма № 161_2-1_ПД_КБЗ на суму 130951,85 грн., які були підписані 20.11.2013 року.

Таким чином, позивачем було виконано роботи за договором на загальну суму 230918,19 грн.

Відповідачем зазначені роботи були оплачені частково, а саме, в сумі 154085,66 грн., що не заперечувалося сторонами під час розгляду даної справи в суді першої інстанції.

Таким чином, несплаченими залишилися роботи, виконані на суму 76832,53 коп.

01.09.2014 року позивач на адресу відповідача надіслав претензію з вимогою оплатити заборгованість за договором підряду № 02/09 від 02.09.2013 року в сумі 76832 грн. 53 коп.

Однак, дана претензія була залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом в межах даної справи.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції виходить з наступного:

Відповідно до пункту 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 76832 грн. 53 коп. заборгованості за виконані роботи згідно договору підряду № 02/09 від 02.09.2013 року, господарський суд правомірно вважав обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що несплата боргу має місце в зв'язку з несплатою ГУ ДКСУ в Сумській області бюджетних призначень, призначених Державним бюджетом України відповідно до затвердженого кошторису, оскільки ГУ ДКСУ в Сумській області не є стороною за договором № 02/09 від 02.09.2013 р., а останнім, як вже було зазначеного вище, передбачено, що замовником, а відповідно і платником виконаних робіт є саме відповідач.

До того ж, умовами договору № 02/09 від 02.09.2013 р. не передбачено жодного застереження стосовно сплати відповідачем заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи виключено в межах бюджетних видатків, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.

З цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання відповідача, викладене в апеляційній скарзі, стосовно необхідності залучення до участі в справі в якості відповідачів Державної казначейської служби України, та Головного Управління Державної казначейської служби України в Сумській області.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 ГК України).

Відповідно до п. 3.2 договору за порушення термінів платежів, передбачених даним договором, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Як свідчать матеріали справи, згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня за несвоєчасну оплату послуг за період з 01.01.2014 року по 02.07.2014 року в сумі 5978 грн. 20 коп. (а.с. 141).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, відповідачеві нараховано 3% річних в сумі 1641 грн. 90 коп. та інфляційні збитки в сумі 9918 грн. 58 коп.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, колегія суддів також погоджується з висновками господарського суду про задоволення позовних вимог в частині з відповідача на користь позивача 5978 грн. 20 коп. пені, 1641грн. 90 коп. 3 % річних, 9918 грн. 58 коп. інфляційних збитків.

Матеріали справи також свідчать про те, що позивач в заяві про уточнення позовних вимог просить суд задовольнити вимоги щодо відшкодування витрат на послуги адвоката в сумі 4032 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката , визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Так, статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар, порядок обчислення та сплати якого (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що відшкодування за рахунок відповідача фактичних витрат на правову допомогу особі, права якої були порушені, а згодом відновлені судовим рішенням, відповідає принципу справедливості.

На підтвердження надання адвокатом Журенко Я.А. правової допомоги позивачу на загальну суму 4032 грн. 00 коп. останнім суду надано наступні докази: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 412 від 13.03.2014 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 5 від 08.10.2014 року, копію угоди про надання правових послуг від 15.09.2014 року.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не повної та несвоєчасної оплати виконаних робіт, господарський суд правомірно дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1966 грн. та судових витрат на правову допомогу в розмірі 4032 грн. за рахунок відповідача.

Крім того, як вже було зазначено вище, відповідач не надав суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, хоча і заявляв клопотання про відстрочення його відстрочення.

З урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги по даній справі в сумі 983 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 101, 102, 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області , м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.12.14 р. у справі № 920/1624/14 залишити без змін.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Перемоги, 4 код 26270240) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів: УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова Харківської області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999654; Банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області; Код банку отримувача (МФО): 851011; Рахунок отримувача: 31216206782003; код бюджетної класифікації: 22030001 (Державна судова адміністрація України, 050); Призначення платежу: Судовий збір, Харківський апеляційний господарський суд, код ЄДРПОУ 26018612) 983 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 23.02.15

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Шутенко І.А.