Ухвала

від 28.01.2015 по справі 2а-1670/4337/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року м. Київ К/9991/7789/12

№ К/9991/7789/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012

у справі № 2а-1670/4337/11 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Малого приватного підприємства (МПП) «Кремавіа»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002101502/1391 від 21.04.2011 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9479,18 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 06.04.2011 № 2007/15-322/13963941, про порушення норм підпункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: завищення податкового кредиту на 7500,00 грн. та на 3500,00 грн. в податковому обліку за грудень 2010 року та лютий 2011 року відповідно у зв`язку з включенням цих сум податку на додану вартість за податковою накладною ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10». Зменшення задекларованої позивачем суми податкового кредиту ОДПІ здійснено на підставі отриманої в результаті здійснення зустрічних перевірок інформації щодо відсутності у ПП «Нафта-Капітал» та ТОВ «Компанія «Відродження», за операціями з поставки з якими ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» задекларувало податковий кредит, засновані однією особою - ОСОБА_4, який одночасно номінально обіймає посади директора і бухгалтера в цих підприємствах, не здійснюючи господарських операцій чи будь-яких дій від імені цих підприємств та не володіючи інформацією стосовно останніх; ПП «Нафта-Капітал» та ТОВ «Компанія «Відродження» за даними податкової та статистичної звітності не мають матеріальних, трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для здійснення підприємницької діяльності (а.с.11-12).

За наслідками перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2011 № 0002101502/1391 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 12876,00 грн. (у т.ч. 11000,00 грн. - основний платіж та 1876,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що 14.12.2010 та 21.02.2011 між МПП «Кремавіа» (покупець) та ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» (продавець) укладені договори купівлі-продажу, згідно з якими продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити поставлений товар (матеріали верхньої будови колій).

За наслідками виконання вказаних договорів ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» виписало позивачу податкові накладні, суми ПДВ за якими він включив до податкового кредиту у податковому обліку за грудень 2010 року та лютий 2011 року.

Відповідно до приєднаної до справи копії ліцензії серії АВ № 408180 господарська діяльність позивача пов'язана із створенням об'єктів архітектури. До переліку робіт віднесено, в тому числі, улаштування транспортних споруд - залізничних колій.

Придбанні у ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» товари позивач використав при виконанні робіт по ремонту залізничних шляхів, а саме: капітальний ремонт залізничної колії із рейок Р-50 на з/б шпалах епюра 1840 шпал/км у кількості 30 погонних (пог.) метрів (договір підряду від 15.07.2010 між МПП «Кремавіа» та ТОВ «Облагропостач»); роботи з середнього ремонту підкранової колії із рейок Р-50 епюрою 2000 шпал/км у кількості 18,75 пог. метрів. (договір підряду від 10.11.2010 між МПП «Кремавіа» та ВАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин»); роботи з капітального ремонту з/д колії на залізобетонних шпалах для улаштування з/д вагів у кількості 522 пог.метри і укладання двох стрілочних переводів Р-65 марка 1/9 (договір від 20.08.2010 між СТОВ «Дружба-Нова»та МПП «Кремавіа»).

Виконані підрядні робити оформлені актом №1 приймання виконаних субпідрядних робіт за грудень 2010 року (типова форма КБ-2в) (а.с.126-129).

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті).

На підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій договорів купівлі-продажу від 14.12.2010 та від 21.02.2011, податкових накладних № 413 від 24.12.2010 та № 1364 від 28.02.2011, рахунків-фактур, банківських виписок по рахунку, товарно-транспортних накладних № 72, 76 від 24.12.2010 та № 12 від 28.12.2011, оцінка яких відповідає правилам оцінки доказів, встановленим ст.86 КАС України, - суди першої та апеляційної інстанцій встановили факт поставки позивачу матеріалів верхньої будови колій та подальшого використання придбаних матеріалів при виконані робіт з капітального ремонту залізничної колії на замовлення ТОВ «Облагропостач», СТОВ «Дружба-Нова» та ВАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин».

З огляду на встановлені в судовому процесі вище вказані факти, суди попередніх інстанцій зробили юридично обґрунтований висновок про неправомірне донарахування позивачу податкових зобов`язань із податку на додану вартість згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням.

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. В цій постанові Верховний Суд України вказав, що підписання не уповноваженою особою податкової накладної є підставою для виключення суми податку на додану вартість з податкового кредиту при наявності сумнівів щодо здійснення господарської операції, стосовно якої виписана податкова накладна.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев