Рішення

від 13.02.2015 по справі 908/5384/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 5/109/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2015 Справа № 908/5384/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька Трейдингова Компанія" (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Можайська, 63)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РІДАКС" (69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Миру, 7, кв. 93)

про стягнення 28 055,32 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники:

Від позивача: Зіменко І.А довіреність №3 від 16.12.2014 р.

Від відповідача: Івашков С.О довіреності № б/н від 23.12.2014 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

01.12.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька Трейдингова Компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІДАКС" про стягнення 28 055,32грн.

Ухвалою суду від 01.12.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/5384/14, присвоєно справі номер провадження - 5/109/14, розгляд справи призначено на 24.12.2014 р. Ухвалою суду від 02.02.2015 р. № 908/5384/14 було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 16.02.2015 р. Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувались перерви. У судовому засідання 13.02.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін, розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 13.02.2015 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 01.08.2014 р. між ТОВ «Запорізька Трейдингова Компанія» та ТОВ "РІДАКС" укладено договір постачання пального та його передачі за бланками-дозволами внутрішнього обігу ДТ-ЗП00110. Відповідно до умов договору позивач ТОВ «Запорізька Трейдингова Компанія» передало ТОВ «РІДАКС» дизельне паливо на загальну суму 23 535,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПХ-0000014 від 18.08.2014 р., рахунком-фактурою № СФ-0000122 від 18.08.2014 р. та довіреністю № 64 від 18.08.2014 р. Зазначений товар було прийнято ТОВ «РІДАКС» в повному обсязі, претензій щодо якості отриманого товару не надходило. Відповідно до п. 4.1 Договору ДТ-ЗП00110 постачання пального та його передачі за бланками-дозволами внутрішнього обігу від 01.08.2014 р. сплата вартості пального здійснюється на умовах 100% попередньої його оплати. В п 4.2 Договору ДТ-ЗП00110 визначено, що сплата вартості пального здійснюється Покупцем в порядку та на умовах, визначених Договором, в терміни визначені Продавцем у наданих рахунках або видаткових накладних. Згідно з Рахунком-фактурою № СФ-0000122 від 18.08.2014 р. рахунок дійсний до сплати до 18.08.2014 р. Оплата дизельного палива на загальну суму 23 535,00 грн. не відбулася. Таким чином, загальна сума основного боргу ТОВ «РІДАКС» за отриманий ним товар складає 23 535,00 грн. Відповідно до умов договору, ТОВ «РІДАКС» нараховується пеня в розмірі 1241,23 грн. і штраф в розмірі 2 353,5 грн. Згідно розрахунку позивача втрати від інфляції становлять 776, 65 грн. та 3% річних становлять 148,94 грн. Загальна сума заборгованості відповідача складає - 28 055,32 грн. В обґрунтування позову посилається на ст.ст. 193 ГК України, ст. 526, 525, 625 ЦК України, ст. 1, 2, 54, 55 ГПК України.

Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог. Відповідач зазначає , що передача бланків, яка засвідчує перехід права власності на пальне, не відбулася, що передбачено п. 1.5. договору. Тобто, на час розгляду справи майно (пальне) перебуває у власності позивача, то у відповідача відсутній обов'язок щодо оплати його вартості. Керуючись ст. 4.3, 22, 32 ГПК України, ст.. 316, 524, 625, 627, 697 ЦК України, п 1.5. договору № ДТ-ЗП00110 від 01.08.2014 р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2014 р. між ТОВ «Запорізька Трейдингова Компанія» (далі - продавець) та ТОВ «РІДАКС» (далі - покупець) укладено договір Постачання пального та його передачі за бланками-дозволами внутрішнього обігу ДТ-ЗП00110 (далі - договір), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати певну кількість пального у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти пальне і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.5. - 1.7. договору право власності на пальне переходить до покупця в момент передачі бланків продавцем.

Передача бланків та перехід права власності на відповідну кількість пального посвідчується видатковими документами (видатковими накладними, актами прийому-передачі та інші). Передача бланків покупцеві або уповноваженому ним представникові здійснюється після пред'явлення останнім довіреності на одержання пального, оформленої у встановленому порядку, та підписання видаткових накладних.

З моменту переходу до покупця права власності на пальне та до моменту його фактичного отримання на АЗС, пальне перебуває на відповідальному безкоштовному зберіганні продавця.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору ціна та загальна вартість пального визначається у рахунках на сплату його вартості та у видаткових документах, що надаються продавцем покупцю в порядку та на умовах, визначених договором.

У випадку порушення покупцем термінів здійснення попередньої оплати вартості пального у відповідності до п.п. 4.2. договору, покупецм здійснюється перерахунок ціни та загальної вартості пального з подальшим її документальним оформленням в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 4.1 договору сплата вартості пального здійснюється на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі наданого Продавцем рахунку.

В пункті 4.2 вказаного Договору визначено, що сплата вартості пального здійснюється Покупцем у порядку та на умовах, визначених Договором, в терміни визначені Продавцем у наданих рахунках або видаткових накладних.

Відповідно до п.п. 10.1., 10.2. вказаного Договору в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості пального, у відповідності до п. п. 4.1., 4.2. цього Договору Покупець сплачує Подавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несвоєчасної сплати або несплати, від несвоєчасної сплаченої або несплаченої суми, що зазначена у відповідних рахунках, або від суми заборгованості, що встановлюється на підставі видаткових у відповідності до 4.2 Договору, за кожен день такої несвоєчасної сплати або несплати. Нарахування пені проводиться протягом усього строку прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.

У випадках прострочення оплати переданого (відпущеного) палива на строк більш 30 календарних днів, покупець, крім пені, передбаченої п. 10.1 даного договору, сплачує Продавцеві штраф у розмірі 10 (десяти) % від вартості неоплаченого палива.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 23 535,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000122 від 18.08.2014 (дійсний до оплати до 18.08.2014), податковою накладною від 18.08.2014, видатковою накладною № СФ-0000122 від 18.08.2014, довіреністю на отримання № 64 від 18.08.2014 (а.с. 11-14).

03.10.2014 позивач направив відповідачу претензію на загальну суму 26597,77 грн. (а.с. 15-16).

Позивач просить суд стягнути суму основного богу у розмірі 23 535,00 грн.

Відповідно до п 10.1 вказаного Договору в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості пального, у відповідності до п. п. 4.1., 4.2. цього Договору Покупець сплачує Подавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несвоєчасної сплати або несплати, від несвоєчасної сплаченої або несплаченої суми, що зазначена у відповідних рахунках, або від суми заборгованості, що встановлюється на підставі видаткових у відповідності до 4.2 Договору, за кожен день такої несвоєчасної сплати або несплати. Нарахування пені проводиться протягом усього стоку прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.

Відповідно до п.10.2. Договору у випадках прострочення оплати переданого (відпущеного) палива на строк більш 30 ( тридцяти календарних днів, покупець, крім пені, передбаченої п. 10.1 даного договору, сплачує Продавцеві штраф у розмірі 10 (десяти) % від вартості неоплаченого палива.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що розрахований позивачем розмір пені за період з 18.08.2014 р. по 01.12.2014 р. складає 1241,23 грн. та відповідає вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Щодо заявленого штрафу, який передбачається п.10.2 Договору, розрахованого позивачем, в сумі 2 353,5 грн., суд відмовляє, оскільки, відповідно до п. 1.5 Договору, право власності на пальне переходить до Покупця в момент передачі бланків Продавцем. Оскільки, передача бланків не відбулася, то й право власності на пальне не перейшло до покупця - відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано інфляційні витрати у розмірі 776,65 грн. та 3 % річних у розмірі 148,94 грн. Розрахунки також перевірено судом та відповідають вимогам чинного законодавства.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості повністю або частково.

Заперечення відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки відповідно до п. 6.1.4. договору продавець має право у випадку порушення термінів оплати вартості пального, визначених у п.п. 4.2. договору, відмовити покупцю в передачі пального та/або бланків, до моменту повного виконання сторонами умов договору. Умовами договору передбачена 100 % передплата покупцем вартості пального. Відповідно до п. 6.4.1. договору покупець зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату вартості пального. В даному випадку відповідач свого обов'язку щодо оплати вартості товару не здійснив, чим порушив умови договору.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІДАКС" (69037, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Миру, 7, кв. 93, код ЄДРПОУ 38909247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька Трейдингова Компанія" (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул.. Можайська, 63, код ЄДРПОУ 39062829) суму основного боргу у розмірі 23 535 (двадцять три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасну сплату боргу у розмірі 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн. 23 коп., інфляційні витрати у розмірі 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 65 коп., 3 % річних у розмірі 148 (сто сорок вісім) грн. 94 коп., 1 673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 73 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині заявлених позивних вимог відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 18.02.2015 р.