Ухвала

від 23.02.2015 по справі 520/2367/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/2367/15-ц

Провадження № 2/520/2438/15

УХВАЛА

23.02.2015 року

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовом Обслуговуючого кооперативу «Укргарантбуд» до ОСОБА_2 про стягнення збитків, що виникли в результаті упущеної вигоди,

ВСТАНОВИВ :

23 лютого 2015 року представник позивача звернулась до суду з названим позовом та просила ухвалити рішення, яким: стягнути з ОСОБА_2 (індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1) на користь обслуговуючого кооперативу «Укргарантбуд» (код ЄДРПОУ 35131584), збитки, що виникли у результаті упущеної вигоди - 1 684 800, 00 гривень, а також витрати по сплаті судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, що територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Зі змісту даної статті слідує, що підставою для відстрочення від сплати судового збору справи може бути майновий стан сторони.

Позивачем зроблено посилання на те, що Обслуговуючий кооператив знаходиться у тяжкому фінансовому стані як на підставу відстрочення сплати судового збору, що на думку суду може бути доказом скрутного матеріального становища

При вирішенні питання щодо сплати судового збору не можна залишати поза увагою вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, на підставі вищевикладеного, суддя вважає можливим відстрочити позивачу сплату судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 3354 гривень (з урахування сплаченої суми судового збору у розмірі 300 гривень) до ухвалення рішення по справі.

Суддя, дослідивши позовну заяву, матеріали цивільної справи, вважає, що позов відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, тому необхідно прийняти позов та відкрити провадження по справі призначивши до судового засідання.

Одночасно з подачею позову, представник позивача надала клопотання про забезпечення позову, а саме просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 (індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1), на підставі рішення КП «ОМБТІ та РОН» 16.11.2012 року про реєстрацію, свідоцтва про право власності, виданого 07.11.2012 року Одеською міськрадою, на підставі договору № 3/55 про порядок викупу паю, укладеного 27.10.2010 року та акту прийому передачі від 30.05.2012 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Таким заходом забезпечення позову, як арешт (заборону), суд захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Таким чином, накладання арешту (заборони) - забезпечення позовних вимог позивача по справі не носять дискримінаційного характеру по відношенню до відповідача по справі.

Відповідно до ч. 1 та 6 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 152 ч. 3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги існування спору між сторонами, предмет та ціну позову, суддя прийшов до висновку, що клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню та необхідно вжити заходи забезпечення до завершення розгляду справи по суті.

При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до невиконання майбутнього рішення суду.

Керуючись ст.ст.122, 133, 137, 151, 152, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відкрити провадження по цивільній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Укргарантбуд» до ОСОБА_2 про стягнення збитків, що виникли в результаті упущеної вигоди.

Призначити судове засідання на 24.03.2015 року о 14 год. 00хв.

Відстрочити позивачу Обслуговуючому кооперативу «Укргарантбуд» сплату судового збору розмірі 3354 гривень за вимогу майнового характеру до ухвалення рішення по справі.

Направити відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропонувати подати в строк до 24.03.2015 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Вжити по справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Укргарантбуд» до ОСОБА_2 про стягнення збитків, що виникли в результаті упущеної вигоди - заходи забезпечення позову.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 (індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1), на підставі рішення КП «ОМБТІ та РОН» 16.11.2012 року про реєстрацію, свідоцтва про право власності, виданого 07.11.2012 року Одеською міськрадою, на підставі договору № 3/55 про порядок викупу паю, укладеного 27.10.2010 року та акту прийому передачі від 30.05.2012 року.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.