Постанова

від 18.02.2015 по справі 911/2869/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. Справа№ 911/2869/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 18.02.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЖитлоДар-Кіровоград» на рішення господарського суду Київської області від 10.09.2014 (повне рішення складено 25.09.2014)

у справі №911/2869/14 (суддя Конюх О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЖитлоДар-Кіровоград»

до Бучанської міської ради

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 49 200,67 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 10.09.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 10.09.2014 у справі №911/2869/14 та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.

В своїх доводах заявник посилався на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та мало місце порушення норм матеріального права.

Ухвалою від 10.11.2014 Київським апеляційним господарським судом прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №911/2869/14 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою від 01.12.2014 Київським апеляційним господарським судом відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача в судове засідання.

17.12.2014, 12.01.2015, 28.01.2015, 11.02.2015, 16.02.2015 Київським апеляційним господарським судом оголошувалась перерва у судовому засіданні.

12.01.2015 через відділ документального забезпечення Кївського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про часткову відмову від апеляційної скарги в частині стягення із відповідача грошових коштів.

Обговоривши із учасниками процесу дану заяву, колегія суддів вважає за необхідне не приймати часткову відмову позивача від апеляційної скарги, оскільки у разі задоволення апеляційної скарги будуть порушені права позивача в частині повернення зайво сплачених коштів.

Окрім того, суд не зв'язаний із доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду у повному обсязі.

Представник позивача брав участь в судових засіданнях, в яких надавав свої пояснення щодо суті спору, підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 10.09.2014 у справі №911/2869/14 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги.

В дане судове засідання представник відповідача не з'явився, проте брав участь у судових засіданнях 17.12.2014, 12.01.2015, 28.01.2015, 11.02.2015, 16.02.2015 в яких надавав свої пояснення та заперечив проти доводів, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 10.09.2014 у справі №911/2869/14 - без змін.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення представника відповідача про час та місце проведення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою суду сторін було попереджено, що неявка їх представників без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача.

Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

03.09.2007 між ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» та Бучанською міською радою Київської області укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), згідно якого ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» (орендар) отримав від Бучанської міськради (орендодавця) у платне строкове користування земельну ділянку комунальної власності територіальної громади міста Буча площею 3691 кв. м кадастровий номер 3210945300:01:081:0002 категорія земель - для комерційного використання для будівництва культурно-розважального центру терміном на 10 років.

В подальшому сторонами 30.04.2009 та 07.06.2012 вносились зміни до вказаного договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати.

11.07.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «ЖитлоДар-Кіровоград» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Бучанської міської ради, в якому просило суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 03.09.2007 за період з 01.01.2009 по 01.03.2014 та стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти - переплату по орендній платі в сумі 49 200,67 грн.

Позов обґрунтовано тим, що між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки від 03.09.2007 для будівництва культурно-розважального центру, розділом 13 якого було визначено, що зміни до договору набирають чинності з моменту їх державної реєстрації.

Разом із тим, 30.04.2009 між сторонами було укладено угоду про внесення змін до договору оренди, зі строком дії до 30.04.2010, якою було змінено розмір орендної плати.

Вказана угода була підписана сторонами, однак державну реєстрацію даної угоди сторонами здійснено не було.

07.06.2012 між сторонами було укладено угоду про внесення змін до договору оренди з терміном дії 1 рік, якою викладено в новій редакції пункти договору стосовно грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати. Зазначена угода також підписана сторонами та не пройшла державної реєстрації.

Враховуючи положення ст. 654 ЦК України, п. 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, п. 8 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9 та розділу 13 договору оренди землі, позивач вважав, що угоди про внесення змін до договору оренди є неукладеними, відповідно нарахування орендної плати за вказаними угодами є незаконними.

Позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди землі від 03.09.2007 за період з 01.01.2009 по 01.03.2014 в розмірах, передбачених п. 4.1 договору в редакції від 03.09.2007 та повернути позивачу переплату по орендній платі в сумі 49 200,67 грн., як безпідставно отримані кошти.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.09.2014 у позові ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» до Бучанської міської ради про зобов'язання вчинити дії та повернути кошти відмовлено.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638, ч. 3 ст. 640 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 19.12.2006 чинній на момент укладення договору) договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ними договір оренди земельної ділянки від 03.09.2007, згідно якого ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» (орендар) отримав від Бучанської міськради (орендодавця) у платне строкове користування земельну ділянку комунальної власності територіальної громади міста Буча площею 3691 кв. м кадастровий номер 3210945300:01:081:0002 категорія земель - для комерційного використання для будівництва культурно-розважального центру.

Відповідно до умов договору:

- грошова оцінка земельної ділянки складає 291743,00 грн. (п. 1.4 договору);

- термін дії договору 10 років до 26.07.2017, договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації (п. 3.1 договору);

- базовий рівень орендної плати є розмір земельного податку, орендна плата за рік становить 35 009,16 грн. (тобто 12% від нормативної грошової оцінки), на місяць 2 917,43 грн. Розмір орендної плати переглядається щороку при проведенні індексації грошової оцінки земельної ділянки, зміна нормативної грошової оцінки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору (розділ 4 договору).

Укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки зареєстрований у виконавчому комітеті Бучанської міської ради, про що 03.09.2007 у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №49Н/2007, а також зареєстрований в Ірпінському відділі Київської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі договорів оренди землі вчинено запис №040734000018.

Сторонами не заперечується факт державної реєстрації основного договору.

03.09.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 3691 кв. м, про що сторонами в порядку ст. 17 Закону України «Про оренду землі» складено акт прийому-передачі земельної ділянки.

Отже, з 03.09.2007 у позивача виник обов'язок сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку.

Рішенням Бучанської міської ради від 10.02.2009 №1194-47-V затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста.

27.04.2009 позивач звернувся до Бучанської міської ради із заявою (вхідний номер 04-08/1076), в якій просив орендодавця встановити орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Бучанської міської ради від 10.02.2009 №1194-47-V.

Рішенням Бучанської міської ради від 30.04.2009 №1333-51-V «Про встановлення орендної плати за земельну ділянку» позивачу встановлено орендну плату в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки (замість 12%) терміном на 1 рік, фінансовому управлінню доручено внести зміни до договору оренди.

30.04.2009 між Бучанською міськрадою та ТОВ «ЖитлоДар Кіровоград» укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, якою відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою КМ України від 12.05.2000 №783 та рішень Бучанської міської ради від 10.02.2009 №1194-47-V та від 30.04.2009 №1321-51-V «Про встановлення орендної плати за земельну ділянку» встановлено що:

грошова оцінка орендованої ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» земельної ділянки з 01.01.2009 складає 345 440,69 грн., з 10.02.2009 складає 1 266 566,65 грн.;

орендна плата з 01.01.2009 по 09.02.2009 на рік становить 41 452,88 грн., на місяць становить 3 454,41 грн.;

орендна плата з 10.02.2009 по 29.04.2009 на рік становить 151 988,00 грн., на місяць становить 12 665,67 грн.;

орендна плата з 30.04.2009 на рік становить 75 994,00 грн. (6% від нормативної грошової оцінки), на місяць становить 6 332,83 грн.

Термін даної угоди сторонами визначено в 1 рік до 30.04.2010. Дана угода зареєстрована у виконавчому комітеті Бучанської міської ради, про що 30.04.2009 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №32Н/2009.

12.03.2012 ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» звернулося до Бучанської міськради із заявою (вхідний номер 04-08/765), в якій просило встановити орендну плату за користування земельною ділянкою на рівні 3% (нормативної грошової оцінки).

Рішенням Бучанської міськради від 29.03.2012 № 614-23-VI «Про розгляд звернення ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» вирішено встановити позивачу орендну плату за орендовану земельну ділянку на рівні 5% від нормативної грошової оцінки терміном на один рік.

У відповідності до вказаного рішення 07.06.2012 між Бучанською міською радою та ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, якою відповідно до рішення Бучанської міської ради від 29.03.2012 №614-23-VI «Про розгляд звернення ТОВ «Житлодар-Кіровоград», встановлено, що:

грошова оцінка орендованої земельної ділянки, згідно довідки Держкомзему від 16.02.2012 № 234, складає 1 349 134,32 грн.;

річна орендна плата становить 5% від нормативної грошової оціни і складає на рік 67 456,72 грн., на місяць складає 5 621,39 грн.

Термін дії угоди сторонами встановлено 1 рік з моменту реєстрації у виконавчому комітеті Бучанської міської ради. Дана угода зареєстрована у виконавчому комітеті Бучанської міської ради, про що 07.06.2012 в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №84Н/2012р.

Як віроно встановлено судом першої інстанції, орендна плата ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» нараховувалась виходячи з умов основного договору та умов укладених додаткових угод наступним чином:

з 03.09.2007 по 31.12.2008 - 12% нормативної грошової оцінки (основний договір);

з 01.01.2009 по 29.04.2009 - 12% нормативної грошової оцінки (основний договір);

зміна суми орендної плати констатована в угоді від 30.04.2009 за періоди, що передували укладенню угоди, а саме - за 01.01.2009 - 09.02.2009 та 10.02.2009 - 29.04.2009, обумовлена затвердженням нової нормативної грошової оцінки земель міста Буча рішенням від 10.02.2009 №1194-47-V, а у відповідності до п. 4.7. договору зміна нормативної грошової оцінки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до договору;

з 30.04.2009 по 30.04.2010 - 6% грошової оцінки (угода про внесення змін від 30.04.2009 із терміном дії 1 рік до 30.04.2010);

з 30.04.2010 по 06.06.2012 - 12% нормативної грошової оцінки (основний договір);

з 07.06.2012 по 07.06.2013 - 5% нормативної грошової оцінки (угода про внесення змін від 07.06.2012 із терміном дії 1 рік);

з 08.06.2013 - 12% нормативної грошової оцінки (основний договір).

Одночасно колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 632 ЦК України визначено, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як на час укладання договору оренди земельної ділянки, так і на час виникнення спору, обов'язковим елементом визначення розміру орендних платежів є нормативна грошова оцінка земльної ділянки (ст. 5 ЗУ «Про оцінку земель»). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки не може ототожнюватися як зміна розміру орендної плати, а є лише її передумовою. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюється у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономонї Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Як встановлено судом першої інстанції, за спірний період з 01.01.2009 по 01.03.2014 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надана в користування позивачу неодноразово змінювалася.

Враховуючи те, що зміна нормативної грошової оцінки землі проведена у межах правових норм, що діяла на час існування договірних відносин між сторонами, не може оцінюватися як зміна правових норм, що регулюють відносини з орендної плати землі, а тому розповсюджуються як на відносини, що склалися, так і на відносини, що виникають у майбутньому.

Ініціатива щодо проведення у відповідність умов договору обов'язковим умовам, встановлених у визначеному законом порядку, може виходити як від орендодавця, так і від орендаря.

Таким чином, колегія суддів вважає, що невнесення відповідних змін до даного договору оренди земельної ділянки у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки землі не звільняє орендаря від обов'язку здійснювати оплату за оренду спірної змельної ділянки із зміною її грошової оцінки.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що орендна плата позивачу за спірний період нараховувалась у відповідності з вимогами нормативно-правових актів та виходячи з умов як основного договору (12% від нормативної грошової оцінки) так і змін до договору, які вносились сторонами.

Стосовно твердження позивача про те, що, оскільки не було здійснено державну реєстрацію угод про внесення змін до договору оренди від 30.04.2009 та від 07.06.2012 у територіальному органі Держземагенства, то вони є неукладеними, відповідно нарахування орендної плати за вказаними угодами є незаконними, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, форма договору оренди землі визначена ст. 14 Закону України «Про оренду землі», яка визначає, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (як в редакції станом на час укладення договору оренди та угод про внесення змін, так і станом на день розгляду справи). Зазначена норма кореспондується із загальною нормою ст. 205 ЦК України.

Угоди про внесення змін від 30.04.2009 та від 07.06.2012 у відповідності до вимог ст. 654 ЦК України укладені в тій самій формі, що й основний договір - в простій письмовій.

Правова категорія - Державна реєстрація договору оренди землі не належить до форми договору, а є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Державна реєстрація права оренди землі за договором оренди земельної ділянки від 03.09.2007 позивача була здійснена у відповідності до законодавства, чинного станом на день його укладення, що встановлено судом першої інстанції і сторонами не заперечується.

Нині діє Закон України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», ч. 1 ст. 2 якого визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, державній реєстрації підлягає право оренди, що, на думку колегії суддів, й було здійснено сторонами у встановленому законом порядку.

Щодо посилання позивача на п. 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою КМ України від 25.12.1998, №2073, відповідно до якого у разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації, а перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації, то при укладенні угод про внесення змін від 30.04.2009 та від 07.06.2012 сторони фактично лише змінювали розмір орендної плати, при цьому обсяг права оренди позивача не змінювався.

В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, форма якої законодавчо визначена та наведена у додатку до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою КМ України від 25.12.1998, №2073, наведено форму ведення Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі, в якому графи щодо грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати відсутні.

Разом із тим, угода про внесення змін від 30.04.2009 зареєстрована у виконавчому комітеті Бучанської міської ради, про що 30.04.2009 у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №32н/2009, що не суперечить Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою КМ України від 25.12.1998, №2073.

На час укладення угоди про внесення змін від 07.06.2012 державна реєстрація договорів оренди землі здійснювалась на підставі Порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених постановою КМ України від 09.09.2009 №1021 (втратила чинність 17.10.2012), про що також зазначено у листі відділу Держземагентства у місті Бучі Київської області.

Так, відповідно до вказаного Порядку ведення Поземельної книги: Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (п. 6 Порядку ведення Поземельної книги), номер Поземельної книги відповідає кадастровому номеру земельної ділянки (п. 4 Порядку ведення Поземельної книги). Додатком до Порядку ведення Поземельної книги встановлено форму ведення Поземельної книги, в тому числі розділ 4 додатку визначає форму та зміст запису про договір оренди земельної ділянки та форму та зміст запису про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки, які не містять граф щодо грошової оцінки земельної ділянки, орендної плати та їх змін.

Відповідно до п. 8 Порядку ведення Поземельної книги одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів).

Згідно з вказаним Порядом ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі: книга записів відкривається та ведеться у паперовому вигляді - територіальним органом Держземагентства; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства «ентр державного земельного кадастру» (п. 4 Порядку ведення Книги записів).

Записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі. Датою державної реєстрації змін, внесених до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини), та відомостей про дострокове припинення їх дії є дата внесення запису до розділу Книги записів (п. п. 10, 12 Порядку ведення Книги записів).

Державна реєстрація документів про зміни, внесені до договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) та відомостей про дострокове припинення їх дії здійснюється у порядку, встановленому для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, договору суборенди земельної ділянки (її частини) (п. 16-5 Порядку ведення Книги записів).

Додатком до Порядку ведення Книги записів затверджено форму ведення Книги записів, в тому числі затверджено форму та зміст записів у Книзі. Розділом 4 додатку встановлено форму та зміст запису про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, а також форму та зміст запису про державну реєстрацію зміни/дострокового припинення дії договору оренди, які не містять граф щодо грошової оцінки земельної ділянки, орендної плати та їх змін.

За таких обставин, проаналізувавши законодавство, яке регулювало порядок державної реєстрації права оренди земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що угоди про зміну розміру орендної плати не змінюють обсягу прав оренди позивача на земельну ділянку площею 3691 кв. м за адресою м. Буча, вул. Шевченка 3-г. Порядок ведення Поземельної книги та Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі не передбачають внесення даних про розмір орендної плати, а тому, відповідно зміни розміру орендної плати окремо державній реєстрації не підлягають.

Враховуючи наведене, на думку апеляційного господарського суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.04.2009 та від 07.06.2012 є неукладеними.

Разом із тим, слід звернути увагу на те, що поняття неукладений договір є тотожним договору, що не відбувся. Виконаний договір не може бути неукладеним, оскільки визначення договору як неукладеного може мати місце виключно на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 25.06.2011 №3-58гс11 та Вищий господарський суд України у постанові від 25.06.2011 №7/221-09.

Угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.04.2009 та від 07.06.2012 виконувались сторонами договору оренди протягом іх терміну дії, а відтак фактично відбулись і не можуть бути визначені як неукладені.

Крім того, перерахунок орендної плати у відповідності до рівня встановленого основним договором - 12% від нормативної грошової оцінки, не призведе до зменшення розміру зобов'язань позивача із сплати орендної плати.

З огляду на зазначене вище, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд, при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов вірного висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЖитлоДар-Кіровоград» задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано докази та належним чином не доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 10.09.2014.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Київської області від 10.09.2014 у справі №911/2869/14 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЖитлоДар-Кіровоград» слід залишити без задовлення, а рішення господарського суду Київської області від 10.09.2014 у справі №911/2869/14 - без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЖитлоДар-Кіровоград» на рішення господарського суду Київської області від 10.09.2014 у справі №911/2869/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 10.09.2014 у справі №911/2869/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2869/14 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук