Ухвала

від 26.01.2015 по справі 2а-200/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року м. Київ К/9991/67878/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2011

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011

у справі № 2а-200/11/1370 (41467/11)

за позовом Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод»

до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011, позов задоволено повністю. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Стрийському районі Львівської області від 13.12.2010 № 0000082304/0, № 0000072304/0 та від 10.01.2011 № 0000082304/1, № 0000072304/1.

ДПІ у Стрийському районі Львівської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги обставинами, з яких податковий орган виходив при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наводив судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Стрийському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період: з 01.04.2008 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт від 02.12.2010 № 3764/23.4/20770332. Актом перевірки зафіксовано порушення вимог:

- п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.12.2010 № 0000082304/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 100098 грн., в тому числі: 66732 грн. основного платежу та 33366 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.12.2010 № 0000072304/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 125123 грн., в тому числі: 83415 грн. основного платежу та 41708 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податковий орган вважає, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту витрат та податку на додану вартість, відповідно, за господарськими операціями з ПП НТВ «Компанія Укрпроменерго» згідно з договором від 20.03.2008 № СВРЗ-01-16-08-81/Ю щодо постачання природного газу та додаткової угоди від 05.05.2008.

Податковий орган вважає, що сторони, укладаючи вказані договори, діяли з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки мали умисел на приховування від оподаткування доходів.

Свою позицію відповідач обґрунтовує відсутністю НТВ «Компанія Укрпроменерго» за своєю юридичною адресою та неподанням податкової звітності з червня 2008 року. Крім того, вказує на неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності ПП НТВ «Компанія Укрпроменерго» через відсутність основних фондів. Також посилається на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2009 у справі № 2а-40417/09/2070, якою задоволено позов ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в частині позовних вимог про припинення юридичної особи - ПП НТВ «Компанія Укрпроменерго».

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 13.12.2010 № 0000082304/0 та № 0000072304/0, з метою доведення до платника податку нового строку сплати податкового зобов'язання, відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 10.01.2011 № 0000082304/1 та № 0000072304/1.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток валових витрат, а платником податку на додану вартість - податкового кредиту з такого податку необхідно застосовувати положення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР та п.п. 7.2, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, якими регламентувався порядок визначення валових витрат та податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин та якого платник податків (покупець) зобов'язаний був дотримуватися.

За умови реального здійснення платником податку господарських операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, що призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вказаних вище вимог Законів при формуванні валових витрат та податкового кредиту, останній не може бути позбавлений такого права.

Платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту, не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару, відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в т.ч. як платник податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та валові витрати. У разі коли контрагент допустив порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо нього, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не було виявлено доказів, які б підтверджували те, що укладення спірних договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, чи свідчили б про намір сторін ухилитися від оподаткування або протиправно отримати певні податкові вигоди.

Судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів (договір від 20.03.2008 № СВРЗ-01-16-08-81/Ю, додаткова угода від 05.05.2008, акти прийому-передачі вартісних показників природного газу за травень 2008 року від 31.05.2008 № 000000161, від 30.06.2008 № 0000000171, податкові накладні від 22.04.2008 № 67, від 31.05.2008 № 161, акти прийому-передачі природного газу від 30.05.2008 № 5, від 30.06.2008 № 6, довідка від 20.12.2010 № 1801 щодо транспортування природного газу у травні-червні 2008 року), складених за наслідками здійснення господарських операцій з придбання позивачем природного газу, достовірно встановлено, що такі документи відповідають дійсності, операції мали реальний характер, товар придбано позивачем у межах господарської діяльності.

За наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію, розкривають її зміст та призначення яких узгоджується з характером господарських операцій, відсутність у юридичної особи основних засобів, не є підставою для висновку про неможливість реального її здійснення та ведення господарської діяльності.

Суди попередніх інстанцій правильно відхилили доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Відповідачем при вирішенні справи у судах попередніх інстанцій не надано належних та допустимих доказів тому, що позивач укладав з контрагентом договори з метою незаконного отримання податкових вигод чи був обізнаним з певними протиправними діями контрагента при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун