Ухвала

від 19.02.2015 по справі 165/810/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 165/810/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Нєвєров І.М. Провадження № 22-ц/773/98/15 Категорія: 59 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С.Ю.,

суддів - Завидовської-Марчук О.Г., Свистун О.В.,

з участю:

секретаря - Вергуна Т.С.,

представників позивачів - Монтян Т.М., Цаана Д.Ю.,

представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третьої особи - ОСОБА_5,

представника третьої особи - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД до відділу Державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс", ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Конкурент", публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", приватний нотаріус Нововолинського міського нотаріального округу ОСОБА_10, про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, визнання недійсним акту про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, за апеляційними скаргами відділу Державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції, представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_4 та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД звернулося до суду із вищевказаним позовом, у якому просило визнати недійсними прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, а саме: магазину промислових товарів та адміністративного приміщення, загальною площею 359,2 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить позивачеві.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 04 лютого 2013 року Волинською філією товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" (далі - спеціалізована організація), проведено прилюдні торги з реалізації майна товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД (далі ТОВ "Будсервіс" ЛТД), а саме магазину промислових товарів та адміністративного приміщення, загальною площею 359,2 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. За результатами проведених прилюдних торгів 04 лютого 2013 року складено протокол проведення прилюдних торгів та 05 лютого 2013 року заступником начальника ВДВС Нововолинського МУЮ акт, згідно з якими переможцем торгів визнано ОСОБА_8

Після уточнення позовних вимог позивач просив визнати недійсними протокол № 03-0191/12-1 від 04.02.2013 р. проведення прилюдних торгів, свідоцтво № 247 про придбання ОСОБА_8 нерухомого майна з прилюдних торгів , видане 09.02.2013 р. приватним нотаріусом, та скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно від 09.02.2013 р.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним протокол № 03-0191/12-1 від 04.02.2013 року проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна (предмет іпотеки) - нежитлового приміщення (магазин, адміністративне приміщення), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Визнано недійсним свідоцтво № 247 про придбання ОСОБА_8 вказаного нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 09 лютого 2013 року приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу, на підставі акта проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки), затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Калюжним С.В. від 05 лютого 2013 року. Скасовано державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно, зареєстроване приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу, номер запису про право власності 116281 від 09.02.2013 року.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ВДВС Нововолинського МУЮ, представник відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_4 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на його необґрунтованість та ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили дане рішення скасувати і ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідачів та третьої особи апеляційні скарги підтримали і просили їх задовольнити, представники позивача та третя особа апеляційні скарги заперечили і просили їх відхилити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні прилюдних торгів в межах виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення боргу організатором торгів спеціалізованою організацією ТзОВ "ТД Еліт Сервіс" було порушено встановлені законом підстави, правила та процедури їх проведення, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, оскільки в результаті цього порушено права позивача, так як він позбувся своєї власності, не отримавши справедливу ціну від реалізації нерухомого майна, за рахунок якої мав би змогу задовольнити вимоги кредитора в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що через невиконання ТзОВ "Будсервіс" ЛТД, ТзОВ "Будівельною фірмою "Конкурент", ОСОБА_5 їхніх кредитних зобов'язань, рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 19.04.2010 року, яке ніким не оскаржувалось і набрало законної сили 30.04.2010 р., задоволено позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 1213086 грн. 70 коп. (т.1 а.с. 34-38), на підставі якого 05 травня 2010 року судом видано виконавчі листи № 2-104.

07 червня 2010 року заступником начальника ВДВС Нововолинського МУЮ відкрито виконавчі провадження з примусового виконання вказаного рішення суду щодо боржника ТзОВ "Будсервіс" ЛТД.

В ході проведення виконавчих дій стосовно примусового виконання рішення суду по вищезазначеній справі 16.06.2010 року дане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження № 22785293 (т.2 а.с. 174). У межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем 14 липня 2010 року було описано й арештовано нерухоме майно, що належить ТзОВ "Будсервіс", а саме магазин промислових товарів та адміністративне приміщення, загальною площею 359,2 кв. м., що за адресою: АДРЕСА_1 ( т.1 а. с. 42-43).

Згідно з постановою про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні від 19 серпня 2010 року (а. с. 251), призначено експерта у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс" ЛТД на користь юридичних осіб та держави 1 229 850 грн. 88 коп.

У відповідності до постанови ВП № 19830908 від 29.08.2012 року ВДВС Нововолинського МУЮ про призначення експерта-Волинською міжрегіональною біржею була проведена незалежна оцінка арештованого приміщення.

Відповідно до висновку про експертну грошову оцінку, що виконаний спеціалізованою організацією, від 06 вересня 2012 року вартість арештованого нерухомого майна складала 1433500 грн. 00 коп., яка ніким із сторін виконавчого провадження не була оскаржена.

З урахуванням витягу із протоколу № 42 від 27 листопада 2012 року засідання конкурсної комісії щодо визначення спеціалізованих організацій, які мають право здійснювати реалізацію арештованого державними виконавцями майна, 30 листопада 2012 року відділом державної виконавчої служби Нововолинського МУЮ було укладено договір з Волинською філією ТзОВ "ТД Еліт сервіс" про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

ТзОВ "Торговий дім Еліт Сервіс" призначило прилюдні торги з реалізації спірного нерухомого майна на 28 грудня 2012 року, про що повідомило сторони та виконавчу службу. Вказані торги не відбулись у зв"язку з відсутністю покупців.

На підставі ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" 04 січня 2013 року складено акт уцінки арештованого майна на 25%.

Спеціалізованою організацією 04 лютого 2013 року були проведені прилюдні торги з реалізації вказаного спірного нерухомого майна (а. с. 55), про що складено ТзОВ "ТД Еліт Сервіс" відповідний протокол № 03-0191/12-1 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а 05 лютого 2013 року ВДВС Нововолинського МУЮ складено на підставі цього протоколу акт проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, де переможцем торгів вказаний ОСОБА_8, який у повному обсязі вніс грошові кошти за придбане з прилюдних торгів майно, вартістю, що відповідала стартовій ціні лота, а саме 1 075125 грн. (а.с. 56). Даний акт затверджено у встановленому порядку начальником ВДВС Нововолинського МУЮ.

На підставі цього акту 09 лютого 2013 року приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 видано свідоцтво про придбання відповідного майна з торгів, 09 лютого 2013 року здійснено державну реєстрацію права власності придбаного з торгів майна за ОСОБА_8 (а. с. 199).

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження" та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Зокрема, ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено,що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій ст. 57 цього закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до ст. 54 цього Закону звернення стягнення на заставне майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Стаття 41 Закону України "Про іпотеку" зазначає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно з пунктом 1.4 Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів із реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, Законом України "Про іпотеку" визначено спеціальний порядок для реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки.

Таким чином, оскільки прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутнє, то при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів норми Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин не застосовуються, а застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення.

Вказані висновки викладені в ряді постанов Верховного Суду України, зокрема - від 26 листопада 2014 року № 6-174 цс 14 та від 28 січня 2015 року №6-199 цс 14.

Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні апеляційного суду зведеного виконавчого провадження № 19830908 та зведеного виконавчого провадження № 22785293 щодо ТзОВ "Будсервіс ЛТД", до їх складу входило 5 виконавчих проваджень з примусового виконання на користь юридичних осіб та держави: про стягнення податкової заборгованості в користь Нововолинської ОДПІ 16157,52 грн. та 38259,61 грн., в користь ПАТ КБ "Надра" кредитної заборгованості в сумі 114376,27 грн. і судових витрат, а також в користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - в сумі 1213086,70 грн. та судових витрат.

Зі змісту виконавчого листа від 19.04.2010 року, який перебував на виконанні у ВДВС Нововолинського МУЮ вбачається, що виконувалось рішення суду не щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а щодо стягнення кредитної заборгованості з ТзОВ "Будсервіс" ЛТД, ТзОВ "Будівельна фірма "Конкурент" та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 1213086,70 грн.

Рішення суду або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки в матеріалах справи відсутні.

Водночас, в акті державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна, який складено на підставі протоколу прилюдних торгів, зазначено, що оспорюване майно продано згідно виконавчого провадження, акту опису та арешту майна від 14.07.2010 року, тобто на підставі виконавчого листа № 2-104, виданого 05.05.2010 року Нововолинським міським судом Волинської області про солідарне стягнення кредитної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Будсервіс" ЛТД в позовних вимогах посилається на порушення норм чинного законодавства, а саме: щодо неповідомлення боржника про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, неповідомлення про стартову ціну реалізації цього нерухомого майна, завищення розміру винагороди спеціалізованій організації, неповідомлення результатів нової оцінки нерухомого майна, та участь одного учасника в прилюдних торгах.

Із роз'яснень, викладених у постанові Верховного Суду України від 07.02.2013 року за №6-174цс 12, слідує, що при вирішенні даної категорії справ необхідною умовою визнання прилюдних торгів недійсними є встановлення таких фактів: чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

Згідно з п. 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Пунктом 3.5 встановлено, що спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003р. № 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003р. за №388/7709, на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів-не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Судом встановлено, що 30.11.2012 року між ВДВС Нововолинського МУЮ та Волинською філією "ТД Еліт Сервіс" укладено договір про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації оспорюваного нерухомого майна. Організатором прилюдних торгів в засобах масової інформації та на веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено інформаційне повідомлення у відповідності щодо змісту інформації, встановленої нормативно-правовими актами, що регулюють порядок реалізації арештованого державним виконавцем майна (а.с.112,15-116, 137, 144-145 т.1).

Також встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами повідомлення ТзОВ "Будсервіс" ЛТД, стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ВДВС Нововолинського МУЮ про дату, час, місце проведення прилюдних торгів а також стартову ціну реалізації нерухомого майна ( а.с. 73, 104, 106, 107-108, 147-148).

Посилання апелянта на недійсність прилюдних торгів через завищення розміру винагороди спеціалізованій організації, як такої, що перевищує 5% вартості реалізації майна спростовуються наступним.

Відповідно до п. 3.1 Тимчасового положення розмір винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна не повинен перевищувати з урахуванням витрат, пов'язаних з організацією та проведенням реалізації майна, та податку на додану вартість 15 відсотків від вартості майна. При цьому витрати, пов'язані з організацією та проведенням реалізації майна, не повинні перевищувати 5 відсотків вартості реалізації майна.

Як встановлено в п. 3.1 договору від 30.11.2012 року № 03-0191/12, винагорода спеціалізованої організації за цим договором становить 14 відсотків без урахування ПДВ від продажної ціни нерухомого майна (а.с. 50-51 т.1). Ця ж обставина підтверджується також і копією витягу із протоколу №42 від 27.11.2012 року засідання конкурсної комісії щодо визначення спеціалізованих організацій, які будуть здійснювати реалізацію арештованого майна.

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає порушень, вищенаведених у доводах апеляційної скарги.

Однак судом першої інстанції правильно вказано на інші порушення, допущені при проведенні прилюдних торгів.

Відповідно до п. 4.2. Тимчасового положення (в редакції, чинній на час проведення прилюдних торгів) лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців.

Згідно із п. 7.1 Тимчасового положення (в редакції чинній на час проведення прилюдних торгів) прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, зокрема у разі відсутності покупців або наявності лише одного покупця.

Відповідно до п.7.3 Тимчасового положення, якщо прилюдні торги не відбулися двічі, то майно знімається з торгів, про що спеціалізована організація в триденний термін повідомляє державного виконавця.

Із роз'яснень, викладених в ч.2 п. 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вбачається, що у разі якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то судом не може бути змінений спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Таким чином, у разі проведення прилюдних торгів на підставі примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, правовідносини по організації та проведенні прилюдних торгів регулюються ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження", Тимчасовим положенням, а не Законом України "Про іпотеку", а відтак порушення вимог п.п. 4.2, 7.1 вказаного Тимчасового положення є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що прилюдні торги відбулися на підставі постанови державного виконавця про стягнення із відповідачів заборгованості за кредитним договором, однак відбулося звернення стягнення на предмет іпотеки, яке за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса здійснено не було.

Отже, на підставі наведеного проведені прилюдні торги слід вважати такими, що проведені з порушення чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що проведення прилюдних торгів призначено на 28.12.2012 року, однак торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, що підтверджено повідомленням про результати торгів № 476778, викладеним на веб-сайті Інформ"юсту. Повторні прилюдні торги проводяться не раніше, ніж через місяць з часу проведення перших прилюдних торгів (п.4.6 Тимчасового положення).

Пунктом 4.8 встановлено, що на повторних торгах стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 %.

Згідно п. 4.9 Тимчасового положення, якщо майно не було продане або прилюдні торги не відбулися, то майно знімається з прилюдних торгів.

Водночас сторонами п. 6.5.3 договору іпотеки від 26.09.2008 року встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у Постанові від 24.10.2012 року №6-116цс12, де вказано, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановленні ч.ч.1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1ст. 215 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Водночас, наказом Державної виконавчої служби України від 28.01.2013 р. № 7/2 ТзОВ "ТД Еліт Сервіс" виключено з переліку спеціалізованих організацій, з якими органами державної виконавчої служби можуть укладатися договори про реалізацію арештованого майна, за порушення вимог Генерального договору №2 про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, від 06.01.2012 р. Даний договір розірвано Державною виконавчою службою України в односторонньому порядку.

Отже, з огляду на зазначені порушення, прилюдні торги судом вірно визнано недійсними з підстав, наведених вище.

Встановивши такі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом ухвалено законне та обґрунтоване рішення, тобто підстави, на які посилаються апелянти, не підтвердились, тому вважати скарги обґрунтованими не можна.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду, оскільки є власним тлумаченням відповідачами норм чинного законодавства і обставин справи, які були предметом дослідження судом, і суд першої інстанції їм дав правильну юридичну оцінку.

Таким чином, виходячи із визначених у ст. 303 ЦПК України меж розгляду справи апеляційним судом, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, зазначені в ньому висновки відповідають дійсним обставинам справи, а отже підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги відділу Державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції, представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_4 та Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" відхилити.

Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: