Ухвала

від 12.02.2015 по справі 810/2079/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2079/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "АІК", Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІК" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм "С", "В4", "Р", -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2014 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Сторонами подано апеляційні скарги. У своїй апеляційній скарзі Позивач просить судове рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні адміністративного позову скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, а Відповідач - судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено відповідний Акт від 27.11.2013 року №317/10-13/22-01/19408407 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.11-46).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп.14.1.56 ст.14, ст.185, п.п.137.1, 137.4 ст.137 Податкового кодексу України, а саме не задекларовано операційний дохід, в результаті чого ним занижено на 245806,47 грн. суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за 4 квартал 2012 року; п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено на 4844 грн. суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі за: червень 2012 року - на 1824 грн., вересень 2012 року - на 3020 грн., та на 5442 грн. завищення залишку від'ємного значення, в тому числі за: травень 2010 року - на 2420 грн., грудень 2012 року - на 3202 грн.; п.п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - незастосування реєстраторів розрахункових операцій та невидача відповідних розрахункових документів при продажу продукції не власного виробництва в 2011 році: 25.03.2011 року - на 25272,14 грн., 29.03.2011 року - на 31300,00 грн., з 13.04.2011 року по 19.12.20011 року - на 766942,47 грн.; в 2012 році: 13.01.2012 року - на 17969,53 грн., 30.01.2012 року - на 17054,70 грн., з 13.02.2012 року по 24.10.2012 року - на 196065,66 грн.; ст. 267 Податкового кодексу України щодо здійснення торгівельної діяльності продукцією не власного виробництва в період з 25.03.2011 року по 24.10.2012 року включно; п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні щодо перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі на загальну суму 27634,01 грн.; пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено на 737,00 грн. суми податку на доходи фізичних осіб.

Позивачем подано Заперечення на Акт, за результатами розгляду яких Листом Відповідача (за вих. 5353/10/10-13-22-01 від 13.12.2013 року), копія яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.59-68), повідомлено Позивача, що висновки Акта залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.12.2013 року: форми «С» №0002332300, яким до Позивача застосовано 8784,72 грн. штрафних санкції; форми «Р» №0031891702, яким збільшено на 921,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі на 737 грн. за основним платежем та на 184,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); форми «С» №0002312300, яким застосовано 55268,02 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); форми «С» №0002322300, яким застосовано 4863397 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); форми «В4» №0002302300, яким зменшено на 3202,00 грн. суми від'ємного значення податку на додану вартість; форми «Р» №0002352300, яким збільшено на 307258,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 245806,00 грн. за основним платежем та на 61452,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); форми «Р» №0002342300, яким збільшено на 6055,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 4844,00 грн. за основним платежем та на 1211,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); форми «В4» №0002292300, яким зменшено на 2420,00 грн. суми від'ємного значення податку на додану вартість, копії яких також наявні в матеріалах справи відповідно (Т.1, а.с.74, 76-80, 237).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області «Про результати розгляду скарги» від 06.03.2014 року (вих. №555/10/10-36-10-01-206/5), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.69-73), Скаргу Позивача задоволено частково, податкові повідомлення - рішення від 18.12.2013 року №№0031891702, 0002292300, 0002302300, 0002312300, 0002342300, 0002352300 залишено без змін, а податкове повідомлення - рішення від 18.12.2013 року №0002332300 скасовано.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 18.12.2013 року №0002352300, яким збільшено на 307258,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у тому числі на 245806,00 грн. за основним платежем та на 61452,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Позивачем за 4 квартал 2012 року згідно Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.190-192), за 2012 рік задекларовано дохід із нульовими показниками. Проте, під час перевірки Позивача Відповідачем встановлено, що за зазначений період ним отримано прибуток у сумі 1170507,00 грн., що наведено в Акті (а. 3 Акта).

Як встановлено судом першої інстанції, Позивачем зазначене не заперечується , проте пояснено, що вказані обставини склались у зв'язку з неполадками в роботі системи, які виникли на підприємстві. При цьому, про зазначене Позивач дізнався лише при проведенні перевірки.

Відповідно до п.14.1.56 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), в чинній на час подачі Податкової декларації редакції , доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, в чинній на час подачі Податкової декларації редакції, датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до п.14.1.39 ст. 14 Податкового кодексу України в чинній на час подачі Податкової декларації редакції, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в чинній на час подачі Податкової декларації редакції, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, в чинній на час проведення перевірки Позивача редакції , у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності; якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

А згідно з п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, в чинній на час проведення перевірки Позивача редакції, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи); протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Як вже зазначалось раніше, Позивачем до Відповідача подано Заперечення на Акт від 06 грудня 2013 року №15/9 з доданими до них копіями Податкових накладних. Проте, лише Податкові накладні не можуть свідчити про формування валових витрат в сумі 1703000,00 грн.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що неподання контролюючому органу під час проведення перевірки та Заперечень на Акт первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань формування витрат, відповідно до приписів підпункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, є достатньою підставою вважати про відсутність таких документів у Позивача на момент проведення перевірки.

З урахуванням вищенаведеного, прийняте Відповідачем податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18.12.2013 року №0002352300 є обґрунтованим та правомірним.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми «С» від 18.12.2013 року №0002322300, яким застосовано 4863397 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), колегією суддів встановлено наступне.

Як зазначено в Акті, перевіркою касової книги, прибуткових касових ордерів та видаткових накладних контролюючим органом встановлено факт продажу Позивачем за готівку продукції не власного виробництва через касу підприємства з оформленням розрахункових операцій прибутковими касовими ордерами без застосування реєстраторів розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми (а. 32 Акта).

Відповідно до частин першої, другої, третьої ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, в чинній на час проведення Позивачем розрахункових операцій редакції (надалі - Закон), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами , установами і організаціями усіх форм власності , крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Під час судового розгляду справи у суді першої інстанції представник Позивача не заперечував , що у перевіряємий період Позивач здійснював одночасно реалізацію товару як власного так і не власного виробництва , в зв'язку з необхідністю надання послуг з монтажу теплових насосів, систем охолодження, які безпосередньо він виготовляє.

Будь-які докази на підтвердження походження товару, реалізацію якого здійснено Позивачем у перевіряємий період в матеріалах справи відсутні, а Договори про надання послуг та Видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.2, а.с.1-82), не містять відомостей щодо виробника товару, який реалізувався, з їх змісту неможливо встановити та ідентифікувати, які з реалізованих товарів є власним виробом Позивача.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 18.12.2013 року №0002322300 є обґрунтованим та правомірним.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми «С» від 18.12.2013 року №0002312300, яким застосовано 55268,02 грн. суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) колегією суддів встановила наступне.

Як зазначено в Акті, Позивач має центральну касу, веде одну касову книгу в центральній касі для обліку операцій з готівкою в національній валюті, яку пронумеровано, прошнуровано та скріплено відбитком печатки підприємства. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчено підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Записи в касовій книзі проведяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не провадяться. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. На виконання вимог п.п. 5.2, 5.3 та 5.4 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» Позивачем встановлено ліміт залишку готівки в касі самостійно, на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Ліміт залишку готівки в касі Позивача згідно Наказу від 01 березня 2012 року №8 становить 9234,54 грн.

При перевірці касової книги, прибуткових, видаткових касових ордерів, відомостей на виплату грошей тощо встановлено факт перевищення ліміту залишку готівки в касі Позивача у сумі 27634,01 грн.

Відповідно до п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного Банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320, в чинній на час оформлення Видаткових касових ордерів редакції, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Позивачем до суду першої інстанції надано Видаткові касові ордери від 18 травня 2012 року №16 на суму 20205,44 грн. та від 25 грудня 2012 року №54 на суму 25250,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с. 101-102). Проте, зазначені докази спростовуються наданими Відповідачем ксерокопіями зазначених Видаткових касових ордерів (Т.1, а.с.193,194), виготовлених ним під час проведення перевірки Позивача з метою недопущення їх заповнення після її закінчення, в яких відомості у графах «Одержав», «дата» та підписи одержувачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно, відсутні.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми «С» від 18.12.2013 року №0002312300 є обґрунтованим та правомірним.

Щодо обґрунтованості прийняття Відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0002342300, яким збільшено на 6055,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 4844,00 грн. за основним платежем та на 1211,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з Деталізованої інформації щодо встановлених в ході проведення перевірки ТОВ «АІК» порушень по ПДВ, копія якої також наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.203), у додатку 5 до Декларації Позивача неправильно зазначено індивідуальний податковий номер (далі - іпн.) ТОВ «Техпрогрес»; у полі накладних від 20.12.2011р. №50 та від 29.07.2011 року №200 іпн. покупця - Позивача продавцем - ТОВ «Аквілон Трейдінг» помилково зазначено замість 194084010132 - 194084401013; до перевірки надано податкові накладні оформлені ПП «НВП Просвіт» (код за іпн. 309640426567), проте накладних виписаних його дійсним контрагентом ПП «Промоутерський центр «Світ-Про» до перевірки не надано.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 6.3 п. 6 чинного на час оформлення податкових накладних Порядку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 01 листопада 2011 року №1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1333/20071, не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

В судовому засіданні суду першої інстанції представником Позивача зазначено, що бухгалтером підприємства при оформленні первинних документів, допущено помилки. Відповідачем в судах першої та апеляційної інстанцій доводів Позивача не спростовано, будь-яких доказів на підтвердження наведеного в Акті не надано.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2013 року №0002342300.

Стосовно податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0002302300, яким на 3202,00 грн. зменшено суми від'ємного значення податку на додану вартість, ї встановлено наступне.

З Акта вбачається, що Відповідачем під час перевірки Позивача встановлено наявність розбіжностей по його контрагентам, які виявлено за допомогою АІС «Податковий блок».

Як зазначено раніше, Позивачем при оформленні первинних бухгалтерських документів з відповідними контрагентами допущено помилки.

Відповідач в Деталізованій інформації щодо встановлених в ході проведення перевірки ТОВ «АІК» порушень ПДВ (Т.1, а.с.203), як на доказ відхилення показників контрагента та Позивача, що складає 1040,61 грн., посилається на висновки Акта Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області м. Бориспіль «Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників податку на додану вартість в обліку ТОВ «Компанія «Сучасні інсталяційні мережі» (код ЄДРПОУ 37101504) з підприємствами - покупцями та постачальниками за вересень - жовтень 2011 року, січень 2012 року» від 18.10.2013 року №197/22-1/37101504, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с.205-220), в якому зазначено, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1040,61 грн. не підтверджено, оскільки податкові накладні при перевірці не надано. Проте, Позивачем до суду першої інстанції надано зазначені податкові накладні, відповідно до яких продавцем є ТОВ «Команія «Сучасні інсталяційні технології».

Більш того, акти про неможливість проведення зустрічної звірки та/або документальної позапланової перевірки лише фіксують факт неможливості їх проведення та не можуть містити висновки щодо «безтоварності» (фіктивності) або реальності здійснення суб'єктами господарської діяльності господарських операцій.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2013 року №0002302300 в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 1041,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 18.12.2013 року №0002292300, яким Позивачу зменшено на 2420,00 грн. суми від'ємного значення податку на додану вартість, колегією суддів встановлено наступне.

У судовому засіданні суду першої інстанції Відповідач пояснив, що під час перевірки контролюючим органом Позивача встановлено відхилення показників податкової звітності, оскільки ТОВ «ЛІСС ЛТД» не відобразило господарські операції із Позивачем.

Будь-які докази на підтвердження зазначених обставин в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано .

Проте, Позивачем до суду першої інстанції надано Податкові накладні від 27.10.2009 року №27102 на загальну суму з ПДВ 3000,00 грн., від 07.10.2009 року №7101 на загальну суму з ПДВ 7500,00 грн., від 16.11.2009 року №16111 на загальну суму з ПДВ 960,00 грн., від 13.11.2009 року №13112 на загальну суму з ПДВ 2250,00 грн., копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.233-236).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 18.12.2013 року №0002292300.

Відповідно до частини другої ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції . В зв'язку з тим, що додані до апеляційної скарги Позивачем докази у суді першої інстанції не досліджувались та клопотання щодо їх дослідження ним не заявлялось, суд апеляційної інстанції позбавлений права їїх дослідження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання протиправними дій Відповідача в частині прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки такі дії в розумінні вимог п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України є обов'язком контролюючого органу. Тому, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, як вбачається з Заяви про уточнення позовних вимог (Т.1,а.с.231а), Позивач просив суд першої інстанції:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.12.2013 року: форми «С» №0002312300; форми «С» №0002322300; форми «В4» №0002302300; форми «Р» №0002352300; форми «Р» №0002342300; форми «В4» №0002292300;

- визнати протиправними дії Відповідача щодо прийняття за Актом документальної перевірки від 27.11.2013 року податкових повідомлень-рішень від 18.12.2013 року: форми «С» №0002312300; форми «С» №0002322300; форми «В4» №0002302300; форми «Р» №0002352300; форми «Р» №0002342300; форми «В4» №0002292300.

Проте, однією із вимог зазначених в апеляційній скарзі є скасування Акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АІК» №317/10-13/22-01/19408407 від 27.11.2013 року.

Згідно з частиною четвертою ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції , у зв'язку з чим, зазначена вимога розгляду судом апеляційної інстанції не підлягає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АІК", Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 17.02.2015 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В. В.