Ухвала

від 20.02.2015 по справі 6/75-б-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

"20" лютого 2015 р. Справа № 6/75-Б-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригуза П.Д. при секретарі Рубанику О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: Державної податкової інспекції у м. Херсоні, ідентифікаційний код 21296163, вул. І.Кулика, 143-А, м. Херсон,

до: Приватного підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1

про банкрутство

за участю представників:

від кредиторів: ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "НАДРА" - Муценко Д.О., довіреність № 13-11-19998 від 25.12.2014 р.;

від боржника - не прибув;

ліквідатор - арбітражний керуючий Бєлоусов І.В.

в с т а н о в и в:

Провадження у цій справі порушено ухвалою господарського суду від 12.05.2010р. за ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції 1999р., далі Закон про банкрутство, якими регулюються особливості провадження у справах про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина.

Постановою від 29.06.2010 р. суд визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 22.12.2010 р. ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В., продовжено строк ліквідаційної процедури до 24.03.2011 р.

Ухвалою від 24.03.2011р. судом затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги кредитора ДПІ у м. Херсоні в сумі 3.033.415,15 грн. Окремо до реєстру вимог кредиторів внесено вимоги, що забезпечені заставою майна боржника: вимоги ПАТ КБ "Надра" в сумі 1.197.371,89 грн. та ПАТ "СЕБ Банк" в сумі 120.663,53 грн. Строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. було продовжено у зв'язку з наявністю активів, щодо яких повинні здійснюватися дії з їх управління та продажу.

Строк ліквідаційної процедури після цього неодноразово продовжувався у зв'язку з тим, що усе майно банкрута не було проданим.

Ухвалою від 29.01.2013 р. здійснено заміну кредитора, залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК", замість правового попередника Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк".

Ліквідатором подано до суду звіт і ліквідаційний баланс з відомостями про розподіл коштів, що отримані в ліквідаційній процедурі.

Як вбачається зі звіту та матеріалів справи, під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором виявлено та включено до ліквідаційної маси: Автомобіль Богдан DF 40, бортовий вантажний, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; земельна ділянка площею 0,0278 га за адресою АДРЕСА_2 у м. Херсоні (державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 058383 від 01.10.2008 р.); одна четверта частини незавершеного будівництва, недобудованого будинку готовністю 64%.

Автомобіль, який був предметом забезпечення вимог АБ "Факторіал-Банк", правонаступником якого став ПАТ "СЕБ Банк", ліквідатором було продано з публічних торгів 12.01.2012 року на Херсонській обласній товарній біржі за 20500,00 грн. Ухвалою господарського суду від 28.02.2012 року господарський суд затвердив витрати ліквідатора Бєлоусова І.В. в сумі 2988,50 гривень та встановив ліквідатору винагороду в розмірі 3000,00 грн. з наявних коштів, виходячи з приписів ч. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції 1999 року).

Ліквідатором здійснено продаж належних боржнику об'єктів нерухомого майна земельної ділянки площею 0,0278 га та одну четверту частини незавершеного будівництва, недобудованого будинку готовністю 64%, розташованих за адресою АДРЕСА_2 у м. Херсоні за 63024,00грн. Право власності на нерухоме майно передано переможцю аукціону за актом від 27.05.2014р. (том 6 а.с. 154).

Ліквідатором додано до звіту довідку про перерахування ТБ «Аграрна біржа» на його особовий рахунок грошових коштів у сумі 62708,88 грн. платіжним дорученням №349 від 11.06.2014 р. (том 6 а.с. 161).

За таких обставин станом на 11.06.2014 р. ліквідатор виконав усі свої обов'язки, реалізував усе наявне майно банкрута.

Відповідно до протоколу № 17 від 08.08.2014 р. (том 6 а.с. 52) комітет кредиторів розглянув звіт ліквідатора, затвердив оплату послуг за час здійснення ним повноважень та понесені витрати станом на 08.08.2014 р. та у зв'язку із завершенням ліквідаційної процедури запропонував ліквідатору звернутися до господарського суду з клопотанням про розподіл наявних коштів.

За заявою ліквідатора ухвалою господарського суду Херсонської області від 09.10.2014р. затверджено витрати ліквідатора Бєлоусова І.В. в сумі 2185,93 грн. та встановлено ліквідатору винагороду в розмірі 6302,40 грн., а також розподілено виручені від продажу майна боржника кошти в сумі 63024,00 грн. наступним чином:

- сплатити ліквідатору Бєлоусову І.В. компенсацію витрат в сумі 2185,93 гривень та винагороду в розмірі 6302,40 грн. за здійснене управління та продаж майна;

- залишок коштів, з урахуванням витрат на банківські послуги, перерахувати кредитору ПАТ КБ "Надра".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 р., яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2015 р. ухвала господарського суду від 09.10.2014 р. скасована, затверджена оплата послуг арбітражного керуючого Бєлоусова І.В. в розмірі 70 888,29 грн. та витрати, здійснені під час ліквідаційної процедури, в сумі 2 185,93 грн. Наявні суми, що виручені ліквідатором під час продажу майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судом розподілено наступним чином:

- 2185,93 грн. арбітражному керуючому Бєлоусову І.В. у якості компенсації витрат, понесених при здійсненні повноважень ліквідатора у справі № 6/75-Б-10;

- 60 838,07 грн. арбітражному керуючому Бєлоусову Ігорю Валентиновичу в якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 6/75-Б-10.

В судовому засіданні 19.02.2015 р. ліквідатор Бєлоусов І.В. підтвердив, що виручені кошти ним отримані на особовий рахунок у сумі 62 708,88 грн., інших майнових активів у боржника не залишилося, про що ліквідатором складено та підтверджено доданим до звіту ліквідаційним балансом, просив затвердити звіт та припинити провадження у справі.

Суд зазначає, що оскільки питання про розподіл наявних коштів вирішено рішенням суду, кошти фактично розподілені відповідно до Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 р., звіт ліквідатора підлягає затвердженню.

Клопотання до господарського суду про затвердження звіту і ліквідаційного балансу відповідно до протоколу №18 від 08.12.2014р. заявлено комітетом кредиторів, який розглянув остаточний звіт ліквідатора, вирішив питання оплати послуг та витрат ліквідатора.

Відповідно до ст. 32 Закону про банкрутство, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс з відповідними додатками. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно ч.ч. 5-6 ст. 31 та ч. 2 ст. 49 Закону про банкрутство незадоволені в ліквідаційній процедурі вимоги, що були заявлені до суду або не були заявлені у встановлений судом строк після визнання громадянина-підприємця банкрутом, крім вимог особистого характеру, вважаються погашеними. В подальшому громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від виконання вимог зазначених кредиторів.

Відповідно до приписів ст. 40 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

За таких фактичних обставин та правових підстав звіт ліквідатора підлягає затвердженню, а провадження у справі - припиненню.

В той же час, після подачі на розгляд господарського суду звіту та ліквідаційного балансу ліквідатором подано заяву від 11.12.2014 р. про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого (том 7 а.с. 1-17). Відповідно до цієї заяви ліквідатор просить затвердити додатково оплату послуг арбітражного керуючого за період з 08.08.2014 р. по 08.12.2014 р. в розмірі 18 812,79 грн. Окрім того, ліквідатор Бєлоусов І.В. висунув вимогу стягнути на його користь з ПАТ КБ «Надра» 5193,95 грн. та з ПуАТ «Фідобанк» - 460,50 грн. В обґрунтування своїх вимог Бєлоусов І.В. посилається на: ст. 43 Конституції України про право кожного на працю та заробітну плату, не нижчу ніж визначено законом; ч. 12 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлено право ліквідатора на оплату послуг за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом; на судову практику, відповідно до якої, у разі недостатності або відсутності майна та коштів боржника (банкрута), з кредиторів стягується на користь ліквідатора оплата послуг та понесені ним витрати, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог, який визначено ст. 16 Закону.

Зазначені вимоги ліквідатора, як вбачається із протоколу № 18 від 08.12.2014 р., також були предметом розгляду комітету кредиторів. За затвердження ліквідаторові оплати послуг з 08.08.2014 р. по 08.12.2014 р. голосував представник ДПІ у м. Херсоні, розмір оплати послуг в протоколі не зазначений. Окрім того комітет кредиторів вирішив не затверджувати витрати ліквідатора, які ним понесені при оскаржені ухвали господарського суду від 09.10.2014 р. в сумі 899,72 грн.

Також, заявою від 17.02.2015 р. Бєлоусов І.В. збільшив свої вимоги до вказаних кредиторів, вважаючи, що за час розгляду справи в суді з 08.12.2014 по 19.02.2015 р. він має право на оплату послуг, оскільки його повноваження як ліквідатора не припинені, окрім того, вважає, що кредитори зобов'язані відшкодувати понесені ліквідатором витрати у цей період в сумі 18,10 грн. Разом із раніше заявленими вимогами ліквідатор просить затвердити оплату послуг та в сумі 24727,24 грн. та стягнути на його користь з ПАТ КБ «Надра» 6826,85грн. та з ПуАТ «Фідобанк» - 605,28 грн.

При цьому, ліквідатор заявляє, що право вимоги належить виключно йому, отже він не висуває вимог до кредитора ДПІ у м. Херсоні щодо стягнення на його користь пропорційної частини понесених ліквідатором витрат та коштів на оплату послуг ліквідатора.

Від кредитора ПАТ КБ «Надра» до суду надійшло заперечення на заяву ліквідатора, яке підтримане його представником у судовому засіданні. Банк вважає, що ліквідатор ставить питання про виплату йому додаткових коштів, понад тих, що було виручено в ході ліквідаційної процедури. ПАТ «КБ «Надра», як кредитор, вважає, що така вимога не підлягає задоволенню оскільки не відповідає нормам чинного законодавства, а саме ч. 5 ст. 115 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючою у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. На думку кредитора, виходячи з даної норми, розмір грошової винагороди арбітражного керуючого не може перевищувати розміру коштів отриманих в ході ліквідаційної процедури. Окрім того, звертає увагу суду, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 р. № 83 ПАТ «КБ «Надра» віднесено до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 р. № 26 запроваджено тимчасову адміністрацію, під час якої не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку. Вважає, що стягнення заявленої арбітражним керуючим суми суперечить здоровому глузду, чинному законодавству про банкрутство та є неможливим.

Заслухавши ліквідатора та представника кредитора, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вимоги ліквідатора про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого можуть бути задоволеними частково з наступних підстав.

Провадження у цій справі порушено та здійснюється за приписами ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якими регулюються особливості провадження у справах про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором. Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Приписами ст. 49 Закону визначено особливий (спеціальний) порядок задоволення вимог кредиторів громадянина-підприємця, визнаного банкрутом. Так, цією нормою встановлено п'ять черг задоволення вимог кредиторів, а також визначено джерело та порядок задоволення вимог кредиторів, який є відмінним від загальних норм. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону приписано, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом відшкодовуються позачергово, а саме - «до задоволення вимог кредиторів». Джерелом задоволення вимог є лише та виключно кошти, що внесені на відповідний рахунок (депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса) згідно припису ч. 7 ст. 48 цього Закону.

Таким чином витрати ліквідатора та суми його винагороди, що підлягають сплаті, погашаються за рахунок наявних коштів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014 р. наявні грошові кошти розподілено ліквідаторові наступним чином: 2185,93 грн. у якості компенсації витрат; 60 838,07 грн. у якості оплати послуг. Всього розподілено на суму 63024,00 грн. Як вбачається зі звіту ліквідатора, ним, за вирахуванням витрат на обслуговування банківських операцій, отримано всього 62708,88 грн.

Як вбачається з протоколу № 18 від 08.12.2014 р. комітет кредиторів не затвердив витрати ліквідатора, що понесені ним за оскарження ухвали господарського суду від 09.10.2014 р. в сумі 899,72 грн. Суд вважає, що витрати підлягають частковому затвердженню в сумі 609,00 грн. щодо сплати судового збору та поштових витрат в сумі 47,12грн., а всього в сумі 656,12 грн., а в іншій частині вимоги відхиляються. Зокрема, суд, відхиляє заявлені ліквідатором вимоги в частині коштів на відрядження, оскільки правових підстав для їх нарахування ліквідаторові і сплаті у справі про банкрутство законодавством не передбачено. Що стосується додатково заявлених ліквідатором під час судового засідання витрат у сумі 18,10 грн., суд їх не затверджує, оскільки вони не були предметом розгляду комітету кредиторів.

При цьому суд зауважує, що компенсація зазначених витрат також підлягає здійсненню за рахунок коштів, що були наявними у банкрута та на час розгляду цієї заяви ліквідатора, вже фактично отримані ліквідатором в сумі 62708,88 грн., але не за рахунок кредиторів, що вимушено стали учасниками провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Суд керується цією нормою Конституції як нормою прямої дії, на підставі якої відхиляє вимоги ліквідатора щодо стягнення з кредиторів коштів на оплату послуг ліквідатора, оскільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", нормами ГПК України, а також іншими Законами України не передбачено обов'язку кредиторів здійснювати фінансування ліквідаційної процедури.

У зв'язку з цим, суд відхиляє посилання ліквідатора на судову практику як на зразок вирішення проблеми оплати послуг та витрат ліквідатора шляхом стягнення з кредиторів необхідних для цього коштів, оскільки вона не відповідає Конституції України та законодавству, а зазначені ліквідатором судові рішення не є джерелом права.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Суд зазначає, що конституційні права ліквідатора на працю як громадянина у цій справі не порушені. Ліквідатор без примусу, вільно дав згоду на своє призначення ліквідатором для здійснення управління і продажу майна банкрута. Ліквідатором було продане наявне майно та отримано за це достойну винагороду із компенсацією понесених при цьому витрат. Іншого майна, за рахунок якого можна було би поповнити ліквідаційну масу і задовольнити вимоги кредиторів та отримати відповідну винагороду, ліквідатором не встановлено.

Керуючись ст.ст. 3-1, 47-49, 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Заяву ліквідатора про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат задовольнити частково.

2. Затвердити витрати ліквідатора у сумі 656,12 грн., в іншій частині вимоги відхилити.

3. Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс громадянина-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_3

4. Припинити підприємницьку діяльність громадянина-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_3

5. Провадження у справі припинити.

6. Вимоги кредитора Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області визнати погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами - визнати такими, що не підлягають виконанню.

7. Ухвалу надіслати: кредиторам; ОСОБА_1 ліквідатору; державному реєстратору; ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсон; Головному управлінню юстиції у Херсонській області.

Повний текст складено та підписано 25.02.2015 р.

Суддя П.Д. Пригуза