Постанова

від 19.02.2015 по справі 813/1757/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 876/7547/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Коваля Р.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубес Інтернешнл ТОВ" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

28.02.2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тубес Інтернешнл ТОВ" (надалі - ТОВ "Тубес Інтернешнл ТОВ") звернулося до суду із адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2014 року № 0000072210.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі Акта перевірки від 30.12.2013 року № 240/22- 10/33562712 про результати планової виїзної перевірки ТзОВ "Тубес Інтернешнл ТОВ", код за ЄДРПОУ 33563712 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, в основу якого взяті акти інших податкових органів про неможливість звірки його контрагентів. Вважає, що такі акти не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Позивач зазначає, що його господарські операції з ТОВ "Конді 50" та ТОВ "Медіастар" підтверджені належними документами бухгалтерського та податкового обліку, належним чином оформлені та повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", відтак повністю підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, а тому прийняте на їх основі податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 17.01.2014 року № 0000072210.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зокрема зазначає, що перевіркою встановлено, що господарські операції, які відображені ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» з контрагентами в досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості, фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. При перевірці підприємством не доведена реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо - складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ "Тубес Інтернешнл ТОВ" зареєстроване як юридична особа 27.05.2005 року, ідентифікаційний код юридичної особи 33562712.

Позивачу видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100017950.

На підставі направлень від 10.12.2013 року № 509, 510, 511, 512, 513, 514 виданих Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, у період з 10.12.2013 року по 23.12.2013 року проведена планова виїзна перевірка ТзОВ "Тубес Інтернешнл ТОВ". За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 30.12.2013 року № 240/22-10/33562712 про результати планової виїзної перевірки ТзОВ "Тубес Інтернешнл ТОВ", код за ЄДРПОУ 33563712 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акта перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

- п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТзОВ "Тубес Інтернешнл ТОВ" занижено податок на додану вартість на загальну суму 297545 грн. в т.ч.: за серпень 2012 року в сумі 87841 грн, за жовтень 2012 року на суму 67704, листопад 2012 року на суму 97500 грн. та за грудень на суму 44500 грн.

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області 17.01.2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000072210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього на 44631750 грн, у тому числі за основним платежем - 297545 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 148772,5 грн.

Не погодившись із вказаним повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо взаємовідносин ТзОВ "Тубес Інтернешнл ТОВ" з контрагентом ТОВ "Конді 50".

Так, згідно з даними бухгалтерського обліку, ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» у перевіреному періоді здійснювало взаєморозрахунки із ТОВ «Конді 50» (ЄДРПОУ 38149196) на загальну суму 1117457,38 грн., вт. ч. ПДВ 186242,90 грн.

Відповідно до представленого Договору від 03.09.2012 р. ТОВ «Конді 50» (Продавець) та ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» (Покупець) уклали договір, згідно якого: продавець зобов'язується передати у власність покупця шланги в асортименті для промислового використання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору. Передача товару по кількості проводиться згідно накладних. Датою отримання товару є дата, що зазначена в кожній окремій накладній на приймання - передачу товару відповідного асортименту та кількості.

Відповідно до оборотно - сальдової відомості по бухг. рах. 631 по контрагенту ТОВ «Конді 50» обліковується сума 1117457,38 грн. За результатами перевірки ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» встановлено, що суми ПДВ по операціях з ТОВ «Конді 50» включено до складу податкового кредиту: Д-т 644 К-т 631 - 186242,90 грн.

ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» до складу податкового кредиту включено податкові накладні від ТОВ «Конді 50».

ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області отримано Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2013 року № 1695/22-3/38149196 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Конді 50" податковий номер 38149196 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2012 року - 31.03.2013 року», та встановлено, що ТОВ "Конді 50" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, внаслідок чого безпідставно сформовано податкові зобов'язання за період з 25.06.2012 року по 31.03.2013 року по податковим накладним, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів (дод 1), які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги ст.ст. 22, 185, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Крім цього, відповідно до інформації, наданої Державною митною службою України, за даними вантажно-митних декларацій, що подавалися для митного оформлення ТОВ «Конді 50» було відображено придбання імпортованих овочів та фруктів від ТОВ «Екватор-Захід» та ТОВ «Фламінго», чим сформовано податковий кредит відповідно на 0,8 млн.грн. та 0,3 млн. грн., при цьому в подальшому підприємством було відображено здійснення реалізації проводів, швелерів, клапанів, вентиляторів, ламп, серветок, запальничок та ін.

Щодо взаємовідносин ТзОВ "Тубес Інтернешнл ТОВ" з контрагентом ТОВ "Медіастар".

Так, згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» у перевіреному періоді здійснювало взаєморозрахунки із ТОВ «Медіастар» (ЄДРПОУ 33499630) на загальну суму 689645,16 грн., в т. ч. ПДВ 114940,87 грн.

Відповідно до представленого Договору від 04.06.2012 р. ТОВ «Медіастар» (Продавець) та ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» (Покупець) уклали договір, згідно якого: продавець зобов'язується передати у власність покупця шланги в асортименті для промислового використання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору. Передача товару по кількості проводиться згідно накладних. Датою отримання товару є дата, що зазначена в кожній окремій накладній на приймання - передачу товару відповідного асортименту та кількості.

Відповідно до оборотно - сальдової відомості по бухг. рах. 631 по контрагенту ТОВ «Медіастар» обліковується сума 689645,16 грн. За результатами перевірки ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» встановлено, що суми ПДВ по операціях з ТОВ «Медіастар» включено до складу податкового кредиту: Д-т 644 К-т 631 - 186242,90 грн.

ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» до складу податкового кредиту включено податкові накладні від ТОВ «Медіастар».

ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області отримано Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.08.2013 року №798/26-55-22-07/33499630 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Медіастар» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.08.2012 року», яким встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Таким чином, перевіркою встановлено, що господарські операції, які відображені ТОВ «Тубес Інтернешнл ТОВ» з вищенаведеними контрагентами в досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості, фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. При перевірці підприємством не доведена реальність операцій, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо - складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного Класифітора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 р. N 457, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устатковання, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.95 № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, основою формування бухгалтерського, а відтак і податкового обліку є господарська операція, яка впливає на стан зобов'язань, в тому числі і податкових.

Надання податковому органу до перевірки всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення безтоварних операцій тощо.

Таким чином, відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась є безтоварною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 (надалі - Положення).

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

В статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03 № 143, зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку.

Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за N 168/704, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників; забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Слід зазначити, що у податковій звітності повинна відображатись лише та господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат (підприємством по даних операціях не формувались валові витрати), а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками податкового органу про те, що господарські операції, які відображені ТОВ "Тубес Інтернешнл ТОВ" в досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що при перевірці, підприємством не доведена реальність операцій, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Вищий адміністративний суд України у листі від 06.05.2011 р. № 742/11/13-11 зазначив, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у подальшому.

Проведеним аналізом господарської та економічної діяльності ТОВ «Конді 50» та ТОВ "Медіастар" встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: основних фондів, транспортних засобів, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що операції з придбання товарів, робіт, послуг у даних постачальників є безтоварними та правочин, який виникає від здійснення таких операцій є нікчемним, діяльність при здісненні таких операцій не спрямована на отримання економічної вимоги, а лише на заниження сплати податку на додану вартість.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, тобто сума податкового кредиту зменшує розмір сплаченого платником податку до бюджету.

На думку колегії суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тубес Інтернешнл ТОВ" скористалось правом на формування податкового кредиту та валових витрат, тобто правом на податкову вигоду шляхом надмірного формування податкового кредиту у зв'язку із несплатою його контрагентами податку до бюджету.

Таким чином, операції, які були здійснені з вищевказаними постачальниками не створюють юридичних наслідків, внаслідок чого ТзОВ "Тубес Інтернешнл ТОВ" в порушення п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, було занижено податок на додану вартість на загальну суму 297545 грн. в т.ч.: за серпень 2012 року в сумі 87841 грн, за жовтень 2012 року на суму 67704, листопад 2012 року на суму 97500 грн. та за грудень на суму 44500 грн.

Як наслідок, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставні і необґрунтовані та не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає до скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 р. по справі № 813/1757/14 - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубес Інтернешнл ТОВ" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

Р.Й. Коваль

Постанова складена в повному обсязі 24.02.2015 року.