Постанова

від 02.06.2015 по справі 920/1624/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Справа № 920/1624/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТериторіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі№ 920/1624/14 Господарського суду Сумської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-Інвест" доТериторіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області простягнення 98 299,15 грн. за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачаСердіченко С.А., дов. від 08.04.2015

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-Інвест" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення з Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області заборгованості в сумі 76832,53 грн. основного боргу, 5978,20 грн. пені, 9918,58 грн. інфляційних збитків, 1641,90 грн. 3% річних, 1966 грн. судового збору та 4032 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних будівельно-монтажних робіт за договором підряду від № 02/09 від 02.09.2013, відповідно до положень статей 526, 528, 625, 837, 610, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві позов не погодився з позовними вимогами, вказавши, що заборгованість по оплаті виконаних підрядних робіт виникла не з його вини, а через зупинення операцій та непроведення Державною казначейською службою України та Головним управлінням державної казначейської служби України наявних бюджетних призначень, передбачених Державним бюджетом України відповідно до затвердженого кошторису видатків на 2013 рік.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 22.12.2014 (суддя Зайцева І.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на користь позивача 76832,53 грн. заборгованості за виконані роботи, 5978,20 грн. пені, 1641,90 грн. 3% річних, 9918,58 грн. інфляційних збитків та 1966 грн. судового збору, 4032 грн. витрат на правову допомогу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 (судді: Здоровко Л.М. - головуючий, Гетьман Р.А., Шутенко І.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на його законність та відповідність обставинам та матеріалам справи.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Територіальне управління державної судової адміністрації України в Сумській області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме, статей 48, 51, 57 Бюджетного кодексу України, статей 82, 111 7 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди неповно з'ясували обставини справи, не дослідили докази, надані відповідачем, що заборгованість по оплаті виконаних підрядних робіт у сумі 76832,53 грн. виникла не з вини відповідача, а через зупинення та непроведення Державною казначейською службою України та Головним управлінням державної казначейської служби України операцій з оплати бюджетних призначень, передбачених Державним бюджетом України відповідно до затвердженого кошторису видатків на 2013 рік; до участі у справі безпідставно не залучено орган Державної казначейської служби.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав та не скористався правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.09.2013 сторонами укладено договір підряду № 02/09, згідно з умовами якого, позивач взяв на себе зобов'язання виконати будівельно-монтажні роботи з капітального ремонту правої сторони приміщення загальною площею 277,76 м. кв. Роменського міськрайонного суду Сумської області за адресою: м. Суми, бульвар Шевченка, 14 власними або/та залученими силами на об'єкті згідно з проектною документацією та узгодженою договірною ціною, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх згідно актів виконаних робіт.

Суди встановили, що за пунктом 2.1 договору замовник зобов'язувався прийняти виконанні роботи в строк не пізніше 10 днів після їх завершення.

Відповідно до пункту 4.1 договору підряду вартість робіт наданих підряднику по даному договору визначається на основі динамічної договірної ціни 230918,72грн., остаточний розрахунок за них за пунктом 2.1. договору здійснюється згідно з актами виконаних робіт КБ-3 та КБ-2в, які підрядник по факту виконаних робіт надає замовнику разом з рахунком за виконані роботи на підставі підписаних актів і рахунків (пункт 5.1 договору).

За пунктом 3.2 договору за порушення термінів платежів, передбачених цим договором, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Судами досліджено, що належним чином засвідченими копіями акта приймання виконаних будівельних робіт № 1/02/09 за жовтень 2013 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року на суму 99966, 34 грн., підписаних 07.10.2013, актом приймання виконаних будівельних робіт № 2/02/09 за листопад 2013 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року на суму 130951,85 грн., підписаних 20.11.2013 підтверджується виконання позивачем підрядних робіт за спірним договором на загальну суму 230918,19 грн.

Судами встановлено, що відповідачем зазначені роботи оплачені частково, в сумі 154085,66 грн., несплаченими залишилися виконані роботи на суму 76832,53 грн.

01.09.2014 позивач на адресу відповідача надіслав претензію з вимогою оплатити заборгованість за договором підряду № 02/09 від 02.09.2013 в сумі 76832,53грн., однак, дана претензія залишена відповідачем без задоволення, після чого позивач звернувся до суду з позовом. Посилаючись на невиконання відповідач грошового зобов'язання відповідно до умов договору, позивач нарахував також 5978,20 грн. пені за період з 01.01.2014 по 02.07.2014, 9918,58 грн. інфляційних збитків за період з 01.01.2014 по 31.08.2014, 1641,90 грн. 3% річних за період з 01.01.2014 по 31.08.2014.

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з встановлених обставин справи належного виконання позивачем будівельних робіт та прийняття їх відповідачем, відсутності доказів повної оплати виконаних робіт, вказавши, що умовами договору № 02/09 від 02.09.2013 не передбачено застережень стосовно оплати виконаних підрядних робіт в межах бюджетних видатків, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік, що свідчить про настання строків оплати; розрахунок пені, інфляції та річних відповідає умовам договору та обставинам справи.

Судова колегія зазначає, що цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (статті 526 та 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. За частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дні, коли зобов'язання мало бути виконане.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, належним та допустимим доказами.

Судова колегія зазначає, що висновки господарських судів щодо належного виконання позивачем обумовлених договором робіт, прийняття їх відповідачем без зауважень, а також визначення саме відповідача належним платником у договірному зобов'язанні є вірним та обґрунтованими; суди з'ясували, що відповідач не виконав належним чином вимогу позивача щодо сплати, викладену в одержаній претензії.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, господарські суди залишили поза увагою, що строки, передбачені пунктом 2.1 договору, стосуються строків прийняття відповідачем виконаних робіт та не встановили термінів платежів відповідача за прийняті роботи відповідно до яких підлягають нарахуванню та обмеженню штрафні санкції (пеня), обчислюються суми інфляційних втрат та відсотки річних.

Отже, попередні судові інстанції дійшли необґрунтованого висновку про задоволення вимог про стягнення інфляційних, річних та пені, а судові рішення у цій частині підлягають скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення 5978,20 грн. пені, 1641,90 грн. 3% річних та 9918,58 грн. інфляційних збитків.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що висновки господарських судів про задоволення позовних вимог в повному обсязі не ґрунтуються на встановлених судами обставинах справи, не відповідають положенням чинного законодавства, що є підставою для їх скасування в частині задоволення позовних вимог на суму 5978,20 грн. пені, 9918,58грн. інфляційних збитків та 1641,90 грн. 3% річних, в решті рішення та постанови підстав для скасування не вбачається.

Відповідно до пункту 11 статті 111 11 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду касаційної скарги слід здійснити новий розподіл судових витрат, в тому числі на правову допомогу відповідно до задоволених позовних вимог в сумі 76832,53 грн. основного боргу, відмови в позові щодо стягнення 5978,20 грн. пені, 9918,58 грн. інфляційних збитків та 1641,90 грн. 3% річних.

Суди дослідили, що на підтвердження надання адвокатом Журенко Я.А. правової допомоги позивачу на загальну суму 4032 грн. останнім суду надано такі докази: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 412 від 13.03.2014, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 5 від 08.10.2014, копію угоди про надання правових послуг від 15.09.2014.

Частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України про розподіл господарських витрат, зокрема, передбачено, що витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті відстроченого судового збору слід віднести на Територіальне управління державної судової адміністрації України в Сумській області, стягнувши з нього до Державного бюджету України 944 грн. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 111 5 , 111 7 , пунктом 1, 2 статті 111 9 , статтями 111 10, 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі № 920/1624/14 Господарського суду Сумської області та рішення Господарського суду Сумської області від 22.12.2014 скасувати в частині задоволення позовних вимог на суму 5978,20 грн. пені, 1641,90 грн. 3% річних та 9918,58 грн. інфляційних збитків.

В позові в цій частині відмовити.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-Інвест" (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Дудіна, 18-Б, код 37929676) на користь Державного бюджету України 340 грн. судового збору за подання позову.

Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Перемоги, 4 код 26270240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-Інвест" (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Дудіна, 18-Б, код 37929676) 1487 грн. судового збору за подання позову.

Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Перемоги, 4 код 26270240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-Інвест" (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Дудіна, 18-Б, код 37929676) 3314,30 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер-Інвест" (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Дудіна, 18-Б, код 37929676) користь Державного бюджету України (УДКСУ у Печерському районі м.Києва, 22030004, код ЄДРПОУ 38004897, рах. № 31211254700007, ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019) 175,39 грн. - витрат по сплаті судового збору за розгляд касаційної скарги та 175,39 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Перемоги, 4 код 26270240) на користь Державного бюджету України 768,62 грн. судового збору за перегляд апеляційної скарги.

Стягнути з Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Перемоги, 4 код 26270240) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Печерському районі м.Києва, 22030004, код ЄДРПОУ 38004897, рах. № 31211254700007, ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019) 768,32 грн. судового збору за перегляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач